Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow Світ фразеологізмів

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Проти рожна перти (йти)

Рожен — гострий кілок. Вислів має біблійне походження. У Діяннях апостолів розповідається, що Савл, який був гонителем християн, почув голос із неба: "Савлеі Чому ти переслідуєш мене?". Він сказав: "Хто ти. Господи?". На що Господь відповів: "Я Ісус, якого ти переслідуєш. Важко тобі йти проти рожна", тобто протистояти значно могутнішій силі — Богові. Із часом фразеологізм "проти рожна перти" набув позитивно-оцінного значення: бути відважним, виступати проти великої сили.

Проходити червоною ниткою (стрічкою)

Цей вираз прийшов у мовлення багатьох народів від англійських моряків. Із 1776 р. на фабриках у канати англійського військового флоту по всій довжині вплітали червону нитку, щоб запобігти крадіжці. Хоч би який шмат канату відрізали злодії, відразу видно, що він флотський.

Нині червоною ниткою називають наскрізну думку, намір, який проходить через увесь виступ оратора, статтю, літературний чи кінематографічний твір.

Прочитати від дошки до дошки

Цей фразеологізм пов'язаний із книгою. У давнину книги писали від руки на пергаменті (спеціально вичищеній шкірі козенят, ягнят і телят). Вони були значні за обсягом та мали велику вагу і цінність. Для зручності пергаментний злиток вкладали в оправу з двох дощок, обтягнутих шкірою. Часто така оправа була прикрашена коштовностями (особливо церковні книги) і застібалась на замок-застібку. Прочитати всю книгу від початку до кінця, нічого не пропускаючи, значить прочитати від дошки до дошки, від А до Я.

Пташине молоко

Давні греки вважали, що на острові Самое є все, чого душа забажає. Щоб наголосити на його багатстві, до довжелезного списку тварин і рослин, страв і напоїв додавали пташине молоко, якого в принципі не існувало.

У жартівливому плані вислів означає що-небудь найвишуканіше, найбажаніше. Коли говорять: хіба що пташиного молока немає, — мають на увазі значний достаток, розкіш чи величезне розмаїття.

Пуп землі

У широкому розумінні пуп — центр, основа всього. Фольклорні твори, основані на Талмуді (збірнику догматичних релігійно-естетичних і правових законоположень іудаїзму) стверджують, що у центрі землі, тобто світу, лежить Палестина. У її центрі стоїть місто Єрусалим, у центрі нього — храм, у центрі храму — вівтар (святая святих), а в центрі вівтаря — камінь перед ковчегом завіту, на якому викарбувано заповіді, дані Богом Мойсееві. Саме з цього каменя, кинутого Богом у море, почалося створення світу. Існує й інша версія: Бог закрив цим каменем отвір безодні, водного хаосу.

Фразеологізм "пуп землі" часто вживають в іронічному значенні для характеристики людини, яка без підстав претендує на головну роль у чомусь, вважає, що всі оточуючі мають зосередити увагу саме на ній.

Пускати на вітер

Згідно з народним повір'ям, вітер має душу і велику силу. Щоб його задобрити, аби не був руйнівним, люди "підгодовували" вітер, тобто приносили жертви: хліб, м'ясо, залишки святкових страв, крупи, борошно тощо. Усе це кидали назустріч вітрові у надії, що той не нашкодить.

Із часом погляди змінилися: стали вважати, що все, пущене на вітер, — це легковажне, марно втрачене.

Фразеологічний зворот "пускати на вітер" нині означає ще й не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином, а "пускати слова на вітер" — даремно говорити, обіцяти нереальне, недотримувати слова.

Пута Гіменея

Гіменей — син античних богів Діоніса та Афродіти, покровитель подружжя і шлюбу. За одним із міфів, він співець і музикант, який раптово помер на весіллі Діоніса (варіант: втратив голос). Його ім'ям названо урочисту весільну пісню на честь молодих. Згідно з переказом, Гіменея воскресили.

Його зображували у вигляді вродливого юнака із запаленим смолоскипом та гірляндою квітів; за переконанням давніх людей, слабке полум'я смолоскипа під час весілля — нещаслива прикмета для молодого подружжя. Оскільки пута — це ланцюг, яким зв'язували людей чи тварин, шлюбні зв'язки почали називати путами Гіменея.

Вислів "пута Гіменея" означає "подружні зв'язки". П'ята колона

Фразеологізм належить генералу іспанської армії Е. Молу. Восени 1936 року під час наступу франкістів на Мадрид він звернувся по радіо до населення столиці, заявивши, що, крім чотирьох іспанських армійських колон, ще є п'ята колона, яка здійснює в місті підривну шпигунську роботу. Відтоді п'ятою колоною називають шпигунів, диверсантів, людей, які займаються підривною, антидержавною діяльністю в країні.

 
<<   ЗМІСТ   >>