чотири. Асоціювання заморських країн та територій

Стаття 198

Держави-члени погоджуються асоціювати з Союзом неєвропейські країни та території, що мають особливі відносини з Данією, Францією, Нідерландами та Сполученим Королівством. Перелік цих країн та територій (далі — "країни та території") зазначено в Додатку II.

Метою асоціації є сприяння економічному та соціальному розвиткові країн і територій та встановлення тісних економічні зв'язків між ними та Союзом в цілому.

Згідно з принципами, встановленими у преамбулі цього Договору, асоціювання слугує насамперед інтересам та процвітанню мешканців цих країн та територій для того, щоб привести їх до економічного, соціального та культурного розвитку, якого вони прагнуть.

Стаття 199

Асоціювання має такі цілі.

• 1. Держави-члени застосовують до своєї торгівлі з країнами та територіями такий самий режим, який вони надають одна-одній згідно з Договорами.
• 2. Кожна країна або територія застосовують у своїй торгівлі з державами-членами та з іншими країнами та територіями такий самий режим, який вони надають європейській державі, з якою вона має особливі відносини.
• 3. Держави-члени сприяють інвестиціям, які необхідні для поступального розвитку цих країн та територій.
• 4. Для інвестицій, що фінансуються Союзом, участь у тендерах та постачанні відкрита на однакових умовах для всіх фізичних та юридичних осіб, що мають державну приналежність держави-члена або однієї з країн та територій.
• 5. У відносинах між державами-членами і країнами та територіями право громадян та товариств на заснування регулюється згідно з положеннями та процедурами, встановленими у Главі, що стосується права на заснування, та на недискримінаційній основі з урахуванням будь-яких положень, встановлених відповідно до статті 203.

Стаття 200

• 1. Мита на імпорт до держав-членів товарів, що походять із країн та територій, заборонені відповідно до заборони на стягнення мит між державами-членами відповідно до положень Договорів.
• 2. Мита на імпорт до кожної країни або території товарів із держав-членів або з інших країн та територій заборонено відповідно до положень статті 30.
• 3. Проте країни та території можуть стягувати мита, що відповідають потребам їхнього розвитку та індустріалізації або забезпечують надходження до їхніх бюджетів.

Мита, зазначені в попередньому абзаці, не можуть перевищувати рівня мит, накладених на імпорт продукції з держави-члена, з якою кожна країна або територія має особливі відносини.

• 4. Частина 2 не застосовується до країн та територій, які через взяті на себе особливі міжнародні зобов'язання вже застосовують недискримінаційний митний тариф.
• 5. Запровадження або будь-яка зміна мит, накладених на товари, що імпортуються до країн або територій, не повинні, de jure або de facto, спричиняти будь-яку пряму або опосередковану дискримінацію по відношенню до імпорту з різних держав-членів.

Стаття 201

Якщо рівень мит, що застосовуються до товарів з третьої країни при ввезені до країни або території за умови застосування частини 1 статті 200, може спричинити відхилення торгівлі, що завдає збитків будь-якій державі-членові, така держава-член може звернутися із запитом до Комісії щодо пропонування іншим державам-членам заходів, необхідних для виправлення такої ситуації.

Стаття 202

З урахуванням положень, що стосуються охорони громадського здоров'я, суспільної безпеки або суспільного порядку, свобода руху працівників з країн та територій у межах держав-членів та працівників із держав-членів у межах країн та територій регулюється актами, ухваленими відповідно до статті 203.

Стаття 203

Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії на основі досвіду, набутого в асоціації країн та територій з Союзом, та принципів, зазначених в Договорах, встановлює положення, що стосуються детальних правил та процедур асоціації країн та територій з Союзом. Якщо положення, про які йдеться, ухвалюються Радою згідно зі спеціальною законодавчою процедурою, Рада діє одностайно за пропозицією Комісії та після проведення консультацій з Європейським Парламентом.

Стаття 204

Положення статей 198-203 застосовуються до Гренландії з урахуванням окремих положень стосовно Гренландії, визначених у Протоколі про особливі положення щодо Гренландії, що додається до Договорів.