<<		ЗМІСТ		>>

Антигіпертензивні засоби

Засоби, що знижують активність симпатичної нервової системи Міотропні судинорозширювальні засоби Інгібітори АПФ

Антагоністи рецепторів ангіотензину П Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів) Діуретини (сечогінні препарати) Комбіновані антигшертензивні препарати

Медичні терміни: артеріальна гіпертензія, гіпертонічна хвороба, гіпертензивний криз.

Антигіпертензивні (гіпотензивні) — засоби, що знижують артеріальний тиск.

Артеріальна гіпертензія — стан, при якому АТ перевищує 140/90 мм рт. ст. Різке підвищення АТ називається гіпертензивним кризом.

До нетривалого підвищення АТ можуть призвести фізичне навантаження, нервово-емоційне перенапруження. Причини артеріальної гіпертензії: захворювання нирок, ендокринні розлади, вживання лікарських засобів (глюкокортикостероїди, контрацептиви, нестероїдні протизапальні препарати, анаболічні стероїди тощо), період вагітності, зловживання алкоголем, надмірне вживання солоної їжі та ін.

Рівень АТ залежить від роботи серця, тонусу судин, об'єму та електролітного складу крові. Тонус судин залежить від нервової регуляції (центральної і периферичної), впливу певних гуморальних факторів (зокрема ренін-ангіотензинової, симпатоадреналової систем тощо).

Сучасні антигіпертензивні препарати мають різні точки впливу на регуляцію АТ. Класифікація антигшертензивних (гіпотензивних) препаратів

1. Засоби, що знижують активність симпатичної нервової системи
— центральної нейротропної дії: стимулятори центральних Ог-адренорецепторів засоби, що пригнічують ЦНС антагоністи імідазолінових рецепторів
— периферичної нейротропної дії: гангліоб локатори а-адреноблокатори

ß адреноблокатори симпатолітики

2. Міотропні судинорозширювальні засоби
3. Інгібітори (блокатори) ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)
4. Антагоністи рецепторів ангіотензину П
5. Блокатори кальцієвих каналів
6. Сечогінні препарати
7. Комбіновані антигіпертензивні препарати

Класифікація антигіпертензивних препаратів

(згідно з національними програмами профілактики артеріальної гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями BOOS)
1. Антигіпертензивні засоби основної групи:

сечогінні; ß-адреноблокатори; інгібітори АПФ;

антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів);

а-адреноблокатори;

блокатори рецепторів ангіотензину;

2. Препарати додаткової групи:

антигіпертензивні засоби центральної нейротропної дії; симпатолітики;

міотропні судинорозширювальні засоби.

Засоби, що знижують активність симпатичної нервової системи

Класифікація препаратів, що пригнічують активність симпатичної нервової системи

Препарати центральної нейротропної дії	Препарати периферичної нейротропної дії
І. Стимулятори центральних Оа-адренорецепторів Клофелін (гемітон, клонідин) Гванфацин (естулик) Метилдопа (допегид, альдомет)	І. Гйнгліоблокатори Бензогексоній Гігроній Пентамін Пірилен
2. Засоби, що пригнічують ЦНС Транквілізатори Заспокійливі засоби Снодійні препарати Нейролептики	2. аАдреноблокатори Празозин (мініпрес) Доксазозин (кардура, камірен, тонокардин, магурол, зоксон, докса-прес, дженокард)
3. Антагоністи імідазояінових рецепторів Моксонідив (фізіотенс, цинт, моксогамма, моксонід) Рилметидин (альбарел), тенаксум		Теразозин (корнам, сетегіс) 3./1-Адреноблокатори Пропранолол (анаприлін, обзидан, індерал) Атенолол (хайпотен, катенол, тенолол) Бісопролол (конкор) Метопролол (егілок, корвітол, сердол, беталок) 4. Симпатолітики Резерпін (серпазил) Раунатин Октадин

Клофелін (гемітон, катапресан, клонідин) — антигіпертен-зивний засіб центральної нейротропної дії. Пригнічує функцію судинорухового (вазомоторного) центру довгастого мозку і знижує АТ; виявляє седативну дію, знижує секрецію травних залоз та внутрішньоочний тиск.

Дія препарату розвивається через 1-2 год після внутрішнього застосування, 15-20 хв — внутрішньо м'язового та 35 хв — при внутрішньовенному та сублінгвальному введенні. Тривалість дії — до 12 год.

Показання до застосування: лікування різних форм гіпертензивної хвороби, гіпертензивного кризу, глаукоми.

Побічні ефекти: сонливість, сухість у роті, запаморочення, за-креп, брадикардія, ортостатичний колапс, синдром відміни.

Подібно до клофеліну діє метилдопа (допегід, альдомет).

Моксонідин (фізіотенс, цинт, моксогамма, моксонід) — анти-гіпертензивний препарат, який є антагоністом імідазолінових рецепторів. Він вибірково зв'язується з ними у стовбурі мозку (ділянці, яку вважають центром регуляції симпатичної нервової системи), що приводить до зниження активності симпатичної нервової регуляції та АТ.

Гіпотензивна дія триває до 24 год.

Показання до застосування: гіпертонічна хвороба.

Побічні ефекти: сухість у роті, головний біль, втомлюваність, порушення сну, важкість у нижніх кінцівках.

Антигіпертензивні препарати периферичної нейротропної дії детально розглянуто у розділах "Засоби, що діють у ділянці закінчень холінергічних нервів" та "Засоби, що діють у ділянці закінчень адренергічних нервів".

<<		ЗМІСТ		>>