Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Економіка туризму

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Структура туристичного бізнесу

Туристичний бізнес у різних сферах відрізняється формою і, особливо, змістом операцій і способами їх здійснення. Характер турбізнесу зумовлює вид продуктів або послуг, які надає туристична організація. Вона може самостійно виробляти ці продукти (послуги) або перепродувати продукти (послуги) інших організацій споживачам, а також може тільки поєднувати виробників і споживачів туристичних продуктів і послуг.

Розрізняють такі основні сфери турбізнесу:

  • - виробництво;
  • - комерція;
  • - фінансове підприємництво;
  • - консалтинг.

Такий поділ є умовним, оскільки часто дуже складно розмежувати виробничий і невиробничий бізнес. Якщо стисло визначити важливість кожної сфери в туризмі і в національній економіці, то можна сказати таке: в різний час кожна з цих сфер може давати різний дохід, проте головною серед них залишається виробництво. Саме у сфері виробництва створюються матеріальні блага (туристичні продукти і послуги), необхідні для життєдіяльності людини. Так, комерція в турбізнесі існує лише тому, що туроператор створив продукт, який турагент перепродує. Стан туризму як особливого міжгалузевого комплексу економіки, визначається кількістю високоякісних туристичних продуктів і послуг, які припадають на одну особу. Ці ж продукти і послуги у складі ВВП країни впливають на рівень розвитку національної економіки. Вагомою, за кількістю зареєстрованих туристичних організацій, зараз є частка комерції. Це пояснюється насамперед відносно низьким стартовим капіталом і конкурентоспроможною рентабельністю бізнесу, проте за рівнем доходів домінує виробництво.

Сфера виробництва: види, особливості функціонування, проблеми розвитку

Виробничий турбізнес - це процес створення продуктів і послуг, які можна продати споживачам. Як уже наголошувалося, виробничий турбізнес включає туроперейтинг, готельне обслуговування, надання послуг громадського харчування транспортне обслуговування, організацію дозвілля, освіту, бізнес-обслуговування, оздоровче і спортивне обслуговування, екскурсійне обслуговування туристів та ін.

Виробничий турбізнес можуть провадити організації різних галузей (готельне господарство, харчування та ін.). Цю сферу турбізнесу можна класифікувати за галузями і підгалузями. Розглянемо принципову схему виробничого турбізнесу. Туристичний бізнес пов'язаний з необхідністю придбання підприємцем основних і оборотних засобів. Щоб виробляти продукти і надавати послуги, туристичній організації потрібні оборотні засоби - матеріальні і нематеріальні цінності (послуги зв'язку, електропостачання та ін.).

Для виробництва туристичних послуг потрібні також основні засоби - приміщення, машини, устаткування. Якщо їх у туристичної організації немає, то їх треба придбати або орендувати. За потрібні для виробництва туристичних послуг основні засоби доводиться платити їх власникам грошову суму, що залежить від вигляду і кількості необхідних для виробництва основних засобів і цін на них. При оренді основних засобів оплата залежатиме також від терміну їх використання. Звичайно, набуті туристичною організацією основні засоби служать їй протягом тривалого часу, вартість їх тому неправомірно вважати витратами туристичної організації на виробництво однієї партії послуг. Водночас, наявність у туристичної організації власних основних засобів не слід сприймати як відсутність витрат, пов'язаних з використанням основних засобів. Витрати туристичної організації, зумовлені використанням основних засобів, приймають рівними сумі грошей, необхідній для компенсації зношення цих засобів протягом часу виробництва конкретної партії послуг або здійснення певної бізнес операції. Цю величину називають амортизацією основних засобів.

Виробництво туристичних продуктів (послуг) вимагає залучення робочої сили - найнятих робітників, праця яких підлягає оплаті залежно від чисельності найманих працівників, заробітної плати і робочого часу, протягом якого виробляються туристичні продукти і послуги. В процесі виробництва туристичних продуктів (послуг) виникають і інші витрати, зокрема, на придбання інформації, на ремонт устаткування та ін. Виробництво в турбізнесі завершується випуском продуктів (послуг), які туристична організація продає або безпосередньо споживачеві, або торговим організаціям (найчастіше - турагентствам). Як наслідок туристична організація отримує виторг від продажу продуктів (послуг), який залежить від обсягу виробництва, продажу і ціни продукту (або послуги), за якою він проданий.

Завдання туристичної організації полягає в тому, щоб виробництво окупилося, тобто щоб дохід перевищив основні і додаткові витрати, включаючи податки. Виробничий турбізнес зазвичай пов'язаний з необхідністю створення юридично оформленого підприємства, оскільки для нього потрібні земельні ділянки, виробничі площі, приміщення та ін. Роль виробничого турбізнесу в туризмі і національній економіці можна оцінити так:

  • - виробничий турбізнес з народногосподарської точки зору є визначальним, оскільки саме в цій сфері здійснюється виробництво продуктів і послуг, необхідних туристам зокрема і державі загалом;
  • - суб'єкти виробничого турбізнесу виробляють усі види туристичних продуктів і послуг для споживачів;
  • - рівень розвитку виробничого турбізнесу визначає економічне зростання туризму і національного господарства, а також рівень соціального розвитку суспільства.

Як основні проблеми розвитку національної виробничої сфери турбізнесу можна виокремити міжнародну конкуренцію у сфері туризму, високі ризики і технологічні особливості виробничої сфери. Проблема міжнародної конкуренції пов'язана з міжнародною спеціалізацією виробничих туристичних організацій на випуску найбільш важливих видів туристичних продуктів (послуг) і їх експортом (імпортом) в інші країни на основі міжнародного розподілу праці. Відомо, що спеціалізація виробництва на конкретному туристичному продукті (або послузі) із застосуванням новітніх технологій сприяє збільшенню обсягів виробництва, скороченню витрат виробництва, поліпшенню якості і зниженню цін.

Проте вітчизняним туристичним організаціям-виробникам достатньо важко конкурувати із зарубіжними виробниками туристичних продуктів і послуг. Світові лідери туристичної індустрії працюють за системами "VIP", "все включено", тоді як можливості українського сервісу, як правило, вельми обмежені. Тому вітчизняні туристичні організації, які займаються торгівлею (найчастіше - турагентства), надають перевагу імпортним послугам. Так, 60% турпродуктів, пропонованих на українському ринку, іноземного походження. Аналогічна картина спостерігається з багатьма туристичними послугами.

Другою проблемою у виробничій сфері турбізнесу є високий ризик. Виробництво туристичних продуктів і послуг - найбільш динамічна сфера турбізнесу, що характеризується безперервними змінами і вдосконаленням, тому й ризик тут дуже високий. Розвиток виробництва в турбізнесі базується на новітніх технічних розробках, що вимагають вкладення грошей, причому фактичний ефект від впровадження цих розробок може суттєво відрізнятися від очікуваного. Крім того, сучасна економічна політика України не забезпечує необхідних умов для розвитку сфери виробничого турбізнесу: ризик незатребуваності туристичних продуктів і послуг національного виробництва, хронічні неплатежі, численні податки і збори, наявність доступніших джерел доходу сповільнюють розвиток виробничого турбізнесу. Розвиток виробничого турбізнесу в Україні гальмується технологічними особливостями виробничої сфери - це третя проблема національного виробничого турбізнесу. До таких особливостей можна віднести високу капіталоємність, енергоємність і трудомісткість виробничих процесів, а також низький рівень кваліфікації бізнесменів початківців і персоналу. Тим часом виробничий турбізнес може забезпечити стабільний успіх бізнесменові початківцю, який тяжіє до перспективної і стійкої справи.

Отже, виробничий турбізнес має значні перспективи зростання в Україні і може зіграти роль каталізатора стабілізації і подальшого розвитку національної економіки та економіки туризму.

Виробничий турбізнес тісно пов'язаний з комерцією, оскільки створені ним продукти і послуги необхідно продавати. З економічної теорії відомо, що бізнес в області ремесел неминуче породжує купецький бізнес. Цей зв'язок простежується протягом багатьох століть. При цьому активною стороною не завжди виступає виробництво. Суть комерційного турбізнесу полягає в операціях з купівлі - продажу і перепродажу туристичних продуктів і послуг.

Загальна схема комерційного турбізнесу до певної міри аналогічна схемі виробничої туристичної діяльності. Проте, на відміну від неї, тут замість матеріальних і нематеріальних ресурсів отримується готовий продукт або послуга, які потім реалізуються споживачеві. Особливістю комерційного турбізнесу є безпосередні економічні зв'язки з гуртовими і роздрібними споживачами продуктів і послуг. Туристична організація-комерсант купує продукт (послугу) у виробника і платить йому певну грошову суму, що залежить від обсягу і ціни продукту (послуги). Слід мати на увазі, що туристична організація-комерсант купує продукти (послуги) за гуртовими цінами, які, найчастіше, нижчі за роздрібні, за якими потім реалізуються придбані продукти і послуги. Основна формула комерційної операції в туристичному бізнесі: "продукт (послуга) - гроші" при продажі і "гроші - продукт (послуга)" при закупівлі. Хоча основу комерційного турбізнесу становлять операції з купівлі - продажу, в нього залучаються практично ті ж чинники і ресурси, що і у виробничий турбізнес, але в менших масштабах.

У такому підприємництві прибуток утворюється за рахунок продажу продукту (послуги) за ціною, що перевищує ціну придбання. У загальному вигляді програма комерційної туристичної операції включає:

  • o наймання працівників для виконання торгово-посередницьких операцій (закупівлі і продажу продуктів (послуг), рекламної роботи, оформлення необхідних документів);
  • o придбання або наймання приміщень (офісів), необхідних для реалізації продуктів і послуг;
  • o залучення кредиту грошових коштів для фінансування операції з подальшим поверненням кредиту і відсотків за користування ним;
  • o закупівлю продуктів і послуг для подальшого продажу;
  • o отримання або придбання інформації, необхідної для планування, оформлення і регулювання операції;
  • o реалізацію продуктів і послуг покупцеві та отримання виторгу;
  • o реєстрацію операції, сплату податків і платежів до бюджету.

Комерційний турбізнес пов'язаний з відносно високим рівнем ризику, особливо при організації торгівлі продуктами і послугами сезонного характеру (наприклад, новорічними турами). Тому основні заходи комерційної туристичної операції необхідно узгоджувати між собою за термінами, встановлюючи їх з урахуванням логіки і технології операції і передбачаючу можливість послідовно-паралельного здійснення операції. Правовою основою комерційних операцій, як правило, служить агентський договір, укладений між оператором і агентом. Згідно з цим договором, агент зобов'язується від імені оператора продати продукт (послугу) на визначених в договорі умовах. Основу такого договору, серед інших, становлять дві ключові умови: ціна продукту (послуги) і розмір агентської винагороди, який встановлюється у відсотках ціни реалізації. Обидві сторони (оператор і агент) зацікавлені в збільшенні обсягів продажу, що сприятиме збільшенню їхніх доходів. Отже, їхні економічні інтереси збігаються. На збіг економічних інтересів партнерів слід звернути особливу увагу. Туристична організація у своїй діяльності повинна спиратися саме на цей принцип, якщо вона справді прагне ефективного партнерства.

Пошук у турбізнесі односторонньої вигоди не може обіцяти процвітання в майбутньому. Провадження турбізнесу одноосібно, а не командою за сучасних умов не є високоефективною формою діяльності. Під командою в цьому випадку мається на увазі спілка партнерів взаємопов'язаних, у межах єдиного виробничого циклу. Щоб комерція в турбізнесі була успішною, необхідно досконало знати незадоволений попит споживачів і швидко на нього реагувати, пропонуючи необхідні продукти і послуги. Комерція в туристичному секторі економіки дуже мобільна і мінлива, оскільки пов'язана з конкретними споживачами і часто, залежить від пори року.

Для розвитку комерційного турбізнесу повинні виконуватися, щонайменше, дві умови:

  • 1) ціна реалізації продукту (послуги) повинна бути відчутно вищою за споживчу купівельну ціну;
  • 2) повинен бути достатній попит на даний вид продуктів (послуг), що дає змогу реалізувати їх у визначеному масштабі операції, щоб відшкодувати торгові витрати і отримати прибуток. Туристична комерція привертає видимою можливістю продати продукт (послугу) за вищою ціною, ніж вона була куплена, й отримати тим самим вагомий прибуток. Така можливість справді існує, проте за видимою легкістю комерційних операцій криються чималі зусилля туристичних організацій, витрачені на досягнення успіху.
 
<<   ЗМІСТ   >>