Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Правове регулювання туристичної діяльності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Паспортні та візові формальності

Закордонний паспорт є офіційним документом, що засвідчує громадянство та особу людини, яка виїжджає за кордон. Він видається компетентними органами і слугує підтвердженням того, що його власник є громадянином тієї або іншої держави.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", основними документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є:

  • - паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • - проїзний документ дитини;
  • - дипломатичний паспорт;
  • - службовий паспорт;
  • - посвідчення особи моряка [60].

Ці документи є власністю України і за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу. У разі втрати громадянином України цих документів, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами. У передбачених міжнародними договорами України випадках замість зазначених документів можуть використовуватися інші документи на право виїзду з України та в'їзду на її територію.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (рис. 3.3) провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні та досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері громадянства. У виняткових випадках (за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України) паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають, перебувають у довгостроковому відрядженні, на навчанні, стажуванні, працюють за контрактом або перебувають на лікуванні за кордоном і досягли 16-річного віку, - за їх особистим клопотанням про отримання паспорта або через їх законних представників до закордонних дипломатичних установ України.

Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, можуть звернутися з клопотанням про отримання паспорта також до Міністерства закордонних справ України. Оформлення паспорта громадянам України, які не досягли 16-річного віку, провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або їх законних представників у разі потреби в самостійному виїзді таких осіб за кордон.

Особи, які звертаються за отриманням паспорта, сповіщають дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують право на виїзд за кордон. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється на період до десяти років з можливістю продовження на такий же термін [60].

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон

Рис. 3.3. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон

Проїзний документ дитини видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку. Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснено лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою. За видачу проїзного документа дитини державне мито не справляється.

Оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

Заяви громадян України або їх законних представників про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини розглядаються протягом не більше трьох місяців з дня подання документів, а якщо поїздка пов'язана з терміновим лікуванням від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживає за кордоном, - протягом трьох робочих днів.

У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України для неї оформляється паспорт громадянина України для виїзду за кордон [60].

У разі обґрунтованої відмови у видачі громадянинові України паспорта мотиви такого рішення доводяться до відома заявника у письмовій формі. Повторне клопотання може бути прийнято до розгляду не раніш як через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта. При цьому беруться до уваги матеріали, подані раніше, якщо зазначені в них дані залишилися без зміни.

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:

  • 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю;
  • 2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках;
  • 3) проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;
  • 4) він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;
  • 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;
  • 6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;
  • 7) він підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову;
  • 8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;
  • 9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених даними пунктами. Громадянин України, який має паспорт, у разі, коли існують обставини, що обмежують право його виїзду за кордон, зобов'язаний здати свій паспорт на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства у місячний термін після виникнення таких обставин [60].

Дипломатичний паспорт України (рис. 3.4) є документом, що дає право на виїзд з України, в'їзд в Україну та посвідчує особу громадянина України під час перебування за межами України. Дипломатичний паспорт за умови його належного оформлення є дійсним для виїзду з України в усі держави світу. Дипломатичний паспорт видається Міністерством закордонних справ України та оформлюється на строк до п'яти років. Дія дипломатичного паспорта України може бути продовжена Міністерством закордонних справ України, дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном [46].

Дипломатичний паспорт України видається на строк перебування на відповідних посадах: Президентові України; Голові Верховної Ради України, Першому заступникові та заступникові Голови Верховної Ради України; Прем'єр-міністрові України; Міністрові закордонних справ України; Постійним представникам України при міжнародних організаціях, а також подружжю вищезазначених осіб на строк перебування цих осіб на відповідних посадах.

Дипломатичний паспорт України

Рис. 3.4. Дипломатичний паспорт України

Дипломатичні паспорти України видаються народним депутатам України в період здійснення ними своїх повноважень. Такі паспорти постійно зберігаються в Міністерстві закордонних справ України і видаються народним депутатам України на строк їх виїзду у службове відрядження за кордон.

Дипломатичний паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон видається: членам Кабінету Міністрів України; Голові Конституційного Суду України, заступникам Голови Конституційного Суду України, іншими суддям Конституційного Суду України; Голові Верховного Суду України, першому заступникові Голови Верховного Суду України, заступникам Голови Верховного Суду України, головам судових палат Верховного Суду України, голові Військової судової колегії Верховного Суду України, голові Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та секретарю Пленуму Верховного Суду України; Головам вищих спеціалізованих судів України; Генеральному прокуророві України; Секретареві Ради національної безпеки і оборони України, першому заступникові та заступникам Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; Голові Служби безпеки України; Голові Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; Голові Державної митної служби України; Голові Державної прикордонної служби України; Голові Національного банку України; Голові Центральної виборчої комісії; Голові Рахункової палати; Голові Вищої ради юстиції; Голові Державної податкової адміністрації України; Главі Адміністрації Президента України; Державному секретареві Кабінету Міністрів України; Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим; Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим; головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; головам обласних рад; дипломатичним працівникам; дипломатичним кур'єрам України; главам і членам державних делегацій на міжнародних конференціях і переговорах [46].

Дипломатичні паспорти України видаються дружинам (чоловікам), неповнолітнім дітям, іншим членам родини дипломатичних працівників, які проходять дипломатичну службу за кордоном, якщо вони проживають з такими дипломатичними працівниками за кордоном, - на строк проживання.

Дипломатичний паспорт України видається: Президентові України та його дружині - після закінчення строку повноважень Президента України або у разі дострокового припинення повноважень Президента України, крім випадків, коли Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту; особам, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, Надзвичайного і Повноважного Посланника України першого або другого класу.

Дипломатичні паспорти України видаються подружжю державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі і мають дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, Надзвичайного і Повноважного Посланника України першого або другого класу, - на строк виїзду з такими дипломатичними працівниками за кордон [46].

Службовий паспорт України (рис. 3.5) є документом, що дає право на виїзд з України, в'їзд в Україну і посвідчує особу громадянина України під час перебування за межами України. Службовий паспорт за умови його належного оформлення є дійсним для виїзду з України в усі держави світу. Службовий паспорт видається Міністерством закордонних справ України та оформлюється на строк до п'яти років. Строк дії службового паспорта України може бути продовжений Міністерством закордонних справ України, дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном [46].

Службовий паспорт України

Рис. 3.5. Службовий паспорт України

Службовий паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон видається: державним службовцям першої, другої та третьої категорій; суддям Верховного Суду України; першому заступникові та заступникам Генерального прокурора України; першим заступникам, заступникам голів, суддям вищих спеціалізованих судів України; першому заступникові та заступникам Голови, керівникам структурних підрозділів Національного банку України; адміністративно-технічним працівникам дипломатичної служби; співробітникам торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном, які не перебувають на дипломатичній службі; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівникам органів внутрішніх справ України, органів прокуратури України, податкової міліції, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної митної служби України, які мають спеціальні звання чи займають відповідні посади; главам і членам державних делегацій та делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах; громадянам України, які забезпечують обслуговування державних, парламентських делегацій України, делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях і переговорах [46].

Посвідчення особи моряка видається громадянину України, який займає штатну посаду на борту судна (крім військового судна), зареєстрованого на території України чи інших держав-учасниць Конвенції про посвідчення особи моряків 1958 р. і звичайно використовуваного для морського плавання. Посвідчення особи моряка може бути також видано моряку іншої держави, який несе службу на борту судна, зареєстрованого на території України, або який зареєстрований в Україні в службі зайнятості.

Зразок посвідчення особи моряка затверджується Міністерством інфраструктури України. Власнику посвідчення особи моряка дозволяється за цим посвідченням виїзд з України і в'їзд в Україну на судні, до суднової ролі якого занесено власника посвідчення. За посвідченням особи моряка його власнику дозволяється також виїзд з України в індивідуальному порядку під час прямування на своє судно чи переходу на інше судно і в'їзд в Україну в такому самому порядку.

Посвідчення особи моряка видається строком до п'яти років. Дія посвідчення може бути продовжена один раз строком до п'яти років, після закінчення якого посвідчення підлягає заміні. Посвідчення особи моряка видають капітани морських і річкових портів України, перелік яких визначає Міністерство інфраструктури України. У разі втрати посвідчення його власник повинен негайно повідомити про це капітану свого судна або капітану порту, в якому видано посвідчення [63].

Слід зазначити, що всі документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за межами України, у теперішньому вигляді залишаться ще зовсім недовго.

Відповідно до Закону України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", у нашій державі з 2014 р. розпочалася підготовка до оформлення біометричних паспортів.

Для того, щоб налагодити процес оформлення та видачі біометричних паспортів у нашій країні, необхідно створити відповідну інфраструктуру та забезпечити технічні умови для фотографування громадян, зчитування відбитків пальців та внесення даних до відомчої інформаційної системи у всіх підрозділах, які видаватимуть такі документи.

Загалом же запровадження біометричного паспорта потребує значних змін в українському законодавстві, а саме приведення наших законів до європейських норм. Україна вже прийняла низку документів, які передбачають впровадження паспорта із електронним носієм даних, однак, як прогнозують фахівці, цей процес буде досить тривалим.

Кожен громадянин України незалежно від віку отримуватиме біометричний паспорт, що посвідчує його особу та підтверджує громадянство на території України. Паспорт виготовлятиметься у формі карти, що містить безконтактний електронний носій. Паспорти будуть видаватися всім громадянам України з народження строком на десять років.

У паспорт вноситься наступна інформація: назва держави, назва документа, ім'я особи, стать, громадянство, дата народження, унікальний номер запису в реєстрі, номер документа, дата закінчення строку дії документа, дата видачі документа, уповноважений суб'єкт, що видав документ (код), місце народження, відцифрований образ обличчя особи,

Зразок біометричного паспорта громадянина України

Рис. 3.6. Зразок біометричного паспорта громадянина України

відцифрований підпис особи. Паспорт громадянина України оформляється всім особам, починаючи від народження та незалежно від віку, на кожні десять років [50].

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок і сторінки даних. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, усіма можливими засобами полегшити поїздку пред'явника паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".

До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: назва держави, назва документа, тип документа, код держави, номер документа, ім'я особи, громадянство, дата народження, унікальний номер запису в реєстрі, стать, місце народження, дата видачі документа, уповноважений суб'єкт, що видав документ (код), дата закінчення строку дії документа, відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою) [50].

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання. Оформлення і видача особі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, здійснюються у строк до трьох робочих днів на підставі документів, що підтверджують необхідність термінового виїзду за кордон [50].

Зразок сторінки даних біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон

Рис. 3.7. Зразок сторінки даних біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон

У більшості іноземних країн біометричний паспорт відрізняється від стандартного лише тим, що в його обкладинку вбудований електронний мікрочіп, до якого внесено дані про власника. На чіп копіюють дані, що внесені у паспорт стандартними, друкованими методами, а також вводять додаткову інформацію, таку як відбитки пальців, запис голосу, фотографію сітчатки ока. Такі документи найбільш захищені від підробок та виключають можливість користування ними будь-якою особою, окрім власника.

У світі біометрія з'явилася після теракту в США 11 вересня 2001 року. Біометричні дані допомагають посилити контроль за переміщенням іноземних громадян на території певної держави. Турист, який в'їжджає за кордон, вводить свій паспорт у спеціальний сканер, з'єднаний електронним зв'язком з єдиним комп'ютером, який моментально встановлює його особистість та перевіряє законність перебування в країні.

Абсолютна точність ідентифікації досягається за рахунок того, що турист прикладає свою руку до екрана сканера, а пристрій зчитує та звіряє дані в паспорті з відбитками його пальців. Тобто людський фактор при перевірці особи зводиться до мінімуму.

У багатьох країнах Європи та США на прикордонних пунктах вже встановлено обладнання, яке дозволяє зчитувати персональні дані з електронного мікрочіпа біометричного паспорта. Власники таких документів користуються спеціальними коридорами, через те, що внесення інформації з паспорта у прикордонні системи контролю відбувається практично миттєво, на відміну від внесення інформації з паперового носія.

Країни світу в яких введено біометричні паспорти

Рис. 3.8. Країни світу в яких введено біометричні паспорти

Вищезгадані країни визначили біометричну ідентифікацію тих. хто перетинає кордон, як стратегічний напрям на найближчі роки. Таким чином, відсутність або наявність біометричного паспорта у людини може виявитися у майбутньому ще одним визначальним критерієм надання дозволу на відвідування цих країн або відмову в його одержанні. Зазначимо, що вимога переходу на використання біометричних паспортів є однією з умов скасування Шенгенських віз для громадян України.

Крім звичайних паспортів тієї або іншої держави у міжнародних подорожах можуть використовуватися нестандартні документи, хоча вони не завжди надають їх власникам право вільно подорожувати всіма країнами світу.

Паспорт громадянина світу або "Паспорт Нансена". Історія цього документа пов'язана з Лігою Націй та ініціативою Ф. Нансена щодо заміни національного закордонного паспорта іншим документом з метою полегшення пересування біженців та осіб, які втратили свої документи під час військових конфліктів. "Нансенівські паспорти" - це тимчасові посвідчення особи, уведені для біженців та осіб без громадянства Лігою Націй. Вони видавалися у 30-х рр. XX ст. на підставі спеціальної Женевської угоди 1922 р. Нині паспорт громадянина світу видається всім бажаючим організацією "World Service Authority)), офіси якої розташовані у Вашингтоні та Шанхаї.

Слід пам'ятати, що сьогодні цей документ визнається тільки кількома країнами: Буркіна-Фасо, Еквадором, Мавританією, Того, Танзанією, Замбією. Тому слід обережно ставитися до рекламних оголошень, що пропонують за велику плату виготовити такий паспорт, власнику якого нібито дозволено їздити за кордон у будь-яку країну без віз та інших дозволів.

Паспорт Організації Об'єднаних Націй. ООН видає своїм співробітникам щось подібне до паспортів, на блакитній обкладинці яких написано слово "Laissez-Passer". Документ надає право безвізового в'їзду в країни, що є членами цієї організації. На практиці паспорти ООН використовуються тільки особами, які відвідують різноманітні міжнародні конференції або беруть участь у короткострокових службових відрядженнях. З 2013 р. нові паспорти ООН містять електронні чипи з усією необхідною інформацією про власника, яку зможе швидко зчитати комп'ютер.

Паспорт Ватикану. Паспорт Ватикану - найпомітніший та найдорожчий на вигляд. На його шкіряній обкладинці золотом вкарбовані схрещені ключі святого Петра та папська тіара. На відміну від інших паспортів, у ватиканському не зазначено прохання до офіційних осіб надавати його пред'явнику всіляке сприяння. Ватиканський паспорт прирівнюється до дипломатичного. Щоб одержати такий паспорт треба стати кардиналом або, виконуючи доручення Папи Римського, здійснювати ділову подорож у справах римсько-католицької церкви.

Паспорт Мальтійського ордену. За елегантністю паспорт Мальтійського ордену майже не поступається паспорту Ватикану. Він має обкладинку із червоної шкіри з тисненим білим мальтійським хрестом та написом: "Суверенний військовий орден Мальти". Паспорт Мальтійського ордену надає право безвізового в'їзду в понад 30 держав світу, але віза потрібна для в'їзду в такі країни як США, Канада, Австралія.

Хоча Мальтійський орден і не має суверенної території, його лицарі користуються великою повагою: вони обов'язково філантропи, які, аналогічно представникам Міжнародного Червоного Хреста або мусульманської організації "Білий Півмісяць", фінансують важливі благодійні програми. Членам усіх цих організацій і зараз видаються такі паспорти, що дозволяє їм працювати на благо людства, не "прив'язуючись" до конкретної країни.

Паспорт почесного консула видається урядами таких держав, як Монако, Ісландія, Сан-Марино, Туреччина, Австрія, Мальта так званим "друзям" своєї країни, серед яких політичні та громадські діячі, а також бізнесмени та меценати, що надали країні суттєву фінансову допомогу або спонсорували великі спортивні заходи.

Камуфляжні паспорти - це паспорти вже неіснуючих країн (Британська Гайана, Британський Гондурас, Бірма, Датська Гайана, Нова Каледонія, Родезія, Занзибар, Британська Вест-Індія, Нідерландська Іст-Індія, Цейлон, Верхня Вольта). Термін дії таких паспортів - десять років, отже ці документи є своєрідною реліквією та майже не використовуються.

Аналогічна ситуація з Белізським паспортом. Відповідно до прийнятого у 1985 р. закону, держава Беліз (країна Британської Співдружності в Центральній Африці) пропонує щедрим інвесторам отримати громадянство та паспорт, що нібито надає право на подорожі до 80 країн. Внесок становить 15 тис. дол. США на заявника та 25 тис. дол. США на його сім'ю. Оскільки посольства Белізу в Україні або в державах колишнього СРСР немає, то за паспортом треба їхати в країни, де така установа функціонує.

Римська конференція ООН з міжнародного туризму та подорожей рекомендувала урядам країн використовувати такі універсальні підходи до паспортних формальностей:

  • - децентралізувати паспортні служби;
  • - видавати закордонні паспорти у короткий термін;
  • - не вимагати при видачі закордонних паспортів додаткових документів;
  • - увести розумну плату за видачу закордонного паспорта;
  • - термін дії закордонного паспорта має становити не менше 5 років з необмеженою кількістю поїздок за кордон;
  • - закордонний паспорт повинен знаходитися у власника, його не можна конфісковувати або вилучати;
  • - приведення закордонних паспортів усіх держав у відповідність з міжнародними стандартами (можливість їх перевірки за допомогою електронних комп'ютерних систем) [16, с. 188].

Слід зауважити, що із збільшенням кількості туристів, виїжджаючих з України, значно зросла кількість загублених документів, причому крадіжки - це не єдина причина такої ситуації. Туристам можна порекомендувати мати при собі декілька ксерокопій першого аркуша свого закордонного паспорта, які слід розкласти у різні місця багажу. При втраті паспорта необхідно негайно зв'язатися з посольством або консульством, де цілодобово знаходиться черговий (телефони в обов'язковому порядку повинні бути у кожного туриста на звороті ксерокопії закордонного паспорта).

В процесі проходження прикордонного контролю при в'їзді до більшості країн крім перевірки паспорта потрібно заповнити латинськими літерами відповідний бланк імміграційної картки. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", імміграційна картка - це документ, що містить інформацію про іноземця або особу без громадянства, які в'їжджають в Україну чи виїжджають за її межі, та заповнюється у випадках і порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону [64].

Імміграційна картка заповнюється особисто іноземцем або особою без громадянства або, як виняток, особою, яка супроводжує іноземця чи особу без громадянства, окремо на кожну особу, яка вписана в паспортний документ і перетинає державний кордон разом з власником цього документа у пункті пропуску через державний кордон під час в'їзду в Україну.

Для в'їзду в іншу державу, крім дійсного закордонного паспорта, туристу потрібно одержати спеціальний дозвіл (візу). Віза - це відповідна позначка (печатка, марка, етикетка) у паспорті іноземного громадянина. Вона видається офіційними (консульськими) установами тієї держави, куди прямує власник паспорта, на підтвердження того, що останньому дозволений в'їзд на відповідний термін у цю країну. За видачу візи справляється мито (консульський збір), якщо інше не передбачено міждержавними угодами двох або більше країн.

Іноді віза може мати вигляд чорнильного відбитка печатки, у який записуються персональні дані туриста і дозволені строки перебування в країні, або спеціальної марки, що вклеюється у закордонний паспорт (рис. 3.9, 3.10).

Візи Уругваю, Чилі та Аргентини - чорнильні відбитки печаток

Рис. 3.9. Візи Уругваю, Чилі та Аргентини - чорнильні відбитки печаток

Візи Єгипту та Туреччини - спеціальні марки

Рис. 3.10. Візи Єгипту та Туреччини - спеціальні марки

В більшості країн світу віза перетворилася на особливу кольорову етикетку, що містить спеціальну голограму та скановану фотографію туриста, а також володіє багаторівневою системою захисту від підробки. В етикетці візи містяться наступні позначки: держава або держави, у яких може перебувати власник візи впродовж терміну її дії, дати першого дня в'їзду та останнього дня можливого перебування, місце і дата видачі, вид візи та інші дані (рис. 3.11).

Шенгенські візи - кольорові етикетки з голограмою та фотографією

Рис. 3.11. Шенгенські візи - кольорові етикетки з голограмою та фотографією

Але віза - це тільки частина питання, пов'язаного з в'їздом в іншу країну та існуючими туристичними формальностями. Іноді імміграційні служби держав вимагають від іноземних туристів, які в'їжджають на їх територію, крім паспорта, візи, страхового полісу та зворотного квитка, мати ще фінансові кошти, достатні для цивілізованої поїздки. Хоча віза є основним документом для відвідування іноземної країни, туристу слід пам'ятати: вона не дає гарантії, що закордонна подорож обов'язково відбудеться.

Віза лише підтверджує, що паспорт туриста зареєстрований у консульській установі тієї держави, яка має бути відвідана. Остаточне рішення про в'їзд в країну приймається лише імміграційними (прикордонними, поліцейськими) та іншими компетентними органами на кордоні держави. Якщо особа, що в'їжджає в країну, на думку імміграційних служб з яких-небудь причин не відповідає статусу туриста, то їй в'їзд може бути не дозволений, незважаючи на діючу візу, видану посольством. Подібна практика усе більше розповсюджується на кордонах європейських держав, оскільки це вимога керівництва Євросоюзу.

При в'їзді іноземну державу турист на вимогу імміграційних служб зобов'язаний повідомити про строки свого перебування та одночасно пред'явити необхідну на цей термін суму грошей. Платоспроможність іноземця може підтвердити кредитна картка, дорожні чеки або туристичний ваучер з позначкою приймаючої сторони. Вважається, що такі правила дозволяють боротися з побутовою злочинністю іноземців, а також скорочують наплив нелегальних іммігрантів у країну.

Кожна країна має свою класифікацію віз. Типи віз можна представити наступним чином:

  • - приватна віза видається особі відповідно до офіційного запрошення резидента іноземної країни для подорожі з приватною метою;
  • - туристична віза видається особі відповідно до офіційного запрошення іноземного туристичного (готельного) підприємства для подорожі з туристичною метою;
  • - ділова віза видається для бізнесменів та осіб, що відвідують іноземну країну з метою встановлення комерційних відносин, ведення бізнесу, ділових зустрічей, підписання угод;
  • - студентська віза видається особам, що відвідують іноземну країну з метою навчання, участі у підготовчих курсах, тренінгах тощо;
  • - транзитна віза видається на короткий термін, для проїзду територією країни, що видала візу, до іншої іноземної держави;
  • - робоча віза видається з метою офіційного працевлаштування у відповідній країні. Зазвичай її складніше отримати, але термін дії такої візи може бути значно довший, порівняно з іншими типами віз;
  • - імміграційна віза видається особам, що мають намір іммігрувати до іноземної країни. Призначена для одноразового в'їзду в країну, бо особа-одержувач цієї візи пізніше має отримати дозвіл на постійне проживання, який вже не має обмежень кількості в'їздів-виїздів;
  • - віза для возз'єднання родини видається чоловіку/дружині або близькому родичу резидента іноземної країни для подальшого спільного проживання на території іноземної країни.

Українські візи залежно від мети поїздки поділяються на типи, що позначаються літерним та цифровим кодом (Додаток Б). Персональні дані особи, яка отримує візу, а також інформація про подорож, заносяться в спеціальному порядку, який представлено на рис. 3.12.

Розмір консульських зборів за видачу віз у різних країнах коливається від 10 до 150 дол. США, причому змінюється він так часто, що необхідну для внесення суму треба з'ясувати перед початком подорожі. Слід зазначити, що консульський збір може становити до 10% від вартості закордонної поїздки.

Структура української візи

Рис. 3.12. Структура української візи

Періодично та або інша країна (група країн) суттєво посилюють режим в'їзду та вводять більш суворий порядок одержання туристичних віз. Усе частіше посольства країн Європейського союзу стали вимагати при подачі заяви наступні документи:

  • - страховий поліс із покриттям мінімум 30 тис. євро, що діє у всіх країнах Європейського союзу;
  • - довідку з місця роботи з контактними даними організації, зазначенням посади, стажу роботи та розміру заробітної плати;
  • - виписку з банку про наявність поточного рахунку;
  • - документи про додаткові доходи (квартира, машина, земельна ділянка);
  • - свідоцтва про шлюб, розлучення, народження дітей тощо. Більшість іноземних посольств у Києві з 2007 по 2012 рр. увели нові

зразки візових анкет. Наприклад, анкети країн-учасниць Шенгенської угоди складаються з 37 пунктів та докладних пояснень (Додаток В). Зокрема, у анкетах зазначено, що наявність візи є тільки однією з передумов для в'їзду на територію цих країн. У випадку відмови у в'їзді заявник не має права на компенсацію за нанесені йому збитки.

 
<<   ЗМІСТ   >>