Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

Продукти харчування, заражені скрапленими ОР, видаляють із приміщення, утилізують або знищують, заражені парою або аерозолем ОР дегазують.

Продукти харчування, заражені парами ОР, якщо немає потреби у терміновому використанні, дегазують провітрюванням.

У разі зараження борошна аерозолем ОР типу Ві-ікс провітрювання малоефективне. Борошно дегазують видаленням зараженого шару. Для цього поверхню мішка зволожують (4 л/м2).

Олеїнову кислоту, заражену ОР, не дегазують, а знищують.

Бражку і сусло, заражені зоманом, знищують, а парами іприту - відстоюють протягом 2 год. і довше.

Жири і масло вершкове дегазують відрізанням заражених ділянок. Спочатку зрізують шар жиру на глибину не менше 1 см, потім ніж дегазують і зрізують другий шар завтовшки до 0,5 см. Зрізані шари жиру знищують.

Рослинні масла дегазують способом лугової рафінації або у процесі дезодорації в спеціальних установках підприємств жирової промисловості.

Тісто і тістові заготовки, заражені парою ОР, знищують.

Хліб і хлібобулочні вироби дегазують тільки у разі зараження парами ОР. Не запакований житній і пшеничний хліб, заражений парою зоману, виносять із зараженої ділянки і провітрюють в літній час протягом доби для попереднього зниження зараженості. Потім хліб ріжуть на скибки завтовшки 2,5 см і готують з них сухарі, які сушать при температурі 120-130°С протягом 5-7 годин. У разі зараження хліба і хлібобулочних виробів іпритом можлива дегазація прогріванням у печі при температурі 200-250°С протягом 30хв. Батони нарізні, хліб подовий, заражені парами зоману, провітрюють протягом доби, а потім прогрівають до 200-220°С протягом 15 хв. Ті самі вироби, заражені парою іприту, достатньо прогріти 20 хв. при тій самій температурі.

Хліб тривалого зберігання виймають з плівкових герметичних пакунків, провітрюють добу і прогрівають при температурі 200-220°С протягом 20 хв. у разі зараження парами зоману або 10 хв. — парами іприту. Потім хліб знову стерилізують і запаковують для тривалого зберігання або зразу направляють на реалізацію.

Сухарі в крафт-мішках, заражені парами ОР, залишають у цих мішках і провітрюють у літніх умовах 35-40 діб у разі зараження зоманом і 25-30 діб - іпритом. У разі термінової потреби сухарі прогрівають кілька годин при температурі 120-130°С.

Макаронні вироби, заражені парою ОР, провітрюють у літніх умовах протягом 6-7 діб у разі зараження зоманом і 3-4 доби — іпритом. З метою прискорення провітрювання доцільно використати нагрівання до температури 100°С. Для інтенсифікації гідролізу ОР в результаті варіння доцільно добавляти у воду двовуглекислу соду в кількості 1-2 г/л.

У всіх випадках після дегазації силами об'єктової лабораторії CEC проводиться контроль зараженості продуктів харчування для визначення придатності до вживання.

Дегазація м'яса і м'ясопродуктів у виробничих умовах

Способи і засоби дегазації визначаються видом, фізико-хімічними властивостями і агрегатним станом ОР, характером та ступенем зараження продукту.

Для дегазації м'яса і м'ясопродуктів можливе використання таких способів:

механічних — видалення зараженого шару м'яса і жиру, обливання поверхні водою;

фізичних — використання термічних засобів, а також природного випаровування та розпаду ОР під час видержування м'яса;

хімічних - використання нейтралізуючих і руйнівних ОР хімічних засобів;

технологічне оброблення, яке прискорює гідроліз ОР. Залежно від ступеня та виду уражених тварин ОР мають місце відповідні відмінності технологічних способів оброблення:

• а) м'ясо від тварин, що лікувались антидотами, переробляють за звичайними технологічними схемами;
• б) м'ясо від тварин, заражених СДОР в легкій формі, витримують до 7 діб при 0°С, а у тяжкій до 14 діб при тій самій температурі піддають тривалому посолу (30діб);
• в) у разі виявлення слідів стійких ОР на поверхні туші після зняття шкіри видаляють ділянки поверхневого шару м'язової та жирової тканини, промивають теплою водою, обробляють розчинами для дегазації. Теплове оброблення - це виварювання у великій кількості води з неодноразовою зміною її, використання слабкого розрідження під час оброблення у вакуум-горизонтальних котлах;
• г) у разі розбирання туш тварин уражені органи дихання і травлення ретельно промивають теплою водою, а грудну і черевну порожнини туші тварини у разі потреби — дегазівними розчинами.

Зараженні стійкими ОР понад 50% поверхні туш, напівтуш та четвертин м'ясо знищують.

Ковбаси, заражені ОР на території експедиції, сушарок, під час транспортування та в інших випадках, можна використовувати для споживання після спеціального оброблення, яке слід проводити не пізніше 2год після зараження. Ковбаси спочатку обробляють розчином перманганату калію, потім знімають оболонку, не доторкуючись при цьому до оголеної поверхні батонів. Батони складають у чисту тару і направляють на теплове оброблення, де ковбаси витримують у воді температурою до 90°С 2-3 год. залежно від товщини батонів. Таке оброблення використовують для варених, а також напівкопчених ковбас з легко знімною оболонкою.

Напівкопчені і сирокопчені ковбаси в натуральній оболонці після оброблення розчином перманганату калію, промивання водою та просушування поверхні батонів, розміщують на 30-40 хв. у воду температурою 50-60°С. Після цього оболонку видаляють, а ковбаси піддають тепловому обробленню у гарячій воді температурою до 8 5 °С протягом 90-120 хв. залежно від розмірів батонів.

М'ясо, заражене парою ОР, дегазують: зрізують ножем ділянки м'яса, що мають підозрілий неприродний колір або консистенцію, та знищують інші забруднення. Після цього м'ясо ретельно обмивають спочатку теплою, а потім холодною водою. Якщо зараженість вище припустимих рівнів, тоді знімають поверхневий шар м'яса завтовшки 1 см і повторно перевіряють на зараженість. Всі зрізи, шматочки м'яса та інші відходи скидають у герметичний посуд, на третину наповнений розчином дегазівних засобів.

Дегазація яловичини, зараженої парою ОР, може проводитися солінням. Спочатку з м'яса зрізують видимі заражені кусочки та промивають водою. Потім півтуші та четвертинки розрубують і куски складають у бочки і чани, заливають розсолом, охолодженим до температури 0-1°С у співвідношенні м'яса і розсолу 1:3. Через 10-12 діб розсіл замінюють; перед тим, як залити свіжий розсіл, м'ясо обмивають водою, з вмістом 1-2% солі. Загальний термін витримування у розсолі не менше 25 діб.

Методи дегазації жирів та масла зводяться до 4 основних груп, кожна з яких має різні способи знезараження: механічні, фізичні, хімічні та фізико-хімічні.

Механічні способи полягають у видаленні зараженої частини продукту від незараженої його маси (для твердих жирів) і "розбавленні" зараженого масла або жиру до гранично припустимих рівнів (у крайньому разі під жорстким контролем медичної служби).

До групи фізичних способів належать термічне оброблення масла та жирів, яке спричиняє термічний розпад ОР. Тривалість оброблення не менше 20 хв. при температурі 200°С. За високих рівнів забруднення цей спосіб малоефективний і використовувати його у виробничих умовах не рекомендується.

До групи хімічних способів знезараження масел і жирів слід віднести гідролітичні - гідратацію, пропарювання гострою парою та промивання гарячою водою; оброблення розчинами лугів.

Лужну рафінацію слід розглядати як найбільш ефективну, бо більшість ОР руйнується під дією лугів до нетоксичних продуктів.

До групи фізико-хімічних способів знезараження масла та жирів слід віднести відгін ОР з парою, при цьому ОР частково гідролізуються, частково відганяються; абсорбційне очищення масел та жирів за допомогою сорбентів. Для знезараження масел і жирів від ОР можуть використовуватися ті самі сорбенти, які використовуються для відбілювання рафінованих масел та жирів (природні та активовані глини і різне активоване вугілля).

Отже, проведення повного циклу харчової рафінації жирів (гідратація, лужна нейтралізація, відбілювання і дезодорація) гарантує повне знезараження масел та жирів від будь-яких ОР.