Фактори формування і розвитку сектору малого підприємництва

Усвідомивши соціально-економічну роль, завдання і принципи діяльності малих підприємств, доцільно перейти до вивчення факторів впливу на формування та раціональний розвиток цього сектору економіки у контексті забезпечення його важливого місця в економіці країни (рис. 2.3). Необхідно зазначити, що лише забезпечення позитивних аспектів усіх наведених факторів у їх взаємозв'язку сприятиме належному розвиткові підприємств МБ та виконанню ними своєї важливої ролі соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, окремих територій тощо. Недотримання хоча б одного з наведених на рис. 2.3 факторів може призвести до руйнування системи сприятливого економічного середовища для бізнесу, а недотримання більшості з них постає непереборною перешкодою на шляху подальшого розвитку малого підприємництва.

Рис. 2.3. Система факторів формування і розвитку малих підприємств

Відповідно до зазначених на рис. 2.3 факторів можна сформувати такі невід'ємні сприятливі базові засади розвитку малого підприємництва:

• - формування стабільних та сприятливих нормативно-правових засад підприємницької діяльності;
• - забезпечення правових гарантій проти насильного відчуження майна (власності), а також гарантування легітимності права власності, економічної безпеки підприємницької діяльності, недопущення неправомірного втручання органів державного контролю у діяльність малих підприємств;
• - забезпечення деконцентрації господарських ресурсів та демонополізації ринків, "прозорого" доступу до нерухомого майна, земельних ділянок, які є вільними та перебувають у власності держави чи місцевих громад;
• - формування прозорих та доступних механізмів роздержавлення і приватизації власності;
• - гарантування повноцінної державної організаційно-економічної та фінансової підтримки малих підприємств;
• - забезпечення спрощеної системи оподаткування, звітності й обліку суб'єктів МБ;
• - створення системи доступного фінансово-кредитного сприяння діяльності малих підприємств, розвинутої страхової сфери як системоформівного чинника розвитку підприємництва;
• - створення сприятливого економічного середовища для ведення підприємницької діяльності, забезпечення рівності прав органів державного управління, підприємств малого і великого бізнесу;
• - популяризація легітимної підприємницької діяльності серед населення та необхідність її підтримки у суспільстві та органів державного управління;
• - розвиток повноцінної інфраструктури підприємницької діяльності;
• - створення доступної системи отримання необхідних знань та професійної підготовки і навичок щодо започаткування та розвитку підприємницької діяльності, пошуку перспективних ніш для ведення бізнесу.

Місце малого бізнесу в економіці (галузево-секторальний аспект)

Усвідомлюючи сукупність факторів, які визначають стан та подальші перспективи розвитку малих підприємств, треба розуміти, що важко забезпечити їх рівномірний розвиток у всіх сферах та галузях економіки. Загальновідомо, що СМП розвивається інтенсивно та ефективно там, де виявляється найбільше сприяння максимальній реалізації переваг малих підприємств. Це засвідчує й досвід розвинутих держав, у яких підприємства МБ зазвичай сконцентровані у таких видах діяльності: торгівля, послуги, промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт.

Отже, відповідно до специфіки підприємств МБ, органи державного управління мають забезпечити посилення ролі підприємств сектору МБ у відповідних сферах та видах економічної діяльності за такими напрямами (принципами):

• - там, де може бути максимально ефективно реалізований потенціал та переваги МБ (торгівля, послуги (розроблення і впровадження інновацій, інформаційних технологій тощо), промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт);
• - у пріоритетних для відповідного регіону чи території галузях (сферах), які е потенційно інвестиційно привабливими, які потребують поліпшення соціальної захищеності громадян (зайнятих), подолання депресивності територій та ін. (сільське господарство, туризм і рекреація, прикордонна чи транскордонна торгівля тощо);
• - у видах економічної діяльності, які фактично чи потенційно спроможні забезпечити економічний (а в подальшому і соціальний) розвиток малих міст, районних центрів та сільських територій;
• - у тих видах економічної діяльності та сферах економіки, в яких гарантовано буде створено нові робочі місця та/чи залучено до підприємницької діяльності студентів, молодь;
• - забезпечення кооперації та формування кластерних зв'язків між підприємствами малого і великого бізнесу з метою розроблення, апробації та впровадження технологічних інновацій для зміцнення конкурентоспроможності економіки загалом;
• - покращення кількісного (кількість підприємств, обсяги реалізації продукції/послуг) та якісного співвідношення (за рівнем конкурентоспроможності, ринковою часткою) між малими підприємствами юридичними та фізичними особами на користь перших;
• - у галузях та сферах, які завдають найбільшої шкоди навколишньому середовищу, а діяльність підприємств МБ сприятиме переробці (утилізації) шкідливих відходів виробництва тощо.

Визначимо сучасне місце СМП у галузево-секторальному контексті на прикладі Львівської області. Найбільша кількість суб'єктів малого підприємництва Львівської області функціонує у сфері торгівлі та послуг з ремонту - 36,4 %, промисловості - 18,1 % та операцій з нерухомістю - 15,8 % (табл. 2.3). Найменша - у сферах управління, освіти, охорони здоров'я, колективних, громадських та особистих послугах, а також у сільському господарстві. Саме в останніх двох галузях вбачаємо потребу у збільшенні кількості малих підприємств, оскільки у практиці розвинутих країн мале підприємництво у цих галузях налічує значну кількість суб'єктів господарювання.

Відомо, що частка малих підприємств у деяких видах економічної діяльності області є особливо значною. Це готелі та ресторани - 98,6 % (однак частка малих підприємств в обсязі реалізованої продукції області - лише 35,1 %); операції з нерухомістю - 94,0 % (в обсязі реалізованої продукції області - 9,0 %); колективні, громадські та особисті послуги - 93,9 % (в обсязі реалізованої продукції області - 29,5 %). Водночас найнижча питома вага малих підприємств зафіксована у сільському господарстві - 80,2 % (в обсязі реалізованої продукції області - лише 18,4 %).

Частка в обсязі реалізованої продукції області малими підприємствами за більшістю видів економічної діяльності є низькою: промисловість - 9,2 %; торгівля та послуги з ремонту - 24,0 %; транспорт - 5,6 %.

Таблиця 2.3. Частка кількості підприємств, працюючих та реалізованої продукції (послуг) СМП Львівської області за видами економічної діяльності у 2008 р.

Низькоефективним можна назвати господарювання суб'єктів малого підприємництва у сільському господарстві, де функціонує 80,2 % малих підприємств, залучено 30,6 % від загальної чисельності працюючих у цій галузі в області та виготовляється лише 18,4 % від загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) галузі.

Вагомою є також частка працівників малих підприємств у таких видах економічної діяльності області, як готелі та ресторани - 56,2 %; операції з нерухомістю - 51,9 %; торгівля та послуги з ремонту - 42,9 %.

Виявлено, що найефективніше використовують залучені у підприємницьку діяльність ресурси суб'єкти малого підприємництва торгівлі та послуг з ремонту, будівництва, промисловості, готелів та ресторанів, транспорту (табл. 2.4).

Найнижчі показники спостерігаються у сільському господарстві. Водночас фондовіддача основних засобів у суб'єктів малого підприємництва є невисокою. Лише у будівництві, торгівлі, готельному і ресторанному господарстві суб'єкти малого підприємництва одержують з однієї гривні, вкладеної в основні засоби, більше ніж одну гривню реалізованої продукції (робіт, послуг) на рік. Фондовіддача основних фондів у промисловості, сільському господарстві, транспорті є низькою.

Водночас оснащеність основними фондами є найвищою у сільському господарстві, промисловості, колективних, громадських та особистих послугах, а також у галузі операцій з нерухомістю та управлінні. Отже, можна зробити висновок про високу фондозабезпеченість підприємств СМП та їх недостатньо ефективне використання.

Необґрунтовано високим є рівень витрат на оплату праці до товарообороту у сільському господарстві (28,6 %), у сфері управління (20,5 %) та в операціях з нерухомістю (23,7 %).

Таблиця 2.4. Показники ефективності використання ресурсного забезпечення та фінансово-господарської діяльності СМП за видами економічної діяльності у 2008 р.

Найвищою е частка прибуткових підприємств в освіті (82,6 %), сільському господарстві (73,4 %) та торгівлі (68,8 %). Найбільше збиткових малих підприємств функціонує у секторі готелів і ресторанів (частка прибуткових підприємств - 60,6 %) та в операціях з нерухомістю (60,9 %).

Зауважимо, що у СМП валові капітальні інвестиції в 2000-2009 рр. зростали. За видами економічної діяльності найбільша частка валових капітальних інвестицій припадала на операції з нерухомістю (42,3 %) та промисловість (13,4 %), причому саме тут найвищими темпами зростали валові капітальні інвестиції.

Водночас частка валових капітальних інвестицій, які припадають на СМП у структурі валових капітальних інвестицій області, становила лише близько 10,0%.

Невисокими були обсяги валових капітальних інвестицій у таких СМП, як: сільське господарство - 3,0 %, транспорт - 6,6 %, охорона здоров'я - 1,8 %, колективні, громадські та особисті послуги - 2,0 %. Окрім того, спостерігалася невисока активність суб'єктів малого підприємництва щодо здійснення валових капітальних інвестицій. Так, у 2008 р. цим займалося лише кожне п'яте підприємство.

Варто також зазначити, що суб'єкти малого підприємництва зазвичай здійснюють інвестиції на придбання нових основних засобів або у капітальне будівництво, що є позитивним та сприяє підвищенню рівня оснащеності підприємств сучасними основними засобами. Так, у структурі валових капітальних інвестицій суб'єктів малого підприємництва переважають інвестиції у капітальне будівництво - 46,6 %, на придбання основних засобів - 36,3 %, а на придбання інших основних засобів - лише 18,2 %.

Низька активність щодо здійснення валових капітальних інвестицій спостерігається на малих підприємствах державної та комунальної форми власності.

Спостерігається також субрегіональна диференціація розвитку та місця МБ в економіці Львівської області, що виваляється в існуванні таких закономірностей (які зрештою характерні для більшості регіонів України):

• - найвищий рівень розвитку малого підприємництва спостерігається в обласному центрі, який значно переважає малі міста за загальною кількістю, кількістю діючих та кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб;
• - в обласному центрі сконцентровано 57,1 % усіх малих підприємств, 52,1 % від усіх зайнятих у СМП області та реалізується 62,0 % від загального обсягу реалізованої продукції СМП області, що засвідчує надмірну концентрацію економічних ресурсів СМП в обласному центрі;
• - в обласному центрі та лише у шістьох малих містах та районах спостерігається позитивна динаміка збільшення кількості малих підприємств;
• - вищим, ніж в обласному центрі, є рівень участі СМП в економіці за такими показниками, як питома вага СМП у загальному обсязі реалізованої продукції (у базових галузях економіки) та середньорічна кількість зайнятих на одному малому підприємстві;
• - нижчими є показники ефективності фінансово-господарської діяльності, використання ресурсів та ліквідності підприємств, які функціонують у малих містах та районах;
• - високою є підприємницька активність населення малих міст у сфері торгівлі (33,4 % від загальної кількості малих підприємств та 42,7 % від загального обсягу реалізованої продукції СМП). Це свідчить про недосконалість галузевої структури та низький розвиток СМП у малих містах у низькоінноваційних та галузях економіки із значною доданою вартістю; економічні відносини населення малих міст та районів часто не виходять за межі натурального господарства, а товарно-грошові відносини витісняє обмінна торгівля. У сільському господарстві функціонує близько 8,0 % малих підприємств, які реалізують лише 5,3 % продукції; у будівництві - 7,2 та 9,6 %; у готельному і ресторанному господарстві - 6,4 та 3,1 %; у промисловості - 19,3 та 20,9 % відповідно;
• - практично відсутні коопераційні та кластерні зв'язки підприємств малого і великого бізнесу, а також малих підприємств малих міст та районів із підприємствами обласного центру.

Отже, вищевикладене засвідчує недостатню роль СМП в економіці України та в її регіонах у галузево-секторальному аспекті.