Повна версія

Головна arrow Менеджмент arrow Антикризовий менеджмент

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості стратегії росту великих, середніх і малих фірм

Базові стратегії росту підприємства

Напрямки розширення ділової активності підприємства визначаються тим, на якому ринку діє підприємство (старому або новому для неї), з яким товаром (старим або новим для підприємства) вона виходить на ринок. Ці напрямки можна показати у вигляді матриці (табл. 8.4):

Таблиця 8.4. Матриця базових стратегій підприємства

Ринок

Старий

Новий

Товар ринку

Старий

Стратегія глибинного проникнення

Стратегія розширення

Новий

Стратегія розроблення товару

Стратегія диверсифікації

Стратегія глибокого проникнення (старий товар - старий ринок) ефективна, коли ринок ще не насичений. Пропонуючи старі товари на старому ринку, можна домогтися переваги, лише знижуючи витрати виробництва і продаючи товари за цінами, нижчими від цін конкурентів. Наприклад, завод, що випускає важкі трактори середньої якості, може зацікавити своєю продукцією споживачів, орієнтованих на трактори конкурента, тільки завдяки низьким цінам, в основі яких лежать низькі витрати, якщо, звичайно, завод обрав саме цю стратегію.

Стратегія розвитку ринку (старий товар - новий ринок). За її допомогою підприємство намагається збільшити збут існуючих товарів на нових ринках або на нових сегментах наявного ринку. Використовуючи цю стратегію, тракторобудівний завод може почати експортувати свою продукцію.

Стратегія розроблення товару (новий товар - старий ринок) ефективна за наявності у підприємства низки успішних торговельних марок.

Вона полягає у створенні нових модифікацій товару для існуючих ринків. Але тут необхідно враховувати правило: споживач купує не товар, а потребу, тобто у разі тих самих корисних властивостей новий товар повинен бути, наприклад, дешевшим старого.

Стратегія диверсифікації (новий товар - новий ринок) застосовується для усунення залежності виробника від якогось одного товару або ринку. Припустимо, виробник тракторів може переключитися на випуск вантажних автомобілів, мінісільгосптехніки, комбайнів, річкових катерів тощо або випускати їх додатково.

Зазвичай підприємства комбінують розглянуті вище чотири стратегії.

Особливості стратегії малих фірм

Головною перевагою росту малих фірм є їх гнучкість, тобто спроможність оперативно перебудовувати свою виробничу програму під тиском ринку. Найбільшим недоліком цих фірм є їх малий розмір. Вступ у конкурентну боротьбу з великими підприємствами для малого бізнесу безперспективний. Переваги і недоліки цих фірм визначають чотири основні види їх стратегії. Побудуємо їх у вигляді матриці "продукт/форма існування малої підприємства" (табл. 8.5):

Таблиця 8.5. Матриця переваг і недоліків малих фірм

Форма існування малого підприємства

Продукт малого підприємства

Подібний до продукту великого підприємства

Оригінальний

Незалежна від великої підприємства (суверенітет)

"Помилковий гриб" - стратегія копіювання

"Премудрий піскар" - стратегія оптимального розміру

Пов'язана з великою корпорацією (симбіоз)

"Хамелеон" - стратегія використання переваг великих фірм

"Жалка бджола" - стратегія участі в продукті великої підприємства

Основна спрямованість стратегій малих фірм - зведення до мінімуму гостроти конкуренції з великими підприємствами і вигідного використання їхньої гнучкості. Розглянемо їх:

  • 1. Стратегія копіювання ("Помилковий гриб"). Під оригінальний, запатентований марочний продукт великої підприємства малі підприємства випускають копії, "підробки". Копія продається, як правило, за цінами, значно нижчими від цін оригіналу. Це стає можливим за рахунок економії, наприклад, витрат на науково-дослідні розробки з цього продукту.
  • 2. Стратегія оптимального розміру ("Премудрий пічкур"). Ця стратегія застосовується в тих галузях, де велике виробництво неефективне, оптимальним є мале підприємство .Якщо підприємство дотримується цієї стратегії, то можливості її росту обмежені: малі розміри, що допомагають їй вижити, стають на заваді до її розширення.
  • 3. Стратегія участі в продукті великої підприємства ("Жалка бджола"). Багато великих фірм намагаються виробляти свою складну продукцію від початку до кінця самостійно. Велике підприємство обростає масою дрібних неефективних виробництв. Тому великій фірмі вигідніше від них відмовитися, передавши їх малим підприємством. Численні малі підприємства, як жалкі бджоли, змушують великі підприємства рятуватися від непродуктивних підрозділів, знижуючи цим свої витрати. Проте мале підприємство, що обрала подібну стратегію, може опинитися в залежності від великої корпорації. Уникнути цього вона може за допомогою тактики обмеження частки обороту, що припадає на одного великого клієнта. Сутність цієї тактики полягає в тому, що дрібна підприємство намагається поставити кільком великим компаніям товари у такий спосіб, щоб частка кожної з них у загальному обсязі продажу підприємства не перевищувала певних обсягів (наприклад, не більше 20%).
  • 4. Стратегія використання переваг великої підприємства ("Хамелеон"). Використовуючи стратегію "хамелеон", мале підприємство немовби "перефарбовується у кольори" відомої великої корпорації. Прикладом такої стратегії слугує франчайзинг - система договірних відносин між великою і дрібною корпорацією, відповідно до якої велике підприємство зобов'язується постачати дрібній фірмі власні товари, надавати рекламні послуги, апробовані технології бізнесу, короткострокові кредити на пільгових умовах, здавати в оренду своє устаткування; мале підприємство зобов'язується мати ділові контакти винятково з даною великою корпорацією, вести бізнес "за правилами" цього великого підприємства і перераховувати визначену договором частку від суми продажу на користь великого підприємства. Франчайзинг найчастіше використовується у сфері роздрібної торгівлі, у ресторанах швидкого обслуговування типу "МакДональдс" і "Піцца-Хард". Франчайзинг застосовують і такі підприємства, як "Адідас", "Кока-Кола".
 
<<   ЗМІСТ   >>