Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Сільський туризм

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Польща

З усіх закордонних країн для України, зокрема її Карпатського регіону найбільше значення має досвід, набутий нашим безпосереднім сусідом — Польщею . Динамічний розвиток сільського туризму в Польщі розпочався у 90-ті роки минулого тисячоліття. З цього періоду можна виокремити чотири етапи розвитку сільського туризму.

Перший етап розвитку сільського туризму припадає на початок 90 років. Це роки здобуття першого досвіду, психологічне переборювання опору свідомості щодо нового виду діяльності й усвідомлення того, що на туризмі можна заробити. У цей час важливе значення для розвитку сільського туризму мали сільськогосподарські державні дорадчі служби, які займалися популяризацією ідеї, переконували селян та їхні родини у доцільності перепрофілювання своїх господарств, допомагали у вирішенні поточних проблем, займалися навчальною роботою. У цей період було реалізовано чимало проектів з показу позитивного досвіду сільського туризму в країнах Західної Європи. Завдяки плідній роботі працівників дорадчих сільськогосподарських служб чисельність агротуристичних господарств почала стрімко зростати.

На популяризацію сільського туризму мало також вплив сучасне управління фізичної культури і туризму, діяльність якого у цій сфері була спрямована до органів регіонального і місцевого самоврядування й зосереджувалася на виданні брошур, порадників, інформаційних каталогів, що популяризували агротуризм. Зацікавлення проблематикою агротуризму засобів масової інформації дало можливість міським жителям побачити переваги активного відпочинку в природному сільському середовищі.

Другий етап розвитку сільського туризму починається з другої половини 90-х років XX ст. Характерними особливостями цього етапу є, по-перше, відчуття потреби інтеграції зусиль й об'єднання сільських квартиродавців; по-друге — прагнення підвищення якості надання послуг. Створення регіональних товариств на той час було результатом ініціативи сільських жителів та підказкою сільськогосподарських дорадників. Значний вплив на створення й ефективність розвитку товариств та ініціатив розпочинання агротуристичної діяльності власниками селянських господарств мав UKFIT, завдяки європейській програмі PHARE[1] — Tourin I та Tourin II під час реалізації проекту "Розвиток туризму на сільських та заліснених територіях".

З метою посилення впливу несільськогосподарської діяльності Польщі на розвиток сільських територій 1996 р. було створено загальнопольську федерацію агротуристичних господарств "Господарства гостинні". Засновниками організації стали сорок чотири регіональні агротуристичні спілки. Головне завдання федерації — популяризаційна робота серед польських землевласників, особливо на закордонних туристичних ринках, сертифікація нічліжної бази, видання агротуристичних каталогів, налагодження співпраці з європейськими агротуристичними товариствами.

Підтримкою для розвитку сільського туризму стали також пільгові кредитні лінії на розвиток агротуризму, малого бізнесу та створення робочих місць на селі, що почали діяти з 1995 р. через Агенцію реструктуризації та модернізації сільського господарства.

Третій етап розвитку сільського туризму розпочався у 2000 p., коли було змінено організаційну складову туризму в Польщі. З 1 січня 2000 р. розпочала роботу Польська туристична організація (РОТ) та її регіональні структури у формі товариств, в основу діяльності яких покладено функцію налагодження співпраці між органами самоврядування на різних щаблях й представниками чи суб'єктами туристичної сфери.

Для цього етапу характерні зміни у функціонуванні агротуристичних господарств. Якщо спочатку агротуристична діяльність поєднувалася із сільськогосподарською, то тепер під вивіскою "агротуризм" усе частіше почали з'являтися суб'єкти, які не мали нічого спільного з аграрним виробництвом. Хоча це явище й суперечить ідейним принципам агротуризму, однак має місце на сучасному туристичному ринку.

До позитивних ініціатив цього періоду належить надання агроекологічних туристичних послуг у селянських господарствах, які займаються органічним землеробством. Загалом в агротуристичних господарствах можна було зауважити певні прояви спеціалізації, прикладом чого є господарства з утримання коней для верхової їзди, чи надання послуг у сфері гіпнотерапії.

Іншою цікавою ініціативою було створення навчальних господарств, які приймали на відпочинок дітей та молодь шкільного віку під час шкільних канікул. Це було проявом маркетингового підходу й свідчило про вміння успішного функціонування у ринкових нішах.

Початок четвертого етапу розвитку сільського туризму в Польщі пов'язаний з дією 2.7. пілотної програми метою якої була активізація локальних спільнот й їх залучення до створення та реалізації локальних стратегій розвитку сільських територій. Власне тоді почали формуватися, як учасники схеми II пілотної програми , локальні групи дії, тобто організації, побудовані на співпраці державних, громадських й приватних партнерів задля вирішення новаторських задумів у регіональній економіці.

Втіленням інноваційних підходів у сільському туризмі, який мав активізувати локальну економіку, стали тематичні села. їх розвиток у Західній Європі має давні традиції, однак у Польщі вони мало знані. У перше задум такого типу був реалізований у 2001 р. у селі Сєраково Славєньскіє (західнопоморське воєводство), однак їх розвиток розпочався на декілька років пізніше. На початок 2010 р. у Польщі вже функціонували кільканадцять сіл такого типу, задум яких був специфічним, винятковим і неповторним. Наприклад, Сєраково Славєньскіє — "село хоббітів", Вилатово — "село НЛО", Домброва — "село здорового способу життя", Івенціно — "село кінця світу", Папроти — "село лабіринтів і джерел", Подгурки — "країна казкових героїв". Створення тематичного села стосується передусім усього села й активізує його жителів.

Наступною ініціативою інноваційного характеру є туристичні кластери, які мають створювати сприятливі умови, особливо для суб'єктів малого підприємництва, у яких потенціал розвитку обмежений. Перший туристичний кластер було названо "Бескидська 5". До складу в 2005 р. увійшло п'ять гмін з містом Устронєм. У 2009 р. у сфері сільського туризму функціонувало кільканадцять кластерів, серед них: "Культура любельщизни", "Сонце регіону", "Кристал Європи" та інші. Кластер охоплює наукові та навчальні установи, які готують фахівців цієї сфери, професійні заклади тощо . Кластерна концепція є достатньо знаною у світі, однак для Польщі — це нова й мало популяризована форма туристичної діяльності. До її впровадження заохочують програми Європейського Союзу, які сприяють регіональному розвитку, в межах яких суб'єкти, що створюють такі форми співпраці, отримують конкретну фінансову допомогу.

Аналіз кількісного складу агротуристичних господарств є ускладненим з огляду доступності й достовірності даних. Спочатку дані опрацьовувало Міністерство сільського господарства і розвитку села; потім інформація з осередків сільськогосподарського дорадництва надходила до статистичних управлінь, звідки її подавали органи місцевого самоврядування. Однак наведені у табл.9.1. показники засвідчують динамічний розвиток господарств, які надають туристичні послуги у сільській місцевості.

Таблиця 9.1. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У ПОЛЬЩІ

Показник

Роки

1999

2001

2003

2005

2007

2009

2010

Кількість агротуристичних господарств

775

1073

3323

6550

8790

5473

7692

Кількість міць розміщення

7172

11188

32885

64075

87144

57125

82750

Обговорюючи кількісний показник агротуристичних господарств, варто звернути увагу на їх використання. Посилаючись на дослідження Інституту туризму у Варшаві, що були опубліковані у 2004 р., можна стверджувати, що заповнюваність агротуристичних господарств у деяких воєводствах характеризується значною диференціацією. Найнижчий показник становив у сьвєнтокжиському воєводстві 7,2% та у дольношльонському — 9,6%. Найкраще агротуристичні об'єкти використовувалися у поморському, опольському та куявсько-поморському воєводствах (понад 35%), а середній показник по країні становив 20,4%. Однак до наведених даних необхідно ставитися як до наближених. Це підтверджує факт, що з 1798 анкет, надісланих Інститутом власникам агротуристичних господарств, повернулося лише 224 (12,4%), що були правильно заповнені .

Необхідно також зауважити, що у 2007 р. 75,4% агротуристичних господарств надавало свої послуги впродовж року.

У Польщі селяни, які займаються діяльністю у сфері сільського туризму й ті, котрі бажають надавати такі послуги, використовуючи майно власного господарства мають певну підтримку в тому, що на них не поширюється закон, який регулює господарську (підприємницьку) діяльність. Позаяк діяльність у сфері сільського туризму не належить до підприємницької, грошові доходи за такі послуги не підлягають оподаткуванню. Законодавство Польщі передбачає звільнення отриманих доходів від податку на доходи фізичних осіб. Для цього мають виконуватися наступні вимоги[2]:

  • - житловий будинок, у якому розташовані кімнати для тимчасового проживання, належить власнику селянського господарства;
  • - житлові кімнати надаються лише відпочивальникам (туристам), а не сезонним робітникам або особам на тривалий термін;
  • - кімнати знаходяться у житловому будинку, а не у іншій спеціально пристосованій будівлі;
  • - житловий будинок розміщений у сільській місцевості;
  • - кількість кімнати, які здаються, не перевищує п'яти.

При цьому селянин, який отримує дохід від надання послуг проживання відповідно до визначених критеріїв, звільняється від сплати податку з таких доходів незалежно від обсягу доходу, отриманого з інших джерел.

  • [1] PHARE — розроблена 1989 р. Європейським Союзом програма допомоги країнам Центральної та Східної Європи у системній економічній трансформації. Оскільки Польща та Угорщина стали її першими учасниками, програма отримала назву PHARE (Poland-Hungary: Action for Reconstructing of Economies).
  • [2] Липчук В.В. Агротуризм: організаційно-економічні засади розвитку / В. В. Липчук, Н. В. Липчук. — Л. : СПОЛОМ, 2008. — С. 49.
 
<<   ЗМІСТ   >>