Повна версія

Головна arrow Право arrow Адвокатський іспит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Адміністративне стягнення, його види. Накладення адміністративного стягнення. Строки накладення адміністративного стягнення

Адміністративні стягнення - один з видів адміністративно-примусових заходів, що застосовується з метою: виховання правопорушника; попередження вчинення ним нових правопорушень (приватна превенція); попередження вчинення правопорушень іншими особами (загальна превенція) (ст. 23 КпАП). Зміст адміністративно-правових санкцій має каральний, а не поновлюваний, компенсаційний характер. Вид і обсяг обмежень, що складають зміст адміністративних стягнень, визначаються повноважними органами держави, їхніми посадовими особами з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини і майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Ст. 24 КпАП встановлює такі види адміністративних стягнень: попередження (ст.ст. 26, 39 КпАП); штраф (ст. 27 КпАП); оплатне вилучення предмета, що став знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення (ст. 28 КпАП); конфіскація предмета, що став знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення (ст. 41 Конституції України, ст.ст. 29,234-1, 234-2, 262, 264, 265КпАП); позбавлення спеціального права (ст. 21 Конституції України, ст.ст. 30, 221, 240, 242, 317-321 КпАП); виправні роботи (ст.ст. 31, 51, 51-1, 173, 173-1, ч. 2 ст. 178, ст. 185, 185-1, 185-7, 185-9, 322, 323, 325 КпАП) (у проекті нового КпАП це стягнення виключене, оскільки застосовувані за місцем роботи відрахування, власне кажучи, є штрафом "на виплат"); адміністративний арешт (ст.ст. 3244,173, ч. 3 ст. 178, ст. 185, 185-1, 185-3, 326-328 КпАП); адміністративне видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства (ст.ст. 3-4, 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 9-15 Закону України "Про біженців").

Накладення стягнення за здійснення адміністративних правопорушень має відбуватися на підставі загальних принципів, закріплених в Конституції України й у КпАП: законність накладення стягнення; індивідуалізація покарання; гуманізм і справедливість. Накладення адміністративних стягнень здійснюється з урахуванням обставин (ст. 34 КпАП), що пом'якшують відповідальність за здійснення адміністративного проступку. При накладенні адміністративних стягнень необхідно враховувати і обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставини, наведені в ст. 35 КпАП, є підставою для посилення відповідальності за вчинення адміністративного проступку лише тоді, коли вони не включені як кваліфікаційні ознаки до складу правопорушення. В іншому випадку такі обставини не повинні додатково враховуватися при накладенні адміністративного стягнення.

Строк накладення адміністративних стягнень - певний проміжок часу, протягом якого особа, що вчинила правопорушення може бути притягнута до адміністративної відповідальності і до неї можуть бути застосовані заходи адміністративного примусу.

Адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення (ст. 38 КпАП). При обчисленні двомісячного терміну в розрахунок не приймається та доба, з якої починається збіг строку. Строк давності завершується о 12 годині ночі останньої доби встановленого строку. Вказаний строк не застосовується у випадках притягнення юридичних осіб до відповідальності за порушення валютного чи податкового законодавства (Рішення КСУ від 30 травня 2001 р. № 7рп/2001). Ч. 2 ст. 38 КпАП встановлює особливості у застосуванні строків давності.

 
<<   ЗМІСТ   >>