Повна версія

Головна arrow Психологія arrow Професійна діяльність державних службовців в умовах євроінтеграції України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Висновки

В монографії розглянуто актуальні питання формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції України. У результаті проведеної роботи сформульовано низку висновків та рекомендацій, що мають як теоретичне, так і практичне значення.

1. Системне дослідження теоретичних основ психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції підтвердило його соціальну, діяльнісну природу й прикладний характер, комплексність структури, тісний прямий зв'язок з особистістю державного службовця та його компетенціями. Розкрито вплив соціально-психологічних аспектів професійної діяльності державних службовців (мотивації, інтересів, соціально-психологічної активності, стереотипів, цінностей, співактивності, міжкультурного діалогу, командної роботи, суперечностей зовнішнього середовища) на активізацію людського фактору під час запровадження національного євроінтеграційного курсу на державно-управлінському, суспільному й міжнародному рівнях.

За результатами дослідження психологічну готовність державних службовців до професійної діяльності в умовах євроінтеграції України визначено як поняття, що характеризує виникаючу інтегративну психологічну властивість у системі їх компетенцій, яка покращує виконання управлінцями завдань євроінтеграції шляхом підвищення соціально-психологічної активності.

  • 2. Вплив європеїзації державного управління на функціонування персоналу вітчизняної державної служби проявляється в необхідності реалізації структурно-функціональних змін в державно-управлінській ієрархії, запровадження європейських стандартів надання державних послуг в усіх сферах життєдіяльності суспільства, участі в переговорах та прийнятті рішень у межах структур ЄС та України, реалізації принципів європейської інтеграції (принципи солідарності, доступності або поетапності, інституційної автономії, субсидіарності, верховенства права, пропорційності, процедурної справедливості, своєчасності, професіоналізму та професійної доброчесності, відкритості, відповідальності). Найбільш пріоритетними можна виокремити вимоги до виконання управлінцями консультативно-дорадчих й організаційно-розпорядчих функцій, що стосуються запровадження зазначених вище принципів.
  • 3. Аналіз теоретико-методологічних підходів до навчання державних службовців з питань європейської інтеграції засвідчив, що на сьогодні напрацьовано цінний досвід надання фахівцям базових знань, удосконалення й розвитку необхідних умінь і навичок. Однак формування психологічної готовності досі не розглядався як цілісний процес актуалізації відповідних компетенцій для ефективного виконання вимог європеїзації державного управління. Це зумовлено тим, що визначення навчальних цілей, а, відповідно, і результатів навчання, переважної більшості дисциплін охоплюють когнітивну (пізнавальну) складову: знати, розуміти, застосовувати, аналізувати, синтезувати й оцінювати ті чи інші явища, процеси, процедури і ситуації. Наразі афективна (емоційно-ціннісна) складова: сприйняття, реагування, засвоєння, організація і розповсюдження ціннісних орієнтацій або їх комплексу на діяльність практично не врахована, а тому й не реалізована. Таким чином втрачається системність навчання, його зміст не розглядається і не втілюється як цілісний процес набуття теоретично-практичних знань, умінь та навичок у поєднанні з ціннісно-світоглядними елементами для формування психологічної готовності державних службовців до професійної діяльності в умовах європейської інтеграції.
  • 4. Психолого-педагогічні умови розвитку психологічних структур державного службовця в контексті вимог європеїзації державного управління передбачають використання особистісного підходу в підготовці високопрофесійних спеціалістів для роботи в умовах європейської інтеграції; виявлення розвиваюче-компетенційних потреб слухачів; виявлення розвиваюче-компетенційних потреб державно-управлінського, суспільного й міжнародного вимірів; співвіднесення цілей, завдань і результатів навчального процесу через призму афективної (емоційно-ціннісної) складової таксономії Б. Блума;

перенесення теоретичних знань з інформаційного рівня на рівень практичних професійних дій; забезпечення актуалізації внутрішньої позиції як системи реально діючих мотивів по відношенню до євроінтеграційних процесів; самоусвідомлення та відношення до себе у контексті вимог європеїзації державного управління; позиціонування особистості слухача як мети розвитку, розуміння й сприйняття його унікальності та самобутності; створення умов для реалізації особистісного потенціалу і механізмів саморозвитку; творчий підхід до розробки технології навчання, диференціація та індивідуалізація під час її упровадження.

  • 5. Основні наукові результати, отримані в ході роботи, практика вітчизняного та зарубіжного досвіду, сучасні вимоги європеїзації державного управління дали підстави запропонувати під час навчання фахівців у сфері європейської інтеграції особливу увагу приділяти таким факторам:
    • — акцентувати увагу на андрагогічному спрямуванні навчального процесу в системі професійного навчання державних службовців, оскільки метою організації навчання є розвиток особистості дорослого, який має неповторні особистісні утворення, власні морально-етичні норми, цінності, правила й культуру, сформовані професійні уміння й навички, певні стереотипи мислення й поведінки;
    • — включати до програм навчання фахівців з питань європейської інтеграції коригуюче-розвиваючі вправи, спрямовані на актуалізацію психофізіологічного потенціалу, формування нового світогляду з охопленням європейські зорієнтованої системи цінностей, підвищення рефлексивності й самосвідомості державних службовців;
    • — враховувати модель компетенцій, статусно-рольові та ціннісні орієнтації, що лежать в основі спрямованості, мотивації і характеру слухачів;
    • — використовувати діяльнісний підхід, що передбачає диференційоване відношення до різноманітних особливостей і змісту діяльності державного службовця в умовах європейської інтеграції;
    • — відпрацьовувати необхідні компетенції в умовах, наближених до реальності, з допомогою методів активного навчання;
    • — забезпечити освоєння слухачем структур робіт, які в подальшому будуть зустрічатися під час виконання євроінтеграційних завдань і розвиток компетенцій, необхідних для їх виконання;
    • — використовувати функціонально-спектральний аналіз для розкладання змісту діяльності державного службовця на специфічні види робіт, характерні саме для євроінтеграційних умов;
    • — враховувати специфіку розвиваючого процесу у форматі підвищення кваліфікації, а саме необхідність формування програм та курсів відповідно до кола проблем, які вирішуватиме державний службовець.
 
<<   ЗМІСТ   >>