Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Експертиза товарів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Порядок проведення санітарно-епідеміологічних експертиз

Санітарно-гігієнічна експертиза, як і товарна експертиза, складається з трьох етапів: підготовчого, основного і заключного.

Може проводитися планова, позапланова експертиза і експертиза вітчизняних та імпортних товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації.

Планова гігієнічна експертиза проводиться з метою контролю за якістю харчової продукції за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками спеціалістами санітарно-епідеміологічних станцій за завданням вищих інстанцій або, як виняток, за проханням контролюючих організацій. Вона здійснюється у процесі попереджувального та поточного державного санітарного нагляду за календарним графіком роботи лікаря з гігієни харчування і лабораторії CEC на підприємствах агропромислового комплексу, а також на підприємствах громадського харчування і торгівлі. З цією метою на цих об'єктах спеціально відбираються зразки продукції для їх лабораторного аналізу.

Основним завданням планової гігієнічної експертизи є контроль за дотриманням санітарних норм та правил під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації харчових продуктів (особливо швидкопсувних) і готової їжі; за використанням нових матеріалів для виробів, тари, упаковки та обладнання, яке щільно прилягає до харчових продуктів; за дотриманням норм в їжі залишкової кількості пестицидів, солей важких металів, антибіотиків, шкідливих домішок, харчових добавок (консервантів, барвників, ароматизаторів) тощо.

Планова експертиза передбачає також контроль за випуском нових видів харчових продуктів як з традиційної, так і з нетрадиційної сировини.

Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється з метою контролю за харчовими продуктами, якість яких з гігієнічної точки зору викликає сумнів або видається небезпечною, проводиться працівниками CEC з власної ініціативи, а також за санітарно-епідеміологічними показниками або за зверненням різних відомств та організацій.

Позапланова гігієнічна експертиза здійснюється в режимі арбітражу, за дорученням вищих інстанцій санітарно-епідеміологічної служби, у разі виникнення суперечок між CEC і господарськими організаціями з питань, які мають гігієнічне і епідеміологічне значення. Вона також проводиться за дорученням керівних органів, за заявою контролюючих органів, за дорученням слідчих та судових органів у разі потреби звернення до компетенції санітарного лікаря, за письмовою заявою господарських організацій в складних випадках товарознавчої експертизи або у разі виникнення суперечок в оцінці якості продуктів за показниками, які мають гігієнічне значення.

Експертиза якості харчової сировини, що імпортується, і продуктів харчування, які підлягають обов'язковій сертифікації, здійснюється на договірних засадах експертами Бюро товарних експертиз Торгово-промислової палати і санітарно-епідеміологічної служби України.

Дозволена кількість сторонніх речовин і харчових домішок в продукції, що імпортується, визначається умовами контракту на придбання, укладеного з урахуванням прийнятих в Україні гігієнічних нормативів, вимог міжнародних стандартів, нормативів країн-експортерів, й вноситься у сертифікат якості, який супроводжує партію товару.

Державний санітарний нагляд і гігієнічна експертиза імпортної продукції здійснюються CEC в пунктах ввозу, базовими CEC та науково-дослідними інститутами.

Технологія проведення підготовчого етапу аналогічна етапу при проведенні товарної експертизи.

Основний етап санітарно-гігієнічної експертизи товарів включає:

  • • зовнішній огляд партії товарів;
  • • розкриття упакованих товарів;
  • • проведення органолептичних досліджень з відбором зразків відповідно до нормативної документації.

Про результати огляду партії товарів складається акт, в якому зазначаються:

  • • місце і час складання акта;
  • • ім'я, по батькові, прізвище експерта, інших осіб, які брали участь в експертизі;
  • • підстава для призначення санітарно-гігієнічної експертизи;
  • • загальні відомості про партію товару (походження, розміри партії, стан тари, наявність у супровідних документах дати відвантаження і прибуття партії тощо);
  • • результати огляду партії товарів (умови зберігання, кількість розпакованих місць, дані органолептичних досліджень товарів тощо);
  • • дані про відбір зразків для лабораторних досліджень;
  • • висновок про якість товару і умови його використання, якщо він може бути складений без лабораторних досліджень.

Лабораторні дослідження проводять акредитовані лабораторії.

Методи, які застосовуються при дослідженні зразків в лабораторіях санітарно-епідеміологічних станцій, визначаються завданням і характером досліджень.

При необхідності визначення відповідності якості товарів вимогам нормативної документації використовують стандартні методи дослідження.

Під час дослідження шкідливості і безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини, визначення санітарно-токсикологічних показників застосовують методики, затверджені МОЗ України.

Дослідження зразків продуктів на виявлення харчових отруєнь, визначення санітарно-епідеміологічних і токсикологічних показників відбувається відповідно до методик, затверджених МОЗ України.

Результати лабораторних досліджень фіксуються у протоколі за затвердженою формою. Протокол складається з трьох частин: описової, результативної, висновку.

Описова частина містить наступні дані:

  • - назва і час надходження зразка до лабораторії;
  • - вид і характер упакування;
  • - час, особа, яка провела відбір зразків, місце відбору зразків, маса або кількість екземплярів;
  • - опис органолептичних показників (докладно і чітко).

Результативна частина. В ній наводяться дані фізико-хімічних і

бактеріологічних досліджень. Результати підписують особи, які відповідають за проведення експерименту.

Висновок містить оцінку властивостей, якості досліджуваного зразка і придатності його для вживання на підставі результатів досліджень, наведених в результативній частині. Висновок підписує санітарний лікар.

Протокол аналізу є офіційним документом, який підтверджує доброякісність харчового продукту, його відповідність вимогам нормативної документації, містить дані про наявність або відсутність сторонніх включень, шкідливих речовин, бактеріального забруднення тощо.

Протокол є підставою для прийняття рішення санітарним лікарем, слідчим і судовими органами, арбітражем.

Право вирішення питань про якість партії товару, його придатності або непридатності для харчових цілей належить санітарному лікарю, який проводив експертизу, і головному лікарю санітарно-епідеміологічної станції, який виносить постанову.

Санітарно-гігієнічна експертиза харчових продуктів може визначити:

  • - придатність продукту для харчування людей без будь-яких обмежень, що оформляється актом експертизи або спеціальним документом-висновком;
  • - умовну придатність:

за умови дотримання встановлених вимог, наприклад, дотримання строку реалізації, умов теплової обробки, продажу тільки у відведених місцях і за певних умов, що оформляється відповідними документами;

- непридатність продукту для безпосереднього споживання, з встановленням можливості використання продукту як сировини для переробки на спеціально відведених підприємствах;

Після використання продукту як сировини для виробництва іншого продукту він подається на експертизу санітарному лікарю і в Управління у справах захисту прав споживачів для вирішення питання про придатність для харчування.

- безумовну непридатність продукту для харчування з визначенням його знищення або утилізації або за відповідним рішенням ветеринарної служби може бути отриманий дозвіл на використання продукту для годування худоби.

Згідно із Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" до неякісних та небезпечних відносяться продовольчі товари:

  • • які не відповідають вимогам нормативно-правових і нормативних документів щодо їх споживних властивостей;
  • • які не відповідають обов'язковим вимогам нормативно-правових і нормативних документів щодо їх безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;
  • • яким з метою збуту споживачам виробником (продавцем) навмисно надано певного зовнішнього вигляду або окремих властивостей певного виду, але які не можуть бути ідентифіковані як товари, за які вони видаються;
  • • під час маркування яких порушено встановлені законодавством вимоги щодо умов маркування та змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися;
  • • строк придатності яких до споживання або використання закінчився;
  • • на які немає передбачених законодавством документів, що підтверджують їх якість та безпечність.

Для передавання товару керівник організації повинен подати санітарно-епідеміологічній станції офіційну довідку з визначенням дати, кількості товару; місця, куди його передали.

Висновок про знищення товару зберігають деякий час, за збереження його відповідає визначена особа. Посада, прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи; маса, розмір партії, кількість одиниць упакування, термін зберігання товару зазначаються в постанові або спеціальному документі.

Небезпечний товар з метою створення умов, які включають можливість для його використання, обробляють речовинами, що мають сильний запах: гасом, нафтою, фенолом, хлорним вапном або розчином барвника, який надає продукту нехарактерне забарвлення.

Інфіковані харчові продукти, небезпечні для населення, перед знищенням знезаражують (20%-ним розчином хлорного вапна, 2.5%-ним розчином сірчанокарболової суміші і однієї частини соляної кислоти, 3 частинами очищеної карболової кислоти, формаліном тощо). Про знищення партії продуктів складається акт.

Обов'язкова сертифікація вітчизняної і імпортної продукції проводиться згідно з переліком продукції, до якого входять продукти харчування, харчові добавки, харчова сировина. Результатом сертифікації є надання гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну (Додаток Г) і імпортну (Додаток Д) продукцію.

Гігієнічний висновок — це офіційний документ, який засвідчує відповідність продукції санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам і є дозволом на виробництво і використання продукції в Україні. Гігієнічний висновок обов'язково додається до сертифіката.

Гігієнічний висновок затверджується Головним державним лікарем України та за його дорученням головними державними лікарями Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, головним лікарем Українського центру державного санепіднагляду.

Для оформлення гігієнічного висновку на вітчизняну продукцію виготовлювач повинен надати для розгляду наступні матеріали:

  • • нормативний документ та Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи нормативної документації;
  • • акт територіальної державної санітарно-епідеміологічної служби про обстеження підприємства-виготовлювача, умов транспортування, зберігання, реалізації продукції, їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам;
  • • результати проведення досліджень продукції, виконаних атестованими установами і організаціями;
  • • всі наявні документи, які підтверджують, що продукція відповідає санітарним нормам і правилам.

При оформленні гігієнічного висновку на імпортну продукцію постачальник повинен подати контракт, сертифікат виготовлювача, країни-постачальника, результати державної санітарно-гігієнічної експертизи та протокол досліджень продукції, проведених в Україні.

Сертифікат країни-постачальника повинен бути поданий до державної санепідемслужби перед закупівлею сировини, продуктів, що імпортуються. У сертифікатах повинні міститися дані безпеки, гігієнічні показники, медико-біологічні властивості продовольчої сировини, харчових продуктів. Дані повинні відповідати санітарним нормам, що визначаються за санітарно-гігієнічними, санітарно-токсикологічними, санітарно-епідеміологічними показниками.

В разі відсутності сертифіката країни-постачальника на імпортну продовольчу сировину і харчові продукти, останні повинні пройти дослідження в акредитованих лабораторіях у визначеному порядку.

Термін дії гігієнічного висновку визначається залежно від призначення продукції, її обсягів та висновків санітарно-гігієнічної експертизи.

 
<<   ЗМІСТ   >>