Фактографічне і концептографічне обслуговування

На відміну від документального фактографічне обслуговування передбачає задоволення інформаційних потреб шляхом представлення користувачам конкретних відомостей. Ці відомості, також релевантні запитам користувачів, безпосередньо видобуваються інформаційними працівниками з первинних документів і після певної їх обробки (оформлення) надаються споживачам. Під фактографічною інформацію слід розуміти відомості не лише фактичного характеру, а й теоретичного, можливого, оціночного характеру, тобто вона може включати і факти, і концепції, все те, що може бути об'єктом вилучення з тексту, описання певною інформаційною мовою, зберігання і пошуку у тій чи іншій системі. Інформаційні продукти, створювані у процесі фактографічного обслуговування, були розглянуті у модулі 4 посібника.

Алгоритм виконання фактографічного запиту наведено на рис. 15.

Якщо у випадку документального і фактографічного обслуговування користувачу інформації надаються документи або відомості, видобуті з інформаційного потоку, так би мовити, в "натуральному вигляді", то при концептографічному обслуговуванні усе це (документи і відомості) підлягають інтерпретації, оцінці, узагальненню з боку інформаційного працівника. У результаті такої інтерпретації формулюється так звана ситуативна інформація, яка містить у собі оцінку розглядаємих відомостей, тенденцій і перспективи розвитку окремих наукових і технічних напрямів, рекомендацій та інше. З цієї причини під концептографічним обслуговуванням можна також розуміти формулювання і доведення до користувачів ситуативної інформації, якої в явному виді не існує в аналізованих джерелах, а одержаної в результаті інформаційно-логічного і концептографічного аналізу деякої сукупності повідомлень тобто в результаті як згортання, так і розгортання інформації).

Іншими словами, у випадку концептографічного обслуговування користувачу надається ще й деяка додаткова інформація, привнесена інформаційним працівником у процесі інтерпретації відомостей.

Рис. 15. Алгоритм виконання фактографічного запиту

Особливість концептографічного обслуговування полягає в тому, що воно, з одного боку, являє собою різновид інформаційного обслуговування, поряд з документальним і фактографічним, а з іншого - різновид наукової діяльності, яка відповідає концептуальному етапу розвитку тієї чи іншої галузі знання.

Слід, проте, відмітити, що концептографічне обслуговування в галузі фундаментальних наук було і в значній мірі й зараз залишається прерогативою самих вчених, яка реалізується в основному через наукову періодику і наукові товариства. Підрозділів аналізу і узагальнення інформації у системі служб інформаційного забезпечення фундаментальної науки сьогодні мало. Тут концептуальне обслуговування - поки що практична галузь "самообслуговування" вчених.

Інша ситуація склалася у сфері прикладних наук (зокрема, у техніці). Потреба у концептографічному обслуговуванні тут виникла пізніше, ніж у сфері фундаментальних наук, але потреба в ньому стала відчуватися набагато гостріше. Дана потреба виникла приблизно у середині XX ст., коли провідні країні світу вступили в епоху науково-технічної революції. Саме ця потреба в значній мірі обумовила причини виникнення інформаційних служб.

Найбільш виражений характер концептографічний напрямок у сфері інформаційного обслуговування отримав з появою центрів аналізу інформації, становлення яких відноситься до 1960-х pp. в США. Слід відмітити, що до "центрів аналізу інформації" відносять установи, які досить часто відрізняються за своїми функціями - від досить кваліфікованих інформаційних служб, які мають штат кваліфікованих спеціалістів-аналітиків, інформаційних працівників, до вузькоспеціалізованих науково-дослідних інститутів або наукових лабораторій, які вирішують планові наукові проблеми, а також паралельно займаються інформаційною діяльністю (у т.ч. інформаційним обслуговуванням).

Становлення концептографічного інформаційного обслуговування у сфері науки техніки слід пов'язати з появою перших наукових журналів у Західній Європі: Journal des savants, Франція, 1665 p.; Philosophical Transactions of the Royal Society, Велика Британія, 1665 p.) і Росії (Месячные исторические, генеалогические и географические примечания в Ведомостях, 17280 1742; Содержание ученых рассуждений, 1750-1759).

Ці і наступні журнали були виданнями, які публікували у значній мірі реферати книг по науці, політиці і т.д. При цьому деякі реферати носили характер рецензій (критичні реферати), популярно-просвітницький характер, містили у собі додаткову інформацію рекомендаційного характеру. Як форма індивідуального інформаційного обслуговування розгорнуте реферування отримує в останній час усе більше поширення.

В останній чверті XIX ст. у науковій і технічній періодиці отримує розвиток інша форма концептографічного обслуговування - оглядово-аналітична діяльність. Почали з'являтися спеціальні оглядові журнали типу "Успехи наук". У теперішній час оглядові матеріали публікуються у багатьох періодичних виданнях, випускаються у вигляді окремих праць, Але найбільшу частину оглядової літератури готують галузеві служби інформації.

Наступним різновидом концептографічного обслуговування є прогнозування. Як самостійна сфера інформаційного обслуговування, яка базується на спеціальних методах розробки прогнозів і спеціальної теорії - прогностиці, прогнозування отримало активний розвиток у 1960-х pp.

І, нарешті, ще одним різновидом даного типу інформаційного обслуговування (і виду розгортання) слід вважати науково-популярну діяльність, яка розрахована на висококваліфікованих спеціалістів.

До сфери концептографічного обслуговування слід віднести і науково-технічні (техніко-економічні) обґрунтування розробок. У них міститься аргументація з техніко-економічними розрахунками, які слугують основою для прийняття рішень вищими керівниками щодо фінансування цих робіт.

У різних видах інформаційного обслуговування створюються свої ряди вторинних документів, усі вони мають власне функціональне призначення, при чому при створення цих рядів використовуються різні види згортання:

Отже, усі види інформаційного обслуговування функціонують на основі своїх специфічних видів вторинних документів. По суті, кожний з різновидів обслуговування зводиться до створення свого ряду вторинних (інформаційно-аналітичних) документів і доведення до користувача різними засобами і в різних режимах інформаційного обслуговування.