Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Правове регулювання туристичної діяльності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Митні та валютні формальності

Під час перетину державного кордону кожний турист повинен проходити процедуру митного контролю. В економічно розвинених країнах світу вона відбувається майже непомітно, якщо не враховувати існуючий напис "митниця", який може потрапити на очі туристу. Але в більшості країн світу - проходження митниці займає певний час.

Порядок переміщення туристами через кордон товарів досить складний та неврегульований, оскільки він безпосередньо залежить від соціальної, політичної та економічної ситуації в країні. Практично в усіх державах існує правило, що ввезені для особистого споживання товари звільняються від митних платежів. Але від туриста можуть вимагати пояснень і доказів того, що він провозить саме такі речі. Коли мова йде про кількість перевезених через кордон предметів для особистого споживання, застосовується поняття "у розумних кількостях".

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) предметами особистого споживання вважає:

  • - особисті ювелірні прикраси;
  • - фото- та кінокамери з розумною кількістю фото- або кіноплівки;
  • - слайд- або кінопроектори;
  • - біноклі;
  • - портативні музичні інструменти;
  • - переносні програвачі з пластинками;
  • - переносні магнітофони, приймачі та телевізори;
  • - переносні друкарські машинки;
  • - дитячі та інвалідні коляски;
  • - спортивне обладнання;
  • - портативні відеокамери та відеомагнітофони;
  • - портативні комп'ютери;
  • - мобільні телефони [29, с. 88].

В усіх державах існують також обмеження щодо безмитного переміщення тютюнових виробів, алкогольних напоїв, парфумерії, кави, чаю, а також ліків для особистого споживання.

Відповідно до ст. 369 Митного кодексу України, особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон

України, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю [32, с. 55].

У частині першій ст. 370 Митного кодексу України наголошується, що особистими речами є:

  • 1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
  • 2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
  • 3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
  • 4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
  • 5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок і додаткового приладдя;
  • 6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
  • 7) бінокль;
  • 8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
  • 9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
  • 10) один переносний радіоприймач;
  • 11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
  • 12) один переносний телевізор;
  • 13) переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
  • 14) одна переносна друкарська машинка;
  • 15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
  • 16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
  • 17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
  • 18) одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а у разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;
  • 19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
  • 20) годинники у кількості не більше двох штук;
  • 21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
  • 22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
  • 23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
  • 24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік та кількість яких визначаються нормативно-правовими актами [32, с. 56].

Порядок переміщення через кордон різного виду цінностей, зокрема, історичних та культурних, безпосередньо впливає на процес організації туристичної діяльності. Подорожуючі особи під час поїздки часто купують різні коштовні предмети: картини, малюнки, портрети, гравюри, акварелі, скульптури, ікони, предмети церковного побуту, зброю, меблі, тканини, прикраси, одяг, рукописи, книги, музичні інструменти та інші предмети, що мають історико-культурне значення. Але не завжди такі покупки здійснюються в магазинах, де до касових чеків додається відповідний дозвіл на вивезення цих предметів за кордон.

Цінність витвору мистецтва є суб'єктивним поняттям. Безпосередньо на кордоні, на кожному митному посту важко мати фахівця з того чи іншого виду мистецтва. У більшості країн існують відповідні служби з державного регулювання вивезення та ввезення історико-культурних цінностей.

Відповідно до ст. 561 Митного кодексу України, митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації. Такий контроль у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється митними органами у формі попереднього документального контролю [32, с. 97].

У ст. 21 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" зазначено, що культурні цінності, які ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей [43].

У багатьох країнах існують певні обмеження щодо ввозу кішок, собак та інших домашніх тварин (включаючи акваріумних рибок). На ввіз таких тварин потрібен ветеринарний сертифікат з лікарні, який підтверджує, що тварина здорова та їй зроблені щеплення.

Для ввозу в іноземну країну домашніх тварин необхідно мати:

  • - ветеринарний сертифікат (Veterinary Health Certificate), який дійсний впродовж двадцяти чотирьох годин від дати в'їзду;
  • - підтвердження зробленого щеплення проти сказу (Rabies Vaccination Certificate), яке дійсне впродовж дев'яти місяців з десятого дня від дати щеплення [29, с. 90].

Під час поїздки собака будь-якої породи та розміру має бути в наморднику. При бронюванні квитка турист повинен попередити авіакомпанію, що разом з ним летить тварина. Квиток для собаки або кішки купується безпосередньо в аеропорту. Його вартість розраховують так само, як вартість понаднормованого багажу, виходячи з ваги тварини, але за тарифами першого класу, навіть якщо тварина полетить у багажному відділенні. У поїзді собака може їхати в одному купе з туристом лише за умови, якщо інші пасажири не заперечують. В іншому випадку доведеться купувати ціле купе.

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої туристичної організації, подорожуючі особи не повинні оподатковуватися зборами при в'їзді в іноземну країну, крім мита та податків на додану вартість за певною номенклатурою товарів. Якщо податки і специфічні збори не можуть бути скасовані через те, що вони витрачаються на утримання або покращення обладнання та інфраструктури туризму, то їх доцільно включати в непряме оподатковування, у збори з пасажирів, вартість квитків тощо.

Міжнародна організація цивільної авіації робить аналогічні рекомендації, у яких зазначено, що "слід включати збори в аеропортах у вартість квитка, в жодному разі не збирати гроші персонально з пасажирів при вході в аеропорт, тому що це особливо болісно сприймається туристами під час повернення додому". Однак, у більшості міжнародних аеропортів світу встановлені збори з іноземних та своїх туристів, котрі вилітають за кордон. В окремих країнах також діють аеропортові збори на внутрішніх лініях, розмір яких для іноземних туристів коливається у межах від 10 до 35 дол. США.

Варто зазначити, що з розширенням географії та зростанням обсягів міжнародного туризму, більшість подорожуючих осіб стикається з необхідністю обміну валюти. При цьому завжди існує ймовірність отримати фальшиву банкноту. Щорічно кількість підроблених грошових знаків у світі тільки збільшується. Разом з цим поступово зростає і професіоналізм фальшивомонетників, тому виявити підробку з першого погляду непросто або зовсім неможливо. Тому кожному туристу необхідно знати основні способи визначення фальшивих грошей.

Наприклад, у справжніх доларах США захисна смуга підсвічується, на дотик банкнота рельєфна, а по нижньому краю купюри можна виявити характерні смужки. На просвіт доларова банкнота повинна бути в дрібну сіточку і обрамлена по периметру відтисненнями штампів, друку та цифр. Підписи під портретом президента повинні бути не просто рельєфні, але й шорсткі. Банкіри радять при покупці доларів завжди звертати увагу на мікротекст "United States of American: на фальшивих купюрах він не читається у лівій та правій нижніх частинах овалу з портретом.

Долар підроблюють набагато частіше, аніж гривни або інші світові валюти. Проте, наприклад, у країнах Європейського союзу щорічно вилучаються з обігу понад 600 тис. підроблених банкнот євро, з яких 48%

- номіналом 50 євро. Банкноти більш високих номіналів у цих країнах майже не використовуються, оскільки великими сумами люди вважають за краще оперувати у безготівковій формі [103].

У багатьох країнах, з метою боротьби з фальшивомонетниками, колір банкнот постійно змінюється, виходячи з останніх досягнень науки і техніки, також у купюри постійно додаються різні складні елементи захисту від підробок. Кожна з нових банкнот має свій основний колір і тонові переходи, які не піддаються відтворенню на електронних копіювальних пристроях. В ультрафіолетовому випромінюванні можна побачити яскраві штрихи, а також чітке зображення номіналу банкноти.

Відповідно до ст. 11 Міжнародної конвенції щодо боротьби з підробкою грошових знаків (Женева, 1929 p.), фальшиві грошові знаки повинні бути конфісковані та передані уряду або емісійному банку, який їх випустив. Все це вимагає від туристичних підприємств проведення відповідної роботи з підготовки туристів до закордонної поїздки, зокрема

- попереднього знайомства з валютою тієї країни, куди вони збираються подорожувати, а також місцевими правилами здійснення валютно-обмінних операцій.

Порядок переміщення валюти (дорожніх чеків) і банківських металів через митний кордон України регламентується Постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 р. "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України".

Відповідно до вказаної постанови, фізична особа незалежно від віку має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 тис. євро, без письмового декларування митному органу, а також у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 тис. євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 тис. євро [58].

Громадяни мають право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет за умови їх письмового декларування в повному обсязі. Ввезення банківських металів вагою понад 500 г не дозволяється. Вивезення з України банківських металів вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет здійснюється на підставі індивідуальної ліцензії, виданої територіальним управлінням Національного банку за місцем проживання фізичної особи [58].

Митна декларація (Додаток Г) є підставою для вивезення (увезення) зазначеної у ній готівки та банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації. Фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки та банківських металів, що переміщуються через митний кордон України.

Важливо мати на увазі, що в деяких країнах існують суворі валютні порядки та діють закони, відповідно до яких національні гроші є єдиним засобом купівлі-продажу товарів і послуг. Проведення валютно-обмінних операцій поза уповноважених банків карається, турист за нелегальний обмін грошей може постати перед судом. Оскільки валютні формальності також досить часто змінюються, туристичним підприємствам необхідно їх регулярно уточнювати та негайно доводити до відома туристів.

 
<<   ЗМІСТ   >>