Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Особливості економічного розвитку країн Європейської цивілізації наприкінці XIX початку XX століття

Перша промислова революція підготувала економічні передумови для здійснення другої технологічної революції (1870-1918 рр.) в нових історичних умовах, які позначилися подальшим розвитком ринкового господарства в період монополістичної конкуренції та індустріалізацією.

Основним змістом індустріалізації були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'явились нові й модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці.

Відкриття в галузі математики, фізики, хімії, інших наук сприяли технічному прогресу, створенню машин, механізмів, приладів, які масово запроваджувалися у виробництво. Зокрема, найважливішим винаходом останньої третини XIX ст. було створення технічної лінії з виробництва, передачі та споживання електричної енергії. Це стало можливим після винаходів:

  • - динамо-машини (генератор постійного струму з самозбудженням) (Вернером фон Сіменсом (13.12.1816 - 06.12.1892) - Німеччина, 1867 р.)
  • - акумулятора (генератора електричного струму) (Томас Алва Едісон (11.02.1847 - 18.120 .1931) - США, 1883 р.)
  • - трансформатора для передачі електричного струму на відстань (1891),
  • - електродвигуна;
  • - відкриття радіо та поширення кінематографу покращило духовне життя суспільства.
  • - застосування в промисловості масового поточного виробництва різних товарів: одягу, сірників, консервів, та конвеєрне
  • - розвиток транспорту, зростання міст, сел, поліпшення демографічної ситуації. Відкриття величезних каналів — Суецького та Панамського, електрифікація залізниць.
  • - у сільському господарстві відбувається подальший розвиток фермерства, зростає його товарність та кардинально зміцнюється механізація.
  • - прискорюється освітня революція, яка розпочалася в середині XIX ст. (розвиток середньої та вищої освіти, а саме технічної, щоб задовольнити потреби промисловості у кваліфікованих кадрах).

Розпочалася електрифікація виробництва, транспорту і побуту. Парова енергія стала витіснятися електричною. Були винайдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварювання металів (1887), електрична залізниця - трамвай (1879), електрична лама (1886) та багато інших винаходів.

У 80-90-х роках було відкрито і вдосконалено використання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи двигунів внутрішнього згоряння - карбюраторного (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р. Дизель - Німеччина, 1893 р.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне значення.

Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії:

  • - конверторний спосіб виробництва сталі;
  • - впровадження мартенівських печей, які значно підвищували продуктивність праці.

Структурні зрушення останньої третини XIX - початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. її провідними галузями стали:

  • - виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії;
  • - добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисловості.

Вперше виникає питання про роль капіталу у суспільному відтворенні. Стало очевидно, що вартість є не лише основою саморегулюванню економіки, але й спричиняє розорення робітників і нагромадження капіталів, тобто зростають класові протиріччя.

Проте розширення виробництва вимагало великих капітальних вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало товариствам на основі колективної (акціонерної) власності, завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес концентрації виробництва і централізації капіталу, що охопив усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У промисловості, банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об'єднання. Банки перетворюються на фінансові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і промислове виробництво. Зрощення банківського капіталу з промисловим зумовило формування фінансової олігархії. Капіталізм вільної конкуренції почав переростати в монополістичний капіталізм.

Монополія - форма організації виробництва, що передбачає об'єднання підприємств, які виробляють продукцію певного виду; виникає на основі високого рівня концентрації виробництва та капіталу з метою встановлення контролю над ринком для обмеження конкуренції та отримання високих (монопольних) прибутків.

Серед причин монополізації основними є:

  • - зростання мінімальних розмірів капіталів;
  • - прагнення підприємців одержувати максимальні прибутки за рахунок витіснення з галузі своїх конкурентів і встановлення вхідних бар'єрів на ринок товару;
  • - розвиток комунального господарства і надання державою прав єдиного виробника у цій галузі призводить до існування природної монополії;
  • - розвиток патентного права, різноманітні махінації і зловживання.

Основними формами монополій виступили:

  • 1) картель - об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність; а домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо;
  • 2) синдикат - об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність;
  • 3) трест - об'єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов'язаних між собою галузей промисловості, учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Юридично створення тресту означає передачу контролю над колись незалежними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко трест "очолює" холдинг - держательська компанія, яка зосереджує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює контроль за їхньою діяльністю;

концерн - об'єднання підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та навчальних центрів.

Перша монополія виникла в 1872 р. у США. Це був нафтовий трест "Стандарт ойл", заснований Дж. Рокфеллером. Згодом на частку цього тресту вже припадало 90% переробки нафти. Створення перших монополій та встановлення ними монопольно високих цін на товари загострило конкурентну боротьбу між підприємствами та прискорило процес утворення монополій. Під загрозою банкрутства більш слабкі підприємства почали об'єднуватися з сильнішими. Так виникли різні монополістичні об'єднання: трести, картелі, синдикати, концерни. Отже, кінець XIX ст. характеризувався тим, що на зміну "вільній конкуренції" прийшли монополії, які встановили свій контроль над виробництвом у країнах Західної Європи та США і посіли чільне місце в їх економіці28.

Розвиток монополій на початку XX ст. практично знищив державну конкуренцію. Вона збереглася на світовому рівні як конкуренція за сферу впливу.

Отже зміни в техніці й технологіях виробництва, розвиток продуктивних сил суспільства, викликані другою технологічною революцією (кінець XIX - початок ХХ ст.), призвели до утворення монополій і переходу капіталізму від ринку вільної конкуренції до ринку монополістичної конкуренції.

На кінець XIX ст. спеціалізація країн уже чітко визначалася. Так, Англія займала провідне місце в експорті різних машин і механізмів; Німеччина — сільськогосподарських машин, паровозів, верстатів, спирту, цукру, виробів електротехніки, хімічної промисловості; Франція — дорогих шовкових тканин, парфумів, одежі, взуття, текстильних машин; США — виробів чорної металургії, машин, тканин, сільськогосподарських продуктів, особливо пшениці.

За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розвинених країн: американський - з високими, німецький - з середніми, англійський - з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

 
<<   ЗМІСТ   >>