Селянська сім'я та її схильність до агротуристичної діяльності

Найбільш істотним чинником впровадження й розвитку продукту сільського туризму є трудові ресурси, тобто люди та їх компетенція. В агротуристичному бізнесі найважливішим капіталом, який забезпечує ефективну діяльність, є селянська сім'я, родина та схильність її до ведення самостійної господарської діяльності у сфері послуг. На початку цієї діяльності необхідно дати відповідь на питання: "чи такий вибір відповідає особистостям, підготовці, стилю життя і потребам зацікавленої селянської сім'ї?". Важливим моментом є оцінка умінь, необхідних для самостійного ведення агротуристичного бізнесу. Селянська сім'я повинна задуматися над навиками й досвідом, яким володіє, який має здобути і з чого має скористатися у зовнішніх консультантів.

Оцінка можливості створення агротуристичного господарства за таких умов виконує особисто зацікавлена сторона. Консультант може лише наголосити, що є необхідним для самостійного ведення фірми, якими знаннями, уміннями й повноваженнями мають володіти голова та його родина.

Згідно з результатами проведених досліджень створено узагальнений портрет підприємця-селянина у сфері надання агротуристичних послуг. На цей взірець накладається приблизно 40 ознак особистості, найвагомішими з яких є:

• - віра у власні сили;
• - рішучість і наполегливість;
• - працелюбність та енергійність;
• - винахідливість;
• - здатність експериментувати й ризикувати;
• - творчість;
• - ініціатива;
• - позитивне ставлення до нової ситуації;
• - незалежність;
• - здатність передбачення;
• - інтегрування щодо надання послуг та колективних дій;
• - бажання отримати економічний результат;
• - спостережливість;
• - оптимізм;
• - потреба у самореалізації.

Отже, селяни, які прагнуть самостійно вести агротуристичне господарство, мають ретельно проаналізувати, які елементи свого стилю життя і праці будуть змушені змінити, а від яких відмовитися.

Для пізнання власних намірів, які сприяють веденню будь-якої діяльності, необхідно дати відповіді на запитання, які критично характеризують особистість. Наприклад:

Які слабкості помічаєш за собою?

Що потрібно зробити для їх усунення?

Якими сильними сторонами володієш?

Чи вони переважають, нівелюють слабкі сторони?

Чи обраний стиль життя відповідає стилю життя сільського підприємця? Якщо з відповідей буде зрозуміло, що кандидат на агротуристичного підприємця володіє принаймні такими схильностями:

• - присвячення значної кількості часу й праці поставленій меті;
• - зацікавлення й прагнення реалізації реальної мети;
• - уміння ризикувати та приймати рішення за невизначених умов;
• - використання критики з метою вдосконалення пропозиції;
• - стійкість до проблем і стресу;
• - відповідальність й витривалість;
• - навчання на власних помилках;
• - позитивне ставлення до людей,

то можна припустити, що його особистість слугуватиме успішній діяльності в агротуризмі.

Агротуристична діяльність є сімейною справою. Тому початок цього бізнесу пов'язаний не лише з відповідними рисами членів сім'ї, а з вільними ресурсами робочої сили, які можна залучити і які присвятили б цьому свій час. Складно розпочинати агротуристичну діяльність у сім'ях, де не всі члени поділяють ідею щодо приймання туристів, коли хтось із родини буде демонструвати своє невдоволення з їхньої присутності.

Тому, аналізуючи чи переглядаючи сімейні людські ресурси, перед тим як необхідно прийняти відповідне рішення, варто дати відповіді на такі запитання:

Хто у сім'ї зацікавлений в агротуристичній діяльності?

Якими компетенціями, вміннями та досвідом володіє ініціатор?

Чи має сім'я уявлення про сферу управління й організації агротуристичного бізнесу?

Чи потрібна навчально-тренінгова підготовка у цій сфері?

Чи готова сім'я до спільної, колективної праці?

Який рівень мотивації спонукає до діяльності?

Чи готові до проблем, які з'являться й залишаться у сім'ї?

Чи візьме сім'я на себе відповідальність за збільшення витрат? Яку додаткову допомогу можна очікувати з боку сім'ї?

Позитивні відповіді на ці запитання (зазвичай їх більше, залежно від конкретних умов місця й часу) дають ґрунт для розвитку сімейного бізнесу з надання агротуристичних послуг.

Селянам, які вирішили надавати туристичні послуги, необхідно вміти поводитися з клієнтом, гостем і впливати на нього. У зв'язку з цим варто звернути увагу на такі головні правила:

Правило 1

Клієнти різняться між собою, однак хочуть вони одного — задоволення своїх потреб, тобто прагнуть здійснити обмін грошей на послугу. Іншими словами: з кожним клієнтом потрібно працювати індивідуально, стандартні й складні дії є найзапеклішим ворогом бізнесу.

Правило 2

Перше знайомство з гостем краще використайте для з'ясування його потреб, ніж для того, щоб оцінювати, яким він є

Це означає, що у деяких людей навіть важливі незадоволені потреби не є повністю усвідомленими. Завдання виробника послуг полягає у допомозі клієнту зрозуміти ці потреби.

Правило 3

Пам'ятайте, що на противагу Вам гість буде піддаватися впливу першого враження, яке він отримав у контакті з Вами, Вашою сім'єю й Вашим господарством. Тому особа, яка контактує з гостем, найчастіше є першою "візитівкою" фірми. Враження, яке складається з першого контакту, є досить важливе для його продовження, а також для можливих подальших стосунків. Про гостинне прийняття гість розповідатиме своїм знайомим — майбутнім клієнтам.

Правило 4

Робіть так, аби гість був переконаний, що для Вас немає нічого важливішого, ніж він сам і його справи.

Виявляється, що приязне й шанобливе ставлення до гостя, бажання допомогти йому без жодного нав'язування та інші риси є набутими вміннями, яких можна навчитися.

Правило 5

Гості дуже високо цінують компетенцію й чесність; необхідно зробити все, щоби в очах клієнта отримати належну репутацію. Реалізація цього принципу дуже проста: ставтеся до гостей так, як би Ви хотіли, щоби ставилися до Вас.

[правило 6

Суперечки чи навіть конфлікти трапляються з кожним; не переймайтеся цим, будьте до цього готові. Потрібно усвідомити, що різноманітних суперечок уникнути неможливо. Якщо вже таке сталося, варто відмовитися від перемоги, погоджуючись на компроміс.

Правило 7

Як не сьогодні, то завтра. Такий принцип засвідчує, що не має "втрачених" гостей. Для того щоби спонукати гостя знову приїхати, потрібно його переконати, що, деякі незручності й невідповідності, яких, можливо, зазнав гість стосовно конкретної справи, будуть компенсовані в інших справах і він завжди може сподіватися на конструктивну взаємодію.

Правило 8

Сьогодні, і завтра.

Це правило стверджує, що найкраще функціонують ті агротуристичні господарства, які мають відносно сталих гостей, які приїжджають відпочивати впродовж кількох років. І найуспішнішою діяльністю, яка сприяє залученню таких гостей, є трактування постійного клієнта як "члена сім'ї".

Правило 9

Пунктуальність, оперативність, дотримання слова й охайність є союзниками агротуризму. Пунктуальність, порядність, організованість з боку власників агротуристичного господарства є ознаками, які полегшують життя, звільняють від прикрих несподіванок і непотрібних стресових ситуацій, які затьмарюють відпочинок.

Правило 10

Добрий настрій нікому не шкодить, а сприяє приязним стосункам. Сміх та піднесений позитивний настрій стає продуктом усе більш дефіцитним й шуканим у стосунках між людьми. Гумор у спілкуванні примножує нам друзів, полегшує взаєморозуміння, перетворює навіть важкі перемовини на легші й на той момент дають змогу забути про проблеми.

Отже, наведені правила переконують нас, що гість, клієнт — це особа, яка, з одного боку, бажає купити щось визначене, реалізувати свою потребу, наприклад, відпочинку, а з іншого — це також особа, яка має, як і господар та його сім'я, низку інших людських потреб. Чим більше цих "інших" потреб він може додатково задовольнити під час перебування у селянській сім'ї, тим більший шанс, що основна мета його відпочинку буде досягнута і тим більшою є ймовірність, що гість ще не раз повернеться.

Говорячи про господаря як особу, що обслуговує туриста, потрібно згадати про його прагнення здобути відчуття компетенції, повагу й визнання клієнта, бажання радіти з його прихильності й відчути задоволення від своєї праці. Господар стосовно гостя виступає у подвійній ролі: одночасно він є керівником й працівником. Як керівник він планує й покращує методи управління, дає доручення і підвищує продуктивність праці. Як працівник він відповідає за виконання своїх рішень, які пов'язані з сільським туризмом.

На господаря стосовно гостя покладено низку різних обов'язків. Передусім він має пам'ятати, що в кожному бізнесі важливою є інформація, яку можна подати, наприклад, у такій формі: