Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

Знезараження харчової сировини і продуктів має проводитись так, щоб із зменшенням забрудненості зберігалась харчова цінність продукту, його смакові властивості, зовнішній вигляд. Тому кількість способів знезараження скорочується, використання значної частини мийних і знезаражувальних засобів виключається. Найдоцільнішим способом дезактивації мав би бути природний спосіб, пов'язаний із зменшенням активності радіонуклідів з часом. Даний спосіб може бути рекомендований за умови, що сировина і продукти не потребують термінового використання; періоди напіврозпаду радіонуклідів, що забруднили продукти, короткочасні (години, доби). Природний спосіб може бути використаний також для зменшення зараженості запасного обладнання; діючого обладнання, що не має контакту з харчовими продуктами і людиною; обладнання, що має поверхневу забрудненість понад припустиму в 2-3 рази; сировини і готової продукції тривалого зберігання (борошно, цукор, сіль, макаронні вироби, ячмінь, рис, кукурудза, солод, хміль).

Дезактивація молока і молочних продуктів

Дезактивація молока може проводитись двома способами: методом іонного обміну і в процесі переробки молока у молокопродукти за прийнятими технологічними схемами.

Дезактивація молока методом іонного обміну базується на здатності іонногенних груп, що входять у структуру іонітів, перетворюватись на іони йоду або катіони стронцію, цезію, які в основному визначають забрудненість молока РР. При цьому вміст радіоізотопів йоду зменшується на 90% і більше, катіонів стронцію - на 90%, а цезію - на 80-85%. Ізотопи йоду визначають зараженість молока у перший період після радіаційної аварії. Вони добре розчиняються в плазмі молока і менше в жирі.

В наступний період зараженість молока визначається наявністю ізотопів стронцію, який міститься в молоці як в розчиненому стані, так і значною мірою у зв'язаному з казеїном фосфатним білковим комплексом. Тому для видалення стронцію потрібно розділити його з'єднанням з білком. Радіоізотопи цезію добре розчиняються у плазмі молока.

Технологічний процес дезактивації молока складається з таких операцій: приймання та підготовка сировини, очищення і сепарування молока, первинне оброблення і регенерація іонітів, дезактивація знезараженого молока, регенерація іонітів після фільтрування молока.

Під час надходження на завод чистого і забрудненого РР молока приймання ведуть на окремих лініях, без перемішування.

Молоко приймають за кількістю і якістю, установленими лабораторією підприємства. Кожну партію молока ретельно розмішують і відбирають із нього пробу для визначення кислотності, густини, вмісту жиру та питомої радіоактивності.

Очищення молока ведеться на відцентрових молоко очисниках і фільтрувальних тканинах під тиском. Незбиране молоко сепарують. Знежирене молоко охолоджують до 5°С і направляють на дезактивацію.

Первинне оброблення та регенерація іонітів полягають у відмірюванні, зважуванні, промиванні і обробленні розчинами кислот та лугів.

Процес дезактивації молока може бути одно - і двостадійним. За одно стадійного процесу молоко під тиском подають у ванни і колонку з аніонітом АВ-17-84С, де відбувається очищення від радіоактивного йоду. Через колонку (365 л аніоніту) пропускають до 7800 л молока із швидкістю 65 л/хв. Для виключення розбавлення молока водою на початку фільтрування (шар іоніту у колонах міститься під водою) перші порції молока збирають окремо. Далі над аніонітом підтримують постійний шар молока 20-25 см. Після перепускання через колону з аніонітом молоко направляють на пастеризацію.

За двостадійного процесу молоко, перепущене через аніоніт, надходить у приймальний резервуар або у двостінну ванну, що охолоджується, де його ретельно перемішують і підкислюють лимонною кислотою до рН = 5,1-5,3 (протягом 8-10 хв.) у працюючій мішалці. Підкислене молоко витримують у місткості 2-4 год. при температурі 5-8°С, після чого подають на колонку з катіонітом КУ-2-8 чс для очищення від стронцію і цезію. Через колонку з 65 л катіоніту пропускають 1950 л молока. Швидкість фільтрування 6,5 л/хв. Дезактивоване молоко надходить у двостінну місткість, у якій підтримують температуру 5-8°С, де його нейтралізують розчином їдкого калію до рН = 6,7-6,9 (17-18°Т).

Дезактивоване знежирене молоко кислотністю не більше 21° Т, ступенем чистоти за еталоном не нижче першої групи і питомою активністю за установленою нормою може бути використано для приготування молока пастеризованого незбираного і нежирного, призначеного для безпосереднього використання або для виробництва кисломолочних продуктів. Норма припустимих витрат знежиреного молока під час дезактивації з використанням аніоніту і катіоніту - до 9%.

Дезактивація молока методом іонного обміну може проводитись на підприємствах, що мають цехи з виробництва іонітного молока або резервні іонітні установки.

На підприємствах, що не мають іонообмінних установок, забруднене молоко може перероблятись залежно від ступеня забруднення в різні види молочних продуктів, крім пастеризованого молока та дієтичних кисломолочних продуктів.

Рішення про перероблення забрудненого РР молока в той чи інший продукт приймає головний інженер.

 
<<   ЗМІСТ   >>