Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Сільський туризм

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЯКІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ

Сутність якості продукту сільського туризму

Умови розвитку ринкової економіки та конкуренції щораз частіше розглядаються з позиції не лише кількості виготовлених товарів і послуг, а перш за все їх якості.

Характеризуючи туристичний продукт загалом, необхідно звернути увагу на специфіку продукту сільського туризму. У ширшому розумінні туристичний продукт визначає все те, що турист купує і чим займається в місці свого перебування, разом з послугами, які йому пропонуються. Цей продукт вирізняється такими ознаками: привабливість місцевості та території, пропоновані зручності в оснащенні селянського господарства, додаткові супровідні послуги, які збагачують основний продукт.

На якість продукту сільського туризму вплив такі умови:

  • - поселення і харчування (гостьові кімнати в будинку сільської родини, орендування сільського чи дачного будиночка або господарської будівлі, ночівлі в спеціально відведених наметових чи кемпінгових місцях; харчування у власника, самостійне, в кафе чи барі);
  • - довколишні атракції у вигляді природничих, матеріальних і нематеріальних культурних цінностей регіону (музеї, старі хутори та панські фільварки, традиційне ремесло, легенди, говірки, традиції), які характеризують спосіб життя сільської спільноти;
  • - доступність обладнання, яке сприяє цікавому проведенню вільного часу (прокатні пункти, спортивно-культурні об'єкти, праця в селянському господарстві, участь у культурних заходах, святкуваннях);
  • - необхідна система додаткових послуг (пошта, зв'язок, медичне обслуговування, банки тощо);
  • - соціально-психологічний стан сільської родини і місцевої спільноти (можливість одержання додаткового доходу від ведення агротуристичного господарства, вміння спілкуватись і легко контактувати з гостями, гостинність сільської спільноти: щирість, толерантність, безпека, конфесійна згода).

Варто зазначити, що продукт сільського туризму створюється і призначається не для масового споживача. Він є достатньо персоніфікований відповідно до вимог туристів, які очікують від нього відповідної якості. Щодо якості, то найвлучніше її окреслює американське товариство контролю за якістю: це сума ознак послуг, які визначають її здатність до заспокоєння певних потреб.

У цьому аспекті з'ясуємо суть поняття "сума ознак послуг", посилаючись на якість туристичного продукту. До складу поняття входять такі елементи:

  • - ціна агротуристичного продукту;
  • - популяризація;
  • - вигляд, наприклад, агротуристичного господарства і села;
  • - розміщення, оточення;
  • - рівень оснащення агротуристичного господарства;
  • - особи, які займаються господарством.

Якість є найліпшою гарантією отримання прихильності клієнта, найкращою протидією конкуренції, важливою умовою утримання господарства на відповідному рівні й способом отримання прибутку.

Якість агротуристичного продукту залежить від критеріїв, якими користуються клієнти в процесі його оцінювання. Критеріями визначення якості продукту сільського туризму є наведений перелік чинників:

  • - доступність продукту (легкість отримання, розміщення);
  • - інформація про продукт, який надається власниками агротуристичних господарств та іншими інституціями (наприклад, громадськими організаціями, спілками, органами місцевого самоврядування);
  • - фаховість, компетентність селянської сім'ї (гостинність, відвертість, повага, довіра, обізнаність у сфері надання послуг та знання мов);
  • - вірогідність піклування про "інтерес" своїх клієнтів, ретельність, солідність і відповідальність осіб, які надають послуги;
  • - безпека в агротуристичному господарстві та селі;
  • - види матеріальних засобів, які охоплюють видимі для клієнта елементи послуг, тобто оновлення агротуристичного господарства;
  • - задоволення потреб гостей, їх сподівань, очікувань, вимог та індивідуальних побажань.

Перелічені критерії оцінки якості послуг сільського туризму, на перший погляд видаються очевидними, однак на практиці їх дотримання проблематичне. Воно передбачає ретельну підготовку селянської сім'ї, яка створює агротуристичний продукт, піклування про матеріальні елементи цього продукту, а також постійне спостереження і задоволення потреб, сподівань клієнтів.

Формально якість продукту сільського туризму засвідчують різноманітні класифікаційні, категоризаційні, а також функціонуючі системи вітчизняних чи зарубіжних норм.

Проблематика якості становить важливий елемент маркетингових дій, прикладом яких є розвиток комплексного маркетингу (total quality marketing). Для вітчизняних селянських господарств, які надають туристичні послуги у сільській місцевості, доцільне прийняття основних положень комплексного маркетингу, а саме:

  • 1) Якість має бути сприйнятою клієнтами. Робота у сфері якості має розпочинатися з аналізу потреб клієнтів і завершуватися тим, що є для них найсуттєвішим. Якщо клієнти прагнуть більшої компетенції персоналу, кращого обслуговування і т.ін., то власне ці елементи створюють якість у свідомості гостей. Покращення якості відбувається лише тоді, коли вона сприймається клієнтами.
  • 2) Якість має бути присутньою у кожному намірі господарства, не лише у сфері надання послуг (окрім якості послуги, селянське господарство має турбуватися про якість своєї реклами, дистрибуцію продукту тощо).
  • 3) Якість вимагає залучення всіх членів селянської родини. Це означає, що досягнути її можуть лише ті господарства, в яких всі домочадці відповідно підготовлені та мотивовані в її наданні.
  • 4) Якість завжди можна підвищити. Одним із способів є порівняння результатів господарства із найкращими схожими конкурентами. Необхідно прагнути досягти їхнього рівня або спробувати ці результати покращити.
  • 5) Підвищення якості не може врятувати слабкого продукту та компенсувати основні його недоліки.
  • 6) Якість є необхідністю, але може бути недостатньою. Це означає, що поліпшення якості невідворотне, позаяк споживачі стають усе вимогливішими. Одночасно вища якість може не забезпечити конкурентної переваги, особливо якщо конкуренти покращують свою якість більш менш у тій самій мірі.
 
<<   ЗМІСТ   >>