Повна версія

Головна arrow Політологія arrow Основи європейської інтеграції

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Свобода підприємницької діяльності

Необхідною умовою створення і функціонування спільного ринку є також свобода підприємницької діяльності, про яку не завжди згадують разом з основними свободами переміщення товарів, послуг та капіталу, пересування осіб, що можна пояснити її тісним зв'язком зі свободою переміщення послуг. В основу регулювання свободи підприємницької діяльності покладено ст. 43 Договору про заснування Європейського Союзу, яка забороняє обмеження свободи провадження підприємницької діяльності громадянами однієї держави — члена на території іншої держави — члена. Під підприємницькою діяльністю розуміють виконання в усіх формах фізичними чи юридичними особами ремесла, промисловості, торгівлі та будь-якої діяльності підприємницького характеру, разом з вільними професіями. Ця діяльність повинна здійснюватися за власний рахунок і на власний ризик, а також повинна характеризуватися стабільністю, самостійністю та мати комерційний вимір і транскордонний характер.

Свобода підприємницької діяльності тісно пов'язана з іншими свободами спільного ринку. З точки зору суб'єктів підприємницької діяльності межі між окремими свободами є радше умовними. У багатьох випадках характер дій може бути ідентичним, а виконання певної діяльності в межах відмінних організаційних форм спричиняє те, що вона кваліфікується як реалізація свободи пересування осіб, переміщення послуг, капіталу або підприємницької діяльності. Наприклад, якщо лікаря попросять зробити декілька операцій у лікарні, що знаходиться у сусідній державі — членові, то він діятиме в межах свободи переміщення послуг. Якщо ж той самий лікар відкриє в іншій державі лікарський кабінет, в якому прийматиме пацієнтів, то це вже буде діяльністю в межах свободи підприємницької діяльності. Отже, важливими тут є елемент стабільності та певної інфраструктури, а також факт, що особа, яка надає послугу і якій цю послугу надають, знаходяться в одній державі. Той самий лікар може скористатися з пропозиції роботи в лікарні, в якій дотепер він періодично виконував операції, і тоді він діятиме на підставі положень про свободу пересування працівників. Основна відмінність між свободою підприємницької діяльності та свободою пересування працівників полягає в самостійності виконуваної діяльності стосовно підприємців та її відсутності у випадку працівників.

Первинна свобода підприємницької діяльності

Розрізняють первинну та вторинну свободи підприємницької діяльності. Первинна свобода підприємницької діяльності означає право суб'єктів з інших держав — членів безпосередньо розпочинати так звану самозайнятість, створювати та провадити підприємства, а також набувати частку в інших підприємствах. Отже, це пов'язано зі зміною місця провадження самостійної діяльності або з початком нової діяльності в іншому місці, що передбачає необхідність створення нового суб'єкта підприємницької діяльності на умовах, окреслених правом держави, що приймає.

Вторинна свобода підприємницької діяльності, своєю чергою, передбачає можливість географічного розширення сфери діяльності конкретного підприємця на території інших держав — членів, перенесення туди частини підприємства, створення нової, юридично самостійної одиниці чи юридично несамостійних і організаційно залежних від підприємця філії, агенції, відділу. Європейський суд в одному із своїх рішень 1999 року ствердив, що держава — член не має права відмовити у реєстрації в себе філії товариства, створеного на підставі законодавства іншої держави — члена, що має в цій державі зареєстроване місцезнаходження, навіть якщо товариство не провадить жодної діяльності. Це означає можливість розпочати підприємницьку діяльність у тій державі, де умови для цього є найвигіднішими (наприклад, не вимагається внесення статутного капіталу, а потім розширення діяльності в інших державах — членах).

Свобода підприємницької діяльності стосується громадян Європейського Союзу, які провадять постійну підприємницьку діяльність на території ЄС, незалежно від того, живуть вони на території ЄЄ чи ні. Стосовно юридичних осіб умовою застосування свободи підприємницької діяльності є володіння статусом підприємства Європейського Союзу.. Підприємство набуває такого статусу за двох умов: по-перше, воно повинно бути створене згідно із законодавством однієї з держав-членів, а, по-друге, повинно мати зареєстроване місцезнаходження, правління або основне підприємство на території ЄС

У межах свободи підприємницької діяльності, як і інших свобод, діє заборона будь-якої дискримінації з огляду на державну приналежність, а будь-які можливі обмеження повинні бути обґрунтовані необхідністю захисту загальних інтересів та повинні бути пропорційними меті. Аналогічно щодо свободи пересування осіб держави — члени можуть обмежити свободу підприємницької діяльності лише у випадках, обґрунтованих з огляду на порядок, безпеку та громадське здоров'я. Ця свобода не стосується діяльності, пов'язаної з виконанням функцій публічної влади.

 
<<   ЗМІСТ   >>