Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow Світ фразеологізмів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Курям на сміх

Курка, за народним уявленням, належить до малошанованих птахів. На відміну від інших свійських птахів вона не вміє ні плавати, ні літати. Усі курячі інтереси обмежуються їжею, що й відображено у прислів'ї: "Кому що, а курці — просо". Про недобре збудовану хатину кажуть, що вона стоїть на курячих ніжках. А коли людина зробить щось таке, що з неї й кури сміються, то це вже буде неперевершена дурниця.

Куряча сліпота

Куряча сліпота — це захворювання, за якого з настанням темряви людина погано бачить. За народним повір'ям, щоб вилікуватись, потрібно піти на перехрестя, сісти на землю і вдавати, ніби щось загубив. На питання подорожнього "Що шукаєш?" слід відповісти: "Що знайду, те тобі не віддам!", витерти очі рукою і махнути на допитливого. Цього досить, щоб хвороба залишила одного, а перейшла на іншого. Курячу сліпоту передавали й самим курям: ходили в курник, де обливалися холодною водою або їли варену яловичу печінку. Також рано-вранці ходили вмиватися весняним дощем; цілющою вважали і воду, взяту з того місця, де річка бере свій початок. За повір'ям, не можна ступати на попіл чи сажу, бо нападе куряча сліпота.

У переносному значенні "куряча сліпота" — це нерозуміння, несприйняття очевидного; небажання прислухатися до загальноприйнятої думки.

Лавровий вінок

В античній Греції лаврове дерево вважали символом бога Аполлона, покровителя мистецтва. Переможців на змаганнях (музичних чи поетичних) нагороджували вінком із лаврових гілок, від чого пішло слово "лауреат". Такий звичай зберігся і до нашого часу.

У сучасному розумінні одягти лавровий вінок" — означає здобути перемогу і славу.

Лебедина пісня

Вислів відомий ще з античних часів. Він оснований на народному повір'ї, начебто лебідь співає тільки раз у житті — перед смертю. Його голос нагадує приємне звучання срібного дзвоника, а останній подих дуже мелодійний.

Найчастіше вислів "лебедина пісня" вживають, коли йдеться про останній твір митця.

Левова частка

Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: "Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім'ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить". І так він забрав собі всю здобич. Та згодом вислів "левова частка" набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо.

Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Небесне

Вислів належить Ісусові Христу, однак його походження неоднозначне. За однією з версій, верблюд — це товстий канат, виплетений з верблюжої шерсті, і його справді неможливо втягти в голку. За іншою — вушком голки жителі Єрусалима називали одні з міських воріт, які були надто низькі й вузькі, щоб пропустити караван верблюдів.

Широковживаною стала перша частина вислову — "легше верблюдові пройти крізь вушко голки", яка набула значення "надто важко, майже неможливо".

Летючий голландець

За моряцькою легендою, один голландський капітан заприсягнувся обійти на своєму кораблі мис (невелику ділянку суші, яка дуже виступає у море чи річку), що заступив йому шлях, навіть якщо на це буде потрібна вічність. За таку зухвалість і виклик бурям він був приречений разом із мертвою командою вічно гасати (синонім до "літати") морем на кораблі-примарі, не причалюючи до берега. Моряки вірили, що зустріч із летючим голландцем віщувала бурю, загибель корабля і людей. Тепер фразеологізм "летючий голландець" використовують для характеристики людей, які постійно в дорозі.

Лика не в'яже

Колись прості люди носили взуття, сплетене з лика — внутрішньої частини липової кори. Називалося воно личаками. Із лика плели кошики та інші вироби. Кожен селянин умів, якщо не плести, то принаймні лагодити личаки.

Сказати про людину, що вона лика не в'яже, означало, що вона або не сповна розуму, або дуже п'яна. У сучасному розумінні "лика не в'яже" — неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п'яного).

Із ликом пов'язані й інші фразеологізми: не ликом шитий — здібний, кмітливий, сміливий, сильний, досвідчений; надерти лика — бити, карати, розправлятися або жорстоко оббирати, експлуатувати; як з гречки лико — погано, незграбно.

 
<<   ЗМІСТ   >>