Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Сільський туризм

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

Економічна складова сільського туризму

Власник агротуристичного господарства, перед тим як здійснювати господарську діяльність, має замислитися над економічною ефективністю своїх намірів, тобто над проблемою їх окупності: чи гарантує вкладений капітал у вигляді основних і оборотних фондів та здійснені грошові витрати, витрати живої й уречевленої праці — доходи чи збитки. Розмірковуючи над проблемою окупності у сфері сільського туризму, потрібно розділити господарську діяльність, яка стосується ведення селянського господарства, та діяльність з надання туристичних послуг. Окупність надання агротуристичних послуг визначають як різницю між грошовими надходженнями від реалізації благ і послуг та витратами, які здійснені для їх виробництва.

Початок агротуристичної діяльності пов'язаний з певними грошовими витратами. Помилковим було б розпочинати нову справу без детальної оцінки всіх витрат і без визначення актуальної фінансової ситуації селянської сім'ї. Неприпустимим є невміння оцінити доходи (прибуток) від сільського туризму — основної мети кожної господарської діяльності.

Не очікуйте високих прибутків у перший рік своєї діяльності. Потрібно щонайменше три роки кропіткої праці та добрі відгуки гостей, щоб агротуристичне господарство досягло позитивного результату.

На початковому етапі діяльності необхідно скласти фінансові кошториси своїх намірів, де врахувати частку власних матеріалів і власної праці, закупівельних цін матеріальних ресурсів, оплату праці найманих працівників, стандарт об'єкта та інші витрати. Важливо також передбачити обсяги можливих продажів, витрат на популяризацію й реалізацію туристичного продукту. Рентабельність, яка характеризує прибуток, залежить від багатьох чинників. Однак не можна планувати високих доходів від сільського туризму вже на початку цієї діяльності.

Досвід сусідньої Польщі засвідчує, що мінімальна кількість днів завантаженості приміщень, яка забезпечує окупність агротуристичної діяльності, становить 60-80 днів упродовж року. Окрім цього, потрібно використовувати будь-яку можливість для продовження сезону. В Україні літній період відпусток триває 6-8 тижнів, у гірських районах можна додати ще 4-6 тижнів узимку. Господарства, які розташовані неподалік від лісу, річки, можуть пропонувати осінній відпочинок (збирання грибів, ягід, риболовлю тощо) й весняний, коли основною атракцією є контакт з природою, збирання лікарських рослин, заготівля березового соку.

Отримання доходу від агротуристичної діяльності залежить від підприємницького хисту господаря та його матеріального забезпечення, тобто від кількості готівки на початок заходу; вільних житлових кімнат і рівня їх укомплектованості; встановлених цін на послуги; чисельності осіб, які користуються цими послугами; проданих ліжко-місць упродовж року.

У свою чергу, обсяг витрат впливає на ціну, яку мають сплатити гості, а отже, і на дохід. Господаря цікавить обсяг прибутку на початку агротуристичної діяльності (планування прибутку) та за підсумковий період (наприклад, після закінчення сезону), тобто реальний прибуток. У плануванні прибутку, як правило, враховується ймовірна кількість гостей, кількість днів перебування (нічлігів), їх ціна (у сезоні й після нього), термін ведення агротуристичної діяльності.

В економічних розрахунках важливою є частка постійних витрат (так званих операційних), пов'язаних із використанням приміщень (світло, газ, вода, засоби забезпечення чистоти, поточний ремонт, страхування, телефон, вивезення сміття, реклама), та частка початкових витрат, які пов'язані з підготовкою, відкриттям та веденням агротуристичної діяльності (наприклад, інвестиційні витрати, капітальний ремонт, купівля оснащення та інвентарю).

Характерною особливістю постійних витрат є те, що вони мають бути здійснені незалежно від кількості гостей, наприклад, щотижня чи щомісяця. Натомість інвестиційні витрати здійснюються за триваліший період, наприклад, щороку.

Важливим аспектом функціонування всіх витрат у сфері надання туристичних послуг є те, що їх не можна повністю передбачити. Тому для визначення витрат необхідно скласти кошторис видатків агротуристичної діяльності.

Загальноприйнятим принципом, яким послуговуються у бізнесі, є зменшення витрат і збільшення прибутку, який частково має бути призначений (особливо у перші роки агротуристичної діяльності) для покращання стандарту об'єкта та інвестування в цей бізнес.

 
<<   ЗМІСТ   >>