Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Господарство України в XVI - XVIII ст.

На початку XVI ст. господарство України розвивалося в умовах недержавності. В 1569 р. між Великим князівством Литовським і Польським королівством було укладено Люблінську унію про створення єдиної держави - Речі Посполитої.

У XVI та XVII ст. спостерігалося зростання великого феодального землеволодіння. Перерозподіл земель здійснювався переважно в сторону магнатів, спостерігалося зменшення землеволодіння середньої та дрібної шляхти. Фільварково-панщинне господарство почало зміцнюватися. Таке швидке зростання фільварка пов'язане перш за все із прийняттям закону "Устава на волоки" у 1557 р. за яким відбувся перерозподіл земель у великокнязівських маєтках у Литві., Західній Білорусії на Волині.

З середини XVI ст. почало відбуватися формування козацького землеволодіння. Земельні наділи були зосереджені у верхівки, а саме у королів, шляхти, церкви.

Захоплювалися магнатами шляхетські маєтки, залишаючись без землі вони були вимушені найматися на службу до магнатів та отримували невеликі володіння за умови виконання різних обов'язків, в основному військової служби. Завдяки реформі було зміцнено феодальну власність на землю, тобто вся земля повинна мати господаря. Але вона все більше завдала удару селянський общині і призвела до покріпачення селян.

На Північній Буковині у Закарпатті також зростала велика феодальна власність. У Слобожанщині царський уряд здійснював політику так званих заказаних городів, згідно з якою російським феодалам заборонялося купувати землі у південних повітах країни. Це сприяло зростанню землеволодіння служилих українських людей.

Зростали церковні землеволодіння. Вони багатіли за рахунок захоплення селянських земель, підписувань, дарувань місцевих воєвод, магнатів і шляхти. Великокнязівський уряд надавав землі монастирям.

Змінилася і структура феодального землеволодіння від "всякі пожитки" (при козаках) до хутору. Хутір часто перетворювався на велике землеволодіння. Заможні козаки, крім землеробства і тваринництва, займалися ще різними сільськогосподарськими промислами, зокрема будували млини, заготовляли мед, курили горілку, торгували продуктами. Було впроваджено локаційні грамоти за рахунок яких селяни мали змогу вільно розпоряджалися землею, могли її продавати, закладати, дарувати.

Із розвитком внутрішнього і зовнішнього ринків, зростанням у Західній Європі попиту на продукцію сільського господарства відбулося знеземелювання селян та їх остаточне закріпачення. Обмежували права селян на землю фільварки.

Посилення феодального гніту на права селян, прагнення покріпачити все населення України зумовили зростання чисельності козацтва і посилення національно-визвольної боротьби українського народу.

В другій половині XVI ст. на Нижньому Подніпров'ї виникла Запорізька Січ - центр українського козацтва, що став осередком боротьби за визволення України від феодального і національного гноблення. Запорізьке козацтво створило свою соціально-політичну і військову організацію.

В XVI - першій половині XVII ст. розвиток продуктивних сил спричинив поглиблення процесу суспільного розподілу праці - подальшого відокремлення ремесла від сільського господарства, дальший розвиток ремесла.

Значного розвитку на Запоріжжі набули ремесло і промисли. На Січі та в зимівниках працювали різні майстри, в тому числі з виробництва холодної зброї, куль, ядер. Славилися своєю майстерністю кораблебудівники. На Дніпрі розміщувалися корабельні верфі, де будувалися річковий і морський флоти. Серед промислів важливу роль в економіці відігравали рибальство, видобуток солі, мисливство, бджільництво. Значного розвитку набувала внутрішня і зовнішня торгівля. На Січ завозили предмети найпершої необхідності: хліб, тютюн, горілку, порох та інші бойові припаси, тканини, готовий одяг тощо. Вивозили сіль, рибу, хутра, худобу. Важливою складовою господарського життя Запорізької Січі були її фінансові ресурси. Вони формувалися з комбінації податків, які стягувалися через ціни на товари, а також з доходів від промислів, мита за перевезення та транзитну торгівлю, натуральних і особистих повинностей, оренди, регалій, судових штрафів. Запорізька Січ не мала власної банківської і грошової систем. В обігу перебували гроші різних країн. Серед старшини і заможних козаків було чимало лихварів.

В першій половині XVI ст. розпочинається початок мануфактурного виробництва. Мануфактури - це відносно великі підприємства, на яких частково застосовувалася механізована праця, хоч ручна праця все ж домінувала. На них використовувалася наймана праця. Мануфактурне виробництво в основному мало товарний характер. З виникненням мануфактур укріплювалося виробництво.

У першій половині XVI ст. в Україні почали виробляти папір. Папірні були в основному власністю поміщиків, монастирів і козацької старшини. У 16 ст. здобутки в паперовій промисловості відкрили добу книгодрукування, яке також здійснювалося у друкарнях мануфактурного типу. У

Слобідській та Лівобережній Україні розвивалося селітряне виробництво.

Наприкінці 18 ст. в Україні було майже 40 централізованих мануфактур, тому 18 ст. вважається періодом розквіту мануфактурного виробництва.

З розвитком товарного виробництва в Україні розвивалася торгівля, збільшилась кількість торгів, базарів, ярмарків. Розвивалася постійна і аукціонна торгівля. Розвиток торгівля, в свою чергу, сприяв процесу формування грошової системи, значні зміни відбулися і в фінансово-податковій системі.

Резюме

Меркантилізм: умови виникнення та загальні принципи. Етапи розвитку меркантилізму: ранній меркантилізм, зрілий меркантилізм,. Теорія і практика меркантилізму. Теорія „торговельного балансу". Значення ідей меркантилізму та ідеї пізніх меркантилістів, їх протиріччя. Господарство країн Європи, США у період генези індустріального суспільства (XVI-XVIII ст.). Зрушення в розвитку продуктивних сил західноєвропейських країн в XVI ст. Створення й зростання мануфактури, їхні типи. Первісне нагромадження капіталу спільне (джерела, шляхи, наслідки) й їх особливості (в Нідерландах, Англії, Франції). Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів. Буржуазні революції в Нідерландах та Англії. Особливості генези капіталізму у Франції. Географічні відкриття. Економічні ідеї в Україні та Росії у XVII-XVIII ст. Економічні погляди І.Т. Посошкова. А.Л. Ордіна-Нащокіна. Особливості економічних ідей меркантилізму України (Ф. Прокопович та ін.). Промисловий переворот його значення для країн. Становлення індустріального суспільства. Господарство України в XVI-XVIII ст. Соціально-економічне становище Правобережної України.

 
<<   ЗМІСТ   >>