Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Сільський туризм

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА

Сутність маркетингу сільського туризму

Маркетинг часто ототожнюють з вивченням (дослідженням) ринку або рекламою. На практиці це поняття набагато ширше, аніж проведення рекламних кампаній чи маркетингових досліджень туристичного ринку.

Маркетинг полягає у перетворенні купівельної спроможності споживача на ефективний попит та у доступному представленні й наданні продуктів і послуг кінцевому клієнтові чи споживачеві (рис. 4.1).

Завдання маркетингу сільського туризму

Рис.4.1. Завдання маркетингу сільського туризму

Використання маркетингу у сільському туризмі дає змогу забезпечити40:

  • - широкий спектр агротуристичних послуг у господарстві;
  • - професіональне обслуговування туристів;
  • - привабливі й переконливі популяризаційні матеріали господарства;
  • - належної організації селянського господарства загалом, формування іміджу на майбутнє, турбот про деталі.

Маркетинг є інструментом ефективного управління фірмою, діяльність якої спрямована на задоволення потреб клієнта і на якій вихідним пунктом є прийняття рішення у сфері:

  • - пізнання ринку (знання потреб і зацікавлень клієнтів, конкурентів, посередників, інших суспільно-економічних і культурних чинників);
  • - активного впливу на ринок (розвиток популяризації й реклами);
  • - опрацювання спільної ринкової стратегії, яка охоплює діяльність щодо продукту, цінової політики, комунікації з ринком, дистрибуції.

Маркетингова орієнтація дає змогу забезпечити перевагу агротуристичного господарства у конкурентній боротьбі на ринку. Вона є набагато ефективнішою від розповсюдженої на практиці вузької реалізаційної чи фінансової орієнтації. Не варто у сучасних умовах припускати, як це інколи роблять власники малих фірм і селянських господарств, розпочинаючи агротуристичну діяльність, що їх продукт обов'язково знайде свого покупця. У маркетингу сільського туризму не достатньо мати лише добрий продукт чи рекламу. Насамперед потрібно ідентифікувати реальні потреби клієнта, тобто постійно збирати, аналізувати та оцінювати інформацію про клієнта й ринок, про потенційних клієнтів та найближчих конкурентів.

Проблематика маркетингу сільського туризму є практично неопрацьованою ані з теоретичного, ані з практичного боку. Кожне рішення має ґрунтуватися на свідомому виборі дій, які випливають з конкретного ринкового аналізу, обумовлення мети, напряму та способів їх виконання й контролю. Згідно з логікою маркетингового управління основну увагу потрібно зосередити на таких сферах діяльності[1]:

  • - аналізі існуючої ринкової ситуації, передусім попиту і пропозиції агротуристичних послуг та конкуренції у цій сфері;
  • - оцінці й прогнозі попиту на цей вид послуг та задоволенні потреб клієнтів завдяки збільшенню нічліжних місць та поліпшення їх якості;
  • - активізації попиту на послуги внаслідок застосування різних інструментів, таких як: популяризація, диференціація цін, поліпшення технології збуту тощо;
  • - задоволенні попиту клієнтів на туристичні послуги шляхом пропозиції різнопланового їх асортименту у відповідному місці й часі за прийнятних цін;
  • - контролі реалізованих туристичних послуг.

Виконання цих завдань можливе за умови різнобічної діяльності з використанням різноманітної інформації у вигляді статистичних даних та матеріалів систематичного спостереження фактичного стану цільових сегментів ринку туристичних послуг. Отже, можна говорити про послідовну маркетингову роботу, яку поділяють на етапи, що відображені на рис.4.2.

Відповідна ринкова інформація є підґрунтям ефективності маркетингових заходів. Вона стосується таких елементів і пов'язаних з ними ключових питань:

- характеристика ринку й поведінка клієнта, гостя (Де виступають ринки збуту? Чи існують прогалини на ринку? Яким є потенціал ринку? Які сподівання ринку? Який сегмент ринку найбільше користується агротуристичними послугами? Які тенденції розвитку ринку? Хто із споживачів купує? Для чого? Що? Де? Коли купує? Хто є конкурентом? Як поводиться конкурент? Якими є ознаки конкуренції? Якою буде конкуренція у майбутньому?);

Етапи маркетингової діяльності у сільському туризмі

Рис. 4.2. Етапи маркетингової діяльності у сільському туризмі

  • - продукт та його пропозиція для обраного сегмента ринку (Що є продуктом сільського туризму? Хто його творить? Як і де він створюється? Які корисні ознаки характеризують продукт? Чим вирізняється продукт? Якими є вимоги щодо стандарту продукту? Як продукт сприймається конкурентами? Який сегмент ринку буде ним зацікавлений?);
  • - ціна агротуристичного продукту (Скільки клієнти можуть за нього заплатити? Наскільки обтяжлива ціна для гостя? Якою має бути ціна? Які потрібно встановити варіанти цін для продукту (знижки, скидки)? Що є прибутком для селянина, який надає агротуристичні послуги?);
  • - дистрибуція, способи доведення продукту до клієнта (Хто буде займатися дистрибуцією продукту? Які мають бути відносини між виробником продукту та посередниками і власне дистриб'юторами? Які умови оплати за послуги продажу, якою має буде ціна продукту?);
  • - популяризація, форми комунікації з ринком (реклама, особистий продаж, стимулювання покупців, туристичні агенти, форми контактів власника агротуристичного господарства з ближчим і дальшим оточенням. Якою є величина бюджету популяризації? Наскільки важливо проводити популяризаційну кампанію? Який вид популяризації найбільш відповідний? Як визначається ефективність популяризації? Хто, що, де, як і коли популяризує?);
  • - персонал, який займається маркетинговою діяльністю у сфері сільського туризму (Які його вміння надавати агротуристичні послуги? Як надаються послуги? Які результати від цієї діяльності? Чи вдосконалює персонал свої знання і вміння? Яка мотивація персоналу до цієї діяльності?).

Перш ніж прийняти рішення про надання агротуристичних послуг в селянському господарстві, потрібно провести аналіз найважливіших чинників, які зумовлюють позитивний економічний результат. З огляду та сферу впливу, ці чинники можна поділити на внутрішні й зовнішні (стосовно господарства), залежні й незалежні (від господаря) та чинники попиту і пропозиції.

  • [1] Липчук В. Агротуризм: організаційно-економічні засади розвитку / В. Липчук, Н. Липчук. — Л. : СПОЛОМ, 2008.— С.131.
 
<<   ЗМІСТ   >>