Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow Світ фразеологізмів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Бити чолом

У княжу добу на Русі існував звичай: звертаючись до князя, русичі низько кланялися, інколи сягаючи чолом землі. Відтоді у мові закріпився вислів "бити чолом" — кланятись комусь, звертатися з проханням.

Біла ворона

Фразеологізму майже дві тисячі років, і він увійшов у багато мов. Його автор — давньоримський поет Ювенал, який писав: "Доля наділяє царство рабам, полоненим... тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон".

У природі білі ворони трапляються дуже рідко. їхнє забарвлення зумовлене відсутністю в організмі пігменту (барви). Таких птахів закльовують їхні сірі родичі, бо вони вирізняються на тлі зграї. Білими воронами називають людей, які своєю поведінкою, зовнішнім виглядом не схожі на загальну масу.

Білий тиждень

Останній тиждень перед Великоднем називають Чистим, Великим, Вербним, Страсним, Білим. Слова "білий" та "чистий" найточніше визначають зміст цього виразу: упродовж Білого тижня господині наводили лад в оселі і на подвір'ї, прибирали, прали, білили. Колись наші предки вогнем та водою очищали своє обійстя, щоб Господь Великодньої неділі освятив усе, що оточує людину.

Фразеологізм "білий тиждень" вживають, коли йдеться про прибирання, дрібний ремонт, наведення порядку, чистоти в господі, на обійсті, навіть у душі.

Бісова личина

У християнській літературі істот, які колись були ангелами, але відійшли від Бога, зрадивши його, ототожнюють із нечистою силою, зокрема чортами, злими духами, бісами. Наші предки словом "біс" називали всю нечисть, яка завдає людям різних прикростей. Тому недобру, підступну людину чи іншу істоту, яка стала причиною нещастя, називають бісовою личиною.

Блискавки метати

Предки українців відчували благоговійний страх перед природними стихіями, вважаючи їх утіленням божественних сил. Повелителем грому і блискавки, за їх віруваннями, був Перун — верховний над усіма богами. У мить свого гніву він спалахом блискавиці відчиняє оселю небожителів, що є грізним застереженням для людей, аби не грішили. У народі форму блискавки порівнювали з батогом, ударами якого бог-громовик карає злих демонів хмар. З поширенням християнства люди почали вважати, що це святий Ілля з неба кидає вогняні стріли, щоб вразити слуг, яких залишив сатана на землі. У народі кажуть, що коли настане кінець світу, Ілля так вдарить громами, що земля розсиплеться. Отже, блискавку завжди пов'язували з гнівом і карою. Вираз "блискавки метати" висловлюють на позначення роздратування, крайнього невдоволення, сердитості, готовності карати.

Блудний син

У Євангелії від Луки переказано притчу, яку розповів Христос своїм учням. Молодший син попросив батька віддати йому половину статків, які він мав одержати у спадок. Батько поділив свій маєток між двома синами і віддав молодшому належне. За кілька днів юнак вирушив у мандрівку в далекі краї, де змарнував увесь свій спадок до останньої монети, живучи в розкоші і розвагах. Тим часом у краї настав голод, і бідака мусив найнятися свинопасом, щоб хоч якось прогодуватися. Та йому не давали навіть полови, призначеної для свиней. Тоді юнак згадав, що слуги його батька мають удосталь хліба, і вирішив повернутися додому. Він хотів стати батьковим найманцем, бо вважав себе негідним називатися сином. З таким наміром і глибоким каяттям юнак ішов до отчого дому, та батько ще здалеку побачив його, з радістю вибіг назустріч, наказав принести синові найкращий одяг і прикраси, влаштувати банкет на честь його повернення в лоно родини. У переносному значенні вираз "блудний син" уживають на позначення людини, що розкаялася у своїх гріхах.

 
<<   ЗМІСТ   >>