ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Лекція 16. Основи внутрішньогосподарської звітності підприємств

Склад внутрішньогосподарської звітності підприємств споживчої кооперації

Укоопспілка, як і інші міністерства та відомства, мають право розробляти внутрішньовідомчу звітність, яка б забезпечувала необхідною інформацією органи управління.

Форми внутрісистемної звітності розробляються Методично-консультативною Радою Укоопспілки або Укркоопспілки з питань економіки, фінансів, бухгалтерського обліку і контролю, розглядаються і затверджуються постановою правління Укоопспілки (УКС), в якій вказується термін введення в дію, терміни її подання, а також визначаються відповідальні особи (начальники управління) за виконання цієї постанови.

Склад і структура внутрісистемної звітності періодично змінюється та уточнюється, що пов'язано з впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Нові форми внутрісистемної звітності були затверджені Постановою правління Укоопспілки № 478 від 28.12.2011 р.

Інформація, яка узагальнена у внутрісистемній звітності використовується виключно тільки в межах системи споживчої кооперації, тобто обмежена в доступі. Вона створюється власними силами працівників споживчої кооперації і за власний рахунок та підлягає захисту відповідно до положення Про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об'єднань), інших суб'єктів господарювання системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

Правову основу забезпечення захисту інформації становлять Закони України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", Указ Президента України від 27.09.1999 р. № 1229 "Про Положення про технічний захист інформації в Україні", а також нормативно-правові та нормативні акти з захисту інформації.

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом.

Відкрита (публічна) інформація поширюється суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства та може надаватися особам, що запитують її і мають право на ознайомлення з нею.

Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну інформацію та комерційну таємницю.

Основними критеріями за якими інформація поділяється на конфіденційну інформацію (КІ) та комерційну таємницю (КТ) є те, що вона:

• а) становить об'єкт майнових прав інтелектуальної власності;
• б) має комерційну цінність;
• в) стає предметом заходів щодо збереження її секретності. Правовою засадою для здійснення заходів із захисту інформації суб'єктами господарювання є Закон України "Про інформацію", де у статті 30 зазначено, що "юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною за власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського й іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної та встановлюють для неї систему (способи захисту)".

Комерційна таємниця — інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (стаття 505 Цивільного кодексу України).

Відповідно статті 420 Цивільного кодексу України - комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Конфіденційна інформація — інформація про фізичну особу (персональні дані) або юридичну особу, доступ та поширення якої можливі лише за згодою її власників (тобто тих, кого ця інформація безпосередньо стосується) та на тих умовах, які вони вкажуть.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про інформацію" конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

Однак, до відомостей, які надаються органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 р. № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці" відносяться:

• а) установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю та її окремими видами;
• б) інформація за всіма установленими формами державної звітності;
• в) дані необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
• г) документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
• д) відомості щодо чисельності і складу працюючих, їхньої заробітної плати в цілому та за професіями і посадами, а також наявності вільних робочих місць;
• е) інформація щодо забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізації продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інших порушень законодавства України та розмірів заподіяних при цьому збитків;

є) документи щодо платоспроможності;

• ж) відомості щодо участі посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об'єднаннях та інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю.
• з) відомості, що підлягають розголошенню відповідно до діючого законодавства.

Склад форм внутрісистемної звітності наведено в табл. 12.1

Таблиця 12.1. Перелік форм внутрісистемної звітності Укоопспілки