Адміністративний механізм.

Цей механізм визначається законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" і містить:

екологічні права та обов'язки громадян;

повноваження і компетенцію владних структур у галузі охорони навколишнього природного середовища;

екологічну експертизу в процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що визначає стан навколишнього природного середовища;

екологічну стандартизацію і нормування для встановлення системи обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

ліцензування природокористування і природоохоронної діяльності, тобто надання дозволу компетентного державного органу;

оцінку впливу на навколишнє природне середовище;

екологічний контроль та нагляд (інспектування);

регулювання процесу використання природних ресурсів;

адміністративну відповідальність.

Нині, через традиції та інерцію дій адміністративно-командної системи адміністративний механізм екологічного управління має домінуючу роль. Щоправда, вже намітилася тенденція проникнення в цей механізм ринкових правовідносин та інструментів.

Одним із головних завдань адміністративного механізму є залучення всіх суб'єктів соціально-економічних відносин суспільства, організацій у процесі гармонізації взаємовідносин із природою. Основна мета залучення і взаємодії полягає у використанні широкого кола засобів екологізації, виявленні балансу між короткостроковими прибутками індивідуальних членів суспільства, компаній і довгостроковим еколого-економічним інтересом суспільства в цілому.

Роль уряду (адміністрації), органів державного екологічного управління полягає в тому, шоб примусити виробників для підтримки екологоекономічного балансу компенсувати зовнішні екологічні витрати.

Забруднення атмосфери, води, землі здебільшого відбувається тому, що вони не мають індивідуального власника. У цій ситуації уряд країни змушений виступати від імені своїх громадян, всього суспільства, як більшості, що зацікавлена в збереженні екологічної рівноваги. Адміністративний механізм урядових дій у такому разі полягає в здійсненні своїх повноважень через управлінські функції — комплексне планування, виконання запланованих рішень, контроль і коригування комплексу природоохоронних заходів. Тобто це є застосуванням примусових заходів (штрафи, оподаткування) до тих суб'єктів суспільства, які порушують вимоги екологічного законодавства. Адміністративний механізм визначається також законодавчо і має свою розгалужену управлінську інфраструктуру, що ставить собі за мету забезпечити реалізацію конституційних екологічних прав людини як особистості. Кожен член суспільства, будучи кінцевим об'єктом екологічного управління, повинен, у свою чергу, здійснювати індивідуальний вплив за певними напрямками:

як особистість, яку хвилює якість навколишнього середовища, особисте здоров'я та доля прийдешніх поколінь;

як відповідальний виробник побутового забруднення і відходів;

як індивідуальний суб'єкт суспільно-економічних відносин;

як споживач товарів та послуг.

Чим вищим є рівень екологічної свідомості та екологічної освіти людини, тим активнішу роль вона відіграє в екологічній політиці держави. Активне залучення людей, неурядових організацій — як екологічних, так і орієнтованих на споживача, — а також профспілок відіграватиме згодом важливу роль у процесі досягнення високого рівня освіченості, щоб представляти суспільний інтерес, знати переконливі мотиваційні аргументи в залученні членів суспільства до активних дій.