Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин
Наслідки впливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті визначаються з метою прогнозування масштабів зараження при аваріях з небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, залізничному і трубопровідному транспорті, а також морському транспорті, якщо заражена хмара може дійти до прибережної зони, де перебувають люди.
Прогнозування масштабів зараження — це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.
Методика прогнозування застосовується для хімічних речовин, що перебувають у рідкому або газоподібному стані та при потраплянні в атмосферу переходять у газоподібний стан і утворюють хмару зараженого повітря (первинну і вторинну).
Розрахунки передбачається проводити для приземного шару повітря до висоти 10 м над поверхнею землі.
Прогнозування проводиться з метою планування організації захисту людей, сільськогосподарських тварин, урожаю, продуктів харчування та ін., які перебувають у зоні хімічного зараження.
Прогнозування обстановки може бути довгострокове (оперативне) і аварійне.
Довгострокове прогнозування проводиться завчасно для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів для ліквідації наслідків аварії, розробки заходів забезпечення захисту населення та підвищення стійкості роботи об'єктів. Для прогнозування необхідні такі дані:
- — загальна кількість небезпечних хімічних речовин на об'єктах, які знаходяться в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо), розлив хімічної речовини приймається "вільно"; кількість хімічної речовини в одиничній максимальній ємності — залежно від умов зберігання приймається розлив хімічної речовини "у піддон" або "вільно"; висота обвалування та піддону;
- — метеоумови;
- — швидкість вітру в приземному шарі — 1 м/с, температура повітря — 20 °С, ступінь вертикальної стійкості повітря — інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360°;
- — заповнення ємності приймається за 70 % від паспортного об'єму ємності;
- — ємності при аваріях руйнуються повністю;
- — при аваріях на газо- і продуктопроводах величина викидання хімічної речовини приймається за таку, що дорівнює її максимальній кількості, яка знаходиться в трубопроводі між автоматичними відсіка-чами (це 270—500 г);
- — середня щільність населення в цій місцевості;
- — захищеність населення, продуктів харчування.
При розташуванні в межах адміністративної території двох і більше хімічно небезпечних об'єктів та накладанні зон можливого зараження одна на одну чисельність населення, що може потрапити в зону зараження, визначають з розрахунку одноразового зараження території максимальною зоною можливого зараження СДЯР.
Зона можливого хімічного зараження — це площа кола з радіусом, який дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря з уражаючою токсодозою.
За наявності на об'єкті або адміністративній території кількох небезпечних речовин прогнозування масштабів зараження та оцінювання ступеня хімічної небезпеки проводяться за тією речовиною, аварія з викиданням (виливанням) якої може бути найбільш небезпечною для населення.
Порядок нанесення зон зараження СДЯР на карти і схеми. При швидкості вітру, меншій за 1 м/с, зараження має вигляд кола (рис. 31, а), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 360°. Радіус кола дорівнює Г. Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на певний момент часу.
а б в
Рис. 31. Нанесення зон зараження СДЯР на карту (схему): а — при швидкості вітру < 1 м/с; б — при швидкості вітру 1 м/с; в — при швидкості вітру > 1 м/с
При швидкості вітру за прогнозом 1 м/с зона зараження має вигляд півкола (рис. 31, б), точка 0 відповідає джерелу зараження, Ф = 180°. Радіус півкола дорівнює Г. Бісектриса півкола збігається з віссю сліду зараженої хмари і орієнтована за напрямком вітру.
При швидкості вітру за прогнозом від 1 до 2 м/с зона зараження має вигляд сектора (рис. 31, в), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 90°. При швидкості вітру за прогнозом більше ніж 2 м/с Ф = 45е, радіус сектора дорівнює Г.
Бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямком вітру.
Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження. Прогнозування масштабів зараження — це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.
У результаті руйнування ємності і миттєвого (1—3 хв.) переходу в атмосферу хімічної речовини утворюється первинна хмара зараження.
Випаровування речовини, що розлилася на підстеляючу поверхню, утворює вторинну хмару небезпечної хімічної речовини.
Площа зони фактичного зараження — це територія з небезпечними для життя людей і тварин межами.
Площу можливого зараження первинною (або вторинною) хмарою СДЯР визначають за формулою
Su = 8,72 · 10-е . Г2 · ф,
де Sm — площа зони можливого зараження СДЯР, км2; Г — глибина зараження, км; ф — умовний розмір зони можливого зараження, коефіцієнт, що умовно дорівнює кутовому розміру зони.
Аварійне прогнозування здійснюється за даяними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого хімічного зараження.
Для аварійного прогнозування необхідні такі дані:
- — загальна кількість хімічної речовини в ємності (або трубопроводі) на час аварії;
- — характер розливу хімічної речовини на підстеляючу поверхню ("вільно" або "у піддон");
- — висота обвалування (або піддону);
- — наявність населених пунктів, лісових і садових насаджень;
- — реальні метеоумови на даний час: температура повітря (°С), швидкість (м/с) і напрямок вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості шарів повітря (інверсія, конвекція, ізотермія) (рис. 29, 30, табл. 68,69, 71);
- — середня густота населення для території, над якою поширюється хмара зараженого повітря;
- — захищеність населення.
Прогноз здійснюється не більше ніж на 4 год, після чого він має бути уточнений.
Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням перенесення повітряних мас за 4 год: Г = 4У, де Г — глибина зони; V — швидкість перенесення повітряних мас (табл. 68).
Таблиця 68. Швидкість перенесення переднього фронту хмари, зараженої СДЯР, км/год залежно від швидкості вітру і вертикального стану атмосфери
|
Швидкість вітру,
м/с
|
Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДЯР, км/год,:
|
|
Ізотермія
|
Інверсія
|
Конвекція
|
|
1
|
6
|
5
|
7
|
|
2
|
12
|
10
|
14
|
|
3
|
18
|
16
|
21
|
|
4
|
24
|
21
|
28
|
|
5
|
29
|
|
|
|
6
|
35
|
|
|
|
7
|
41
|
|
|
|
8
|
47
|
|
|
|
9
|
53
|
|
|
|
10
|
59
|
|
|
Площу зони фактичного зараження ЗфСкм2) розраховують за формулою
де К — коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, приймається рівним 0,081 — при інверсії; 0,133 — при ізотермії; 0,235 —- при конвекції; Г — глибина зони зараження, яка визначається за допомогою таблиць 69—78, t — час, який пройшов після аварії, год.
Таблиця 69. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою, сірчистим ангідридом після аварії, при інверсії, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Темпе-ратура повітря, °С
|
Сірковуглець
|
Соляна кислота
|
Сірчистий ангідрид
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1,0
|
-20
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
1,9
|
1,2
|
1,0
|
0,9
|
|
0
|
1,2
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
2,1
|
1,4
|
1,1
|
1,0
|
|
+20
|
1,9
|
1,2
|
1,0
|
0,9
|
2,3
|
1,5
|
1,2
|
1,1
|
|
5,0
|
-20
|
<0,5
|
<0,5
|
1,5
|
1,4
|
1,0
|
1,0
|
5,2
|
8,2
|
2,5
|
2,1
|
|
0
|
<0,5
|
3,0
|
2,2
|
1,9
|
1,8
|
5,8
|
3,6
|
2,8
|
2,4
|
|
+20
|
<0,6
|
5,2
|
3,2
|
2,5
|
2,2
|
6,4
|
3,9
|
3,1
|
2,7
|
|
10
|
-20
|
<0,5
|
2,3
|
1,7
|
1,6
|
1,5
|
7,8
|
4,7
|
3,7
|
3,1
|
|
0
|
0,5
|
4,6
|
3,2
|
2,7
|
2,5
|
9,2
|
5,6
|
4,3
|
3,7
|
|
+20
|
1,3
|
0,9
|
0,7
|
0,6
|
7,9
|
4,8
|
3,7
|
3,1
|
9,9
|
6,0
|
4,6
|
3,9
|
|
50
|
-20
|
1,4
|
1,0
|
0,9
|
0,9
|
6,1
|
4,2
|
3,7
|
3.3
|
21,2
|
12,4
|
9,2
|
7,6
|
|
0
|
2,0
|
1,5
|
1,4
|
1,3
|
12,2
|
8,2
|
6,9
|
6,3
|
24,7
|
14,3
|
10,8
|
9,0
|
|
+20
|
3,2
|
2,0
|
1,6
|
1,4
|
21,5
|
12,5
|
9,3
|
7,7
|
26,4
|
15,3
|
11,5
|
9,5
|
|
70
|
-20
|
1,6
|
1,2
|
1,1
|
1,1
|
7,5
|
5,3
|
4,5
|
4,1
|
26,2
|
15,2
|
11,4
|
9,4
|
|
0
|
2,5
|
1,9
|
1,7
|
5
|
14,8
|
10,1
|
8,4
|
7,5
|
30,8
|
17,8
|
13,3
|
11,0
|
|
+20
|
3,9
|
2,4
|
1,9
|
1,7
|
26,5
|
15,4
|
11,5
|
9,5
|
32,9
|
19,0
|
14,2
|
11,7
|
Таблиця 70. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, сірководнем після аварії, при інверсії, км
|
Кіль-
кість СДЯР, т
|
Тем-
пература повітря, °С
|
Хлор
|
|
Аміак
|
|
Сірководень
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
-20
|
4,2
|
2,7
|
2,1
|
1,9
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,0
|
0
|
4,6
|
2,9
|
2,3
|
2,0
|
|
<0,5
|
|
|
<0,5
|
|
|
|
+20
|
4,8
|
3,0
|
2,4
|
2,1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-20
|
11,6
|
6,9
|
5,3
|
4,5
|
1,5
|
1,0
|
0,8
|
0,7
|
1,4
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
|
5,0
|
0
|
12,2
|
7,3
|
5,6
|
4,7
|
1,6
|
1,1
|
0,8
|
0,9
|
1,5
|
1
|
0,8
|
0,7
|
|
|
+20
|
12,8
|
7,6
|
5,8
|
4,9
|
1,6
|
1,1
|
1,0
|
0,9
|
1,6
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
|
|
-20
|
17,7
|
10,4
|
7,9
|
6,6
|
2,3
|
1,5
|
1,2
|
1,0
|
2,2
|
1,5
|
1.2
|
1.1
|
|
10
|
0
|
18,5
|
10,9
|
8,3
|
6,9
|
2,4
|
1,5
|
1,3
|
1,1
|
2,5
|
1,6
|
1,3
|
1,2
|
|
|
+20
|
19,3
|
11,3
|
8,6
|
7,2
|
2,6
|
1,7
|
1,4
|
1,2
|
2,6
|
1,7
|
1,4
|
1,2
|
|
|
-20
|
48,2
|
27,3
|
20,3
|
16,6
|
6,6
|
4,0
|
3,2
|
1,2
|
6,3
|
3,9
|
3,0
|
2,6
|
|
50
|
0
|
50,4
|
28,6
|
21,2
|
17,3
|
6,8
|
4,2
|
3,3
|
1,3
|
6,7
|
4,1
|
3,2
|
2,8
|
|
|
+20
|
52,9
|
30,0
|
22,1
|
18,1
|
7,2
|
4,4
|
3,4
|
2,4
|
6,9
|
4,2
|
3,3
|
2,9
|
|
|
-20
|
59,9
|
33,7
|
24,8
|
20,3
|
8,1
|
4,9
|
3,8
|
3,2
|
7,7
|
4,7
|
3,7
|
3,2
|
|
70
|
0
|
62,6
|
35,2
|
25,9
|
21,1
|
8,4
|
5,1
|
4,0
|
3,4
|
8,2
|
5,0
|
3,8
|
3,3
|
|
|
+20
|
65,6
|
36,8
|
27,1
|
22,0
|
8,9
|
5,4
|
4,2
|
3,6
|
8,4
|
5,1
|
3,9
|
3,4
|
Таблиця 71. Глибина поширення зараженого повітря хлорпікрином, формальдегідом після аварії, при інверсії, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітря, °С
|
Хлорпікрин
|
Формальдегід
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
1,0
|
-20
|
1,8
|
1,3
|
1,2
|
1,1
|
4,1
|
2,7
|
2,1
|
1,9
|
|
0
|
3,6
|
2,6
|
2,2
|
2,1
|
4,6
|
3,1
|
2,4
|
2,1
|
|
+20
|
7,4
|
5,2
|
4,4
|
4,0
|
4,9
|
3,2
|
2,6
|
2,2
|
|
5,0
|
+40
|
28,6
|
18,9
|
15,7
|
13,9
|
9,9
|
6,0
|
4,6
|
3,9
|
|
-20
|
5,0
|
3,4
|
2,9
|
2,7
|
10,8
|
6,4
|
4,9
|
4,1
|
|
0
|
9,7
|
6,6
|
5,6
|
5,0
|
12,3
|
7,3
|
5,6
|
4,7
|
|
+20
|
20,2
|
13,4
|
11,3
|
10,1
|
13,1
|
7,8
|
6,0
|
5,0
|
|
10
|
-20
|
7,4
|
5,2
|
4,4
|
4,0
|
16,4
|
9,6
|
7,3
|
6,0
|
|
0
|
14,7
|
9,9
|
8,35
|
7,4
|
18,7
|
11,0
|
8,3
|
6,9
|
|
+20
|
31,3
|
20,7
|
17,0
|
15,2
|
19,7
|
11,6
|
8,8
|
7,3
|
|
50
|
-20
|
20,2
|
16,4
|
11,3
|
10,2
|
44,9
|
25,4
|
21,6
|
17,5
|
|
0
|
40,3
|
26,4
|
21,8
|
19,3
|
50,9
|
28,9
|
24,2
|
19,6
|
|
+20
|
86,0
|
54,1
|
43,9
|
38,8
|
54,1
|
30,7
|
25,4
|
20,6
|
|
70
|
-20
|
24,8
|
16,3
|
13,8
|
12,4
|
55,8
|
31,4
|
23,1
|
18,7
|
|
0
|
49,8
|
32,5
|
26,7
|
23,6
|
63,1
|
35,6
|
26,2
|
21,3
|
|
+20
|
105
|
66,9
|
54,9
|
48,8
|
67,1
|
37,7
|
27,8
|
22,5
|
Таблиця 72. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком після аварії, при ізотерміїї, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітря, ͦ С
|
Хлор
|
Аміак
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
10
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
10
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
1,0
|
-20
|
1,6
|
ІД
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
|
|
|
0
|
1,7
|
1,2
|
1,0
|
0,9
|
0,8
|
0,6
|
|
|
|
+20
|
1,8
|
1,3
|
1,1
|
1,0
|
0,9
|
0,7
|
|
|
|
+40
|
1,9
|
2,1
|
1,2
|
1,1
|
1,0
|
0,7
|
|
|
5,0
|
-20
|
4,7
|
3,2
|
2,3
|
2,0
|
1,9
|
1,4
|
<0,5
|
|
|
0
|
5,0
|
3,4
|
2,6
|
2,2
|
2,0
|
1,4
|
|
|
|
+20
|
5,2
|
3,3
|
2,6
|
2,3
|
2,0
|
1,5
|
|
|
|
+40
|
5,4
|
3,4
|
2,6
|
2,3
|
2,1
|
1,5
|
|
Продовження табл. 72
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
10
|
-20
|
7,1
|
4,3
|
3,4
|
2,9
|
2,6
|
1,9
|
1,1
|
0,8
|
0,6
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
|
0
|
7,3
|
4,5
|
3,5
|
3,0
|
2,7
|
2,0
|
1,2
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
0,5
|
0,5
|
|
+20
|
7,8
|
4,7
|
3,7
|
3,2
|
2,9
|
2,1
|
1,3
|
0,9
|
0,7
|
0,6
|
0,6
|
0,5
|
|
+40
|
8,1
|
4,9
|
3,8
|
3,3
|
3,0
|
2,2
|
1,3
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
0,5
|
|
50
|
-20
|
19,3
|
11,3
|
8,8
|
7,2
|
6,3
|
4,4
|
2,6
|
1,7
|
1,2
|
1,2
|
1,1
|
0,8
|
|
0
|
20,2
|
11,8
|
9,1
|
7,5
|
6,5
|
4,6
|
2,7
|
1,8
|
1,3
|
1,3
|
1,2
|
0,9
|
|
+20
|
21,1
|
12,4
|
10,0
|
7,8
|
6,8
|
4,8
|
3,0
|
1,9
|
1,4
|
1,4
|
1,3
|
0,9
|
|
+40
|
22,0
|
12,9
|
9,9
|
8,0
|
7,0
|
5,0
|
3,1
|
2,0
|
1,6
|
1,4
|
1,3
|
1,0
|
|
70
|
-20
|
23,6
|
13,8
|
10,4
|
8,6
|
7,5
|
5,2
|
3,5
|
2,2
|
1,6
|
1,5
|
1,4
|
1,0
|
|
0
|
24,7
|
14,3
|
10,8
|
8,9
|
7,8
|
5,4
|
3,7
|
2,3
|
1,8
|
1,6
|
1,5
|
1,1
|
|
+20
|
26
|
15,1
|
11,3
|
9,3
|
8,1
|
5,7
|
3,8
|
2,4
|
1,9
|
1,7
|
1,5
|
1,1
|
|
+40
|
27,0
|
15,6
|
11,7
|
9,6
|
8,4
|
5,9
|
33,9
|
2,5
|
1,9
|
1,7
|
1,6
|
1,2
|
Таблиця 73. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою після аварії при ізотерміїї, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітря, °С
|
Сірковуглець
|
Соляна кислота
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
5
|
6
|
10
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
10
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
1,0
|
-20
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
|
0
|
|
+20
|
0,6
|
|
+40
|
0,7
|
0,5
|
<0,5
|
|
5,0
|
-20
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
|
0
|
1,3
|
1,0
|
0,9
|
0,8
|
0,8
|
0,6
|
|
+20
|
2,1
|
1,2
|
1,1
|
1,0
|
0,9
|
0,7
|
|
+40
|
2,2
|
1,4
|
1,2
|
1,0
|
0,9
|
0,7
|
|
10
|
-20
|
<0,5
|
1,1
|
0,9
|
0,7
|
0,7
|
0,6
|
0,6
|
|
0
|
1,8
|
1,3
|
1,3
|
1,2
|
1,2
|
0,9
|
|
+20
|
3,3
|
2,1
|
1,7
|
1,5
|
1,3
|
1,0
|
|
+40
|
3,5
|
2,2
|
1,8
|
1,5
|
1,4
|
1,0
|
|
50
|
-20
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
2,5
|
1,9
|
1,7
|
1,6
|
1,65
|
1,4
|
|
0
|
0,65
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
5,0
|
3,4
|
2,9
|
2,1
|
2,06
|
2,0
|
|
+20
|
1,35
|
0,95
|
0,7
|
0,7
|
0,6
|
0,4
|
8,7
|
4,5
|
4,1
|
3,4
|
3,0
|
2,3
|
|
+40
|
1,45
|
1,0
|
0,85
|
0,7
|
0,65
|
0,5
|
9,3
|
5,6
|
4,3
|
3,6
|
3,2
|
2,4
|
|
70
|
-20
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
2,2
|
2,2
|
2,0
|
1,9
|
1,8
|
1,6
|
|
0
|
1,0
|
0,7
|
0,5
|
0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
5,95
|
4,2
|
3,6
|
3,13
|
3,2
|
2,4
|
|
+20
|
1,6
|
1,0
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
0,5
|
10,7
|
6,4
|
4,9
|
4,1
|
3,6
|
2,7
|
|
+40
|
1,7
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
0,75
|
0,6
|
11,4
|
6,8
|
5,2
|
4,3
|
3,7
|
2,8
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 74. Глибина поширення зараженого повітря сірчистим ангідридом, сірководнем після аварії, при ізотерміїї, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітря, °С
|
Сірчистий ангідрид
|
Сірководень
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
5
|
6
|
10
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
10
|
|
1,0
|
-20
|
0,6
|
<0,5
|
|
|
0
|
0,7
|
|
+20
|
0,7
|
|
+40
|
0,8
|
|
5,0
|
-20
|
2,1
|
1,3
|
1,1
|
1,0
|
0,9
|
0,7
|
<0,5
|
|
0
|
2,4
|
1,5
|
1,3
|
1,1
|
1,0
|
0,8
|
|
+20
|
2,6
|
1,6
|
1,4
|
1,2
|
1,1
|
0,8
|
|
+40
|
2,7
|
1,7
|
1,4
|
1,3
|
1,2
|
0,9
|
|
10
|
-20
|
3,3
|
2,1
|
1,7
|
1,5
|
1,3
|
1,0
|
0,6
|
<0,5
|
|
0
|
3,7
|
2,3
|
1,9
|
1,6
|
1,5
|
1,1
|
0,7
|
|
+20
|
4,1
|
2,5
|
2,1
|
1,8
|
1,6
|
1,2
|
0,7
|
|
+40
|
4,3
|
2,7
|
2,2
|
1,9
|
1,7
|
1,3
|
0,8
|
|
50
|
-20
|
8,6
|
5,2
|
4,0
|
3,4
|
3,0
|
2,2
|
2,3
|
1,6
|
1,3
|
1,2
|
1,1
|
0,8
|
|
0
|
10,2
|
6,0
|
4,7
|
3,9
|
3,5
|
2,6
|
2,7
|
1,8
|
1,4
|
1,3
|
1,2
|
0,8
|
|
+20
|
10,9
|
6,3
|
5,0
|
4,2
|
3,7
|
2,8
|
2,8
|
1,8
|
1,5
|
1,3
|
1,2
|
0,9
|
|
+40
|
11,4
|
6,6
|
5,2
|
4,4
|
3,9
|
2,9
|
2,8
|
1,8
|
1,5
|
1,3
|
1,2
|
0,9
|
|
70
|
-20
|
10,9
|
6,3
|
4,8
|
4,1
|
3,5
|
2,7
|
3,2
|
2,1
|
1,7
|
1,5
|
1,1
|
1,0
|
|
0
|
12,4
|
7,4
|
5,7
|
4,7
|
4,2
|
3,1
|
3,4
|
2,2
|
1,8
|
1,6
|
1,4
|
1,1
|
|
+20
|
13,3
|
8,0
|
6,1
|
5,1
|
4,5
|
3,3
|
3,5
|
2,2
|
1,8
|
1,6
|
1,3
|
1,1
|
|
+40
|
14,0
|
8,3
|
6,3
|
5,3
|
4,7
|
3,4
|
3,6
|
2,3
|
1,9
|
1,7
|
1,3
|
1,2
|
Таблиця 75. Глибина поширення зараженого повітря сірчистим ангі-дридом, сірководнем, формальдегідом після аварії при конвекції, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітря, °С
|
Сірчистий ангідрид
|
Формальдегід
|
Сірководень
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1,0
|
-20
|
|
|
0,7
|
0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
|
0
|
<0,5
|
0,8
|
0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
|
+20
|
|
0,8
|
0,6
|
<0,5
|
<0,5
|
|
+40
|
|
0,9
|
0,6
|
0,5
|
<0,5
|
|
5,0
|
-20
|
1,2
|
0,8
|
0,7
|
0,5
|
2,3
|
1,5
|
1,2
|
1,1
|
|
0
|
1,3
|
0,9
|
0,7
|
0,6
|
2,4
|
1,7
|
1,4
|
1,2
|
|
+20
|
1,4
|
1,0
|
0,8
|
0,7
|
2,7
|
1,8
|
1,5
|
1,3
|
|
+40
|
1,4
|
1,0
|
0,8
|
0,7
|
2,9
|
1,9
|
1,6
|
1,4
|
|
10
|
-20
|
1,7
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
3,6
|
2,2
|
1,8
|
1,6
|
|
0
|
1,9
|
1,2
|
1,0
|
0,9
|
4,0
|
2,5
|
2,0
|
1,8
|
|
+20
|
2,0
|
1,3
|
1,1
|
0,9
|
4,3
|
2,7
|
2,2
|
1,9
|
|
+40
|
2,1
|
1,4
|
1,1
|
1,0
|
4,5
|
2,8
|
2,3
|
2,0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження табл. 75
|
50
|
-20
|
4,6
|
2,8
|
2,2
|
2,0
|
1,3
|
0,9
|
0,7
|
0,6
|
9,4
|
5,6
|
4,35
|
3,6
|
|
0
|
5,1
|
3,2
|
2,5
|
2,2
|
1,4
|
1,0
|
0,8
|
0,7
|
10,7
|
6,4
|
4,92
|
4,1
|
|
+20
|
5,7
|
3,5
|
2,7
|
2,4
|
1,7
|
1,0
|
0,8
|
0,7
|
11,4
|
6,8
|
5,25
|
4,4
|
|
+40
|
6,0
|
3,6
|
2,9
|
2,5
|
1,5
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
12,0
|
7,1
|
5,5
|
4,6
|
|
70
|
-20
|
5,5
|
3,3
|
2,6
|
2,2
|
1,5
|
1,0
|
0,8
|
0,7
|
11,6
|
6,9
|
5,3
|
4,4
|
|
0
|
6,3
|
3,8
|
3,0
|
2,6
|
1,6
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
13,2
|
7,8
|
6,05
|
5,0
|
|
+20
|
6,8
|
4,2
|
3,3
|
2,8
|
1,7
|
1,2
|
1,0
|
0,8
|
14,0
|
8,3
|
6,04
|
5,3
|
|
+40
|
7,2
|
4,4
|
3,4
|
2,9
|
1,8
|
1,2
|
1,0
|
0,9
|
14,6
|
8,6
|
6,65
|
5,5
|
Таблиця 76. Глибина поширення зараженого повітря хлорпікрином, формальдегідом після аварії, при ізотерміїї, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітря,
°С
|
Хлорпікрин
|
Формальдегід
|
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
1,0
|
-20
|
1,8
|
1,3
|
1,2
|
1,1
|
4,1
|
2,7
|
2,1
|
1,9
|
|
|
0
|
3,6
|
2,6
|
2,2
|
2,1
|
4,6
|
3,1
|
2,4
|
2,1
|
|
|
+20
|
7,4
|
5,2
|
4,4
|
4,0
|
4,9
|
3,2
|
2,6
|
2,2
|
|
|
5,0
|
-20
|
5,0
|
3,4
|
2,9
|
2,7
|
10,8
|
6,4
|
4,9
|
4,1
|
|
0
|
9,7
|
6,6
|
5,6
|
5,0
|
12,3
|
7,3
|
5,6
|
4,7
|
|
+20
|
20,2
|
13,4
|
11,3
|
10,1
|
13,1
|
7,8
|
6,0
|
5,0
|
|
10
|
-20
|
7,4
|
5,2
|
4,4
|
4,0
|
16,4
|
9,6
|
7,3
|
6,0
|
|
0
|
14,7
|
9,9
|
8,35
|
7,4
|
18,7
|
11,0
|
8,3
|
6,9
|
|
+20
|
31,3
|
20,7
|
17,0
|
15,2
|
19,7
|
11,6
|
8,8
|
7,3
|
|
50
|
-20
|
20,2
|
13,4
|
11,3
|
10,2
|
44,9
|
25,4
|
21,6
|
17,5
|
|
0
|
40,3
|
26,4
|
21,8
|
19,3
|
50,9
|
28,9
|
24,2
|
19,6
|
|
+20
|
86,0
|
54,1
|
43,9
|
38,8
|
54,1
|
30,7
|
25,4
|
20,6
|
|
70
|
-20
|
24,8
|
16,7
|
13,8
|
12,4
|
55,18
|
31,4
|
23,1
|
18,7
|
|
0
|
49,8
|
32,5
|
26,7
|
23,6
|
63,1
|
35,6
|
26,2
|
21,3
|
|
+20
|
105
|
66,9
|
54,9
|
48,8
|
67,1
|
37,7
|
27,8
|
22,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 77. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою після аварії при конвекції, км
|
Кількість СДЯР,т
|
Температура повітря, °С
|
Сірковуглець
|
Соляна кислота
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
1,0
|
+20 +40
|
|
|
|
3,0
|
-20
|
|
|
|
0
|
<0,5
|
|
+20
|
0,6
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
|
+40
|
0,7
|
0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
Продовження табл. 77
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
5,0
|
-20
|
|
|
|
|
|
0
|
<0,5
|
|
+20
|
1,2
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
|
+40
|
1,3
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
|
10
|
-20
|
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
|
0
|
0,9
|
0,6
|
0,5
|
<0,5
|
|
+20
|
1,7
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
|
+40
|
1,8
|
1,2
|
1,0
|
1,9
|
|
50
|
-20
|
|
1,4
|
1,0
|
0,9
|
0,9
|
|
0
|
2,6
|
2,0
|
1,7
|
1,6
|
|
+20
|
4,7
|
2,9
|
2,3
|
2,0
|
|
+40
|
5,0
|
3,0
|
2,3
|
2,0
|
|
70
|
-20
|
|
1,7
|
1,3
|
1,1
|
1,0
|
|
0
|
<0,5
|
3,3
|
2,3
|
2,0
|
1,9
|
|
+20
|
0,6
|
<0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
5,6
|
3,4
|
2,6
|
2,3
|
|
+40
|
0,8
|
0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
5,9
|
3,6
|
2,8
|
2,4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 78. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, хлорпікрином після аварії при конвекції, км
|
Кількість СДЯР, т
|
Температура повітряне
|
Хлор
|
Аміак
|
Хлорпікрин
|
|
Швидкість вітру, м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1,0
|
-20
|
0,6
|
0,5
|
<0,5
|
<0,5
|
|
|
|
|
<0,5
|
|
0
|
0,7
|
0,6
|
0,5
|
<0,5
|
|
|
|
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
0,6
|
|
+20
|
0,8
|
0,6
|
0,5
|
<0,5
|
|
|
|
|
1,6
|
1,2
|
1,1
|
1,0
|
|
+40
|
0,9
|
0,7
|
0,6
|
0,5
|
|
|
|
|
3,2
|
2,2
|
2,0
|
1,0
|
|
5,0
|
-20
|
2,2
|
1,4
|
1,2
|
1,1
|
|
|
|
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
|
0
|
2,1
|
1,5
|
1,3
|
1,2
|
|
|
|
|
2,0
|
1,5
|
1,4
|
1,3
|
|
+20
|
2,5
|
1,7
|
1,4
|
1,2
|
|
|
|
|
4,4
|
3,0
|
2,6
|
2,4
|
|
+40
|
2,8
|
1,8
|
1,5
|
1,3
|
|
|
|
|
8,2
|
5,7
|
4,8
|
4,4
|
|
10
|
-20
|
3,8
|
2,3
|
1,8
|
1,6
|
<0,5
|
1,6
|
1,2
|
1,1
|
1,0
|
|
0
|
4,0
|
2,5
|
2,0
|
1,8
|
3,2
|
2,3
|
2,0
|
1,9
|
|
+20
|
4,2
|
2,7
|
2,2
|
1,9
|
6,5
|
4,5
|
3,9
|
3,5
|
|
+40
|
4,4
|
2,7
|
2,2
|
1,9
|
12,7
|
8,5
|
7,2
|
6,5
|
|
50
|
-20
|
10,2
|
6,1
|
4,9
|
3,9
|
1,4
|
0,9
|
0,7
|
0,7
|
4,4
|
36,0
|
2,6
|
2,4
|
|
0
|
10,7
|
6,4
|
5,2
|
4,1
|
1,4
|
0,9
|
0,7
|
0,7
|
8,3
|
5,8
|
4,9
|
4,5
|
|
+20
|
11,2
|
6,7
|
5,3
|
4,3
|
1,5
|
1,0
|
0,8
|
0,8
|
17,9
|
11,7
|
9,7
|
8,8
|
|
+40
|
11,7
|
7,0
|
5,7
|
4,5
|
1,5
|
1,0
|
0,9
|
0,8
|
34,3
|
22,7
|
18,6
|
16,6
|
|
70
|
-20
|
12,4
|
7,4
|
5,9
|
4,8
|
1,6
|
1,1
|
0,9
|
0,8
|
5,35
|
3,6
|
3,1
|
2,9
|
|
0
|
13,0
|
7,8
|
6,2
|
5,0
|
1,6
|
1,2
|
0,9
|
0,8
|
10,4
|
7,1
|
5,9
|
5,35
|
|
+20
|
13,7
|
8,1
|
6,4
|
5,2
|
1,8
|
1,2
|
1,0
|
1,9
|
21,9
|
14,3
|
12,1
|
10,8
|
|
+40
|
14,1
|
8,4
|
7,0
|
5,4
|
1,5
|
1,3
|
1,0
|
0,9
|
42,3
|
27,8
|
22,8
|
20,3
|
Задача 22. Вихідні дані. Після аварії зі СДЯР утвориться зона зараження з глибиною 10 км, швидкість вітру 2 м/с, інверсія.
Визначити. Яка буде площа зони фактичного зараження через 4 год.
Розв'язок. 1. Розрахувати площу можливого зараження за формулою
Sм = 8,72 ·10-з · 10-2 · 90 = 79 км2.
2. Визначити площу зони фактичного зараження: 5Ф= 0,081 · 102 · 4М ю,7 км2.
У разі аварії (руйнування) резервуарів СДЯР оцінювання проводиться за конкретною фактичною обстановкою, що склалася, беруть реальні дані метеоумов і кількість речовини, яка вилилася (або викинута) у навколишнє середовище.
Оцінювання хімічної обстановки передбачає визначення розмірів зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження, часу підходу зараженого повітря до певного об'єкта, меж населеного пункту, тривалості уражаючої дії і можливих втрат людей в осередку хімічного ураження.
Розглянемо методику розв'язання задач оцінювання хімічної обстановки при аваріях зі СДЯР.
|
БЖД 
