Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія права

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Передмова

Усвідомлення того, що право і економіка в будь-якому суспільстві тісно взаємопов'язані, сприяло виникненню такого комплексного наукового напрямку, як економіка права. Існують також наукові напрямки, що досліджують взаємозв'язок економіки і права, з іншими назвами: економічний підхід до права, економічний аналіз права, економіка права, економічна теорія і право, економіка і право.

Сьогодні здійснюється пошук системних підходів до визначення економічної теорії права. Серед науковців існує розуміння того, що економічна теорія права є інтегрованою економіко-правовою галуззю науки, яка спрямована на створення та розробку нової конструкції права як суспільного блага.

Економічна теорія права - особливий науковий напрям із своїм власним предметом і методологією. Предметом дослідження економічної теорії права виступає економічна поведінка, що здійснюється в умовах правових обмежень, та економічна логіка виникнення і функціонування правових норм.

Економічна теорія права - перспективний напрям розвитку суспільної науки, основні положення якої можуть бути застосовані для вибору правових рішень з урахуванням їх економічної ефективності.

Отже, напрямок "право й економічна теорія" став цілком визнаною складовою сучасної юридичної (і економічної) освіти. Багато вчених і практиків оцінюють його як провідну інтелектуальну традицію в сучасній західній юридичній науці.

Актуальність використання аналітичного інструментарію економічної теорії права як найбільш впливового інституту господарської діяльності визначається величезним методологічним потенціалом економічної теорії, яка дозволяє не тільки всебічно розкрити вплив права на економіку, але і збагатити уявлення про походження та внутрішню структуру самих правових відносин.

У даний час всі юридичні журнали американських університетів систематично друкують статті, що стосуються економічного аналізу права. Курси, присвячені економічній теорії права, економічному аналізу права, викладаються у багатьох американських університетах. Ця дисципліна поступово проникає в європейські університети.

Навчальна дисципліна "Економічна теорія права" викладається магістрам юридичного факультету Національного університету державної податкової служби України науково-педагогічними працівниками кафедри економічної теорії з 2014 року.

Навчальний посібник, що пропонується, призначений для магістрів галузі знань 0304 "Право", складається з двох частин. У першій - подано логічно-тезовий виклад теоретичних питань, що можуть бути включені до екзаменаційних білетів. У популярній формі представлений мінімальний набір економічних концепцій. У другій частині пропонується тренінг для закріплення отриманих знань: завдання щодо аналізу конкретних економіко-правових ситуацій; завдання щодо економіко-правового аналізу динаміки основних макроекономічних показників розвитку економіки України, тести.

Навчальний посібник буде корисним при вивченні економічної теорії права магістрами не тільки юридичних, а й економічних спеціальностей, а також читачам, які цікавляться економікою і юриспруденцією.

БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА КОНЦЕПЦІЇ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТА НЕОІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Економічні потреби: сутність, структура

Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності [1]. Засоби задоволення потреб називаються благами. „Потреби, - писав И. Шумпетер, - є одночасно і причиною і спрямовуючим началом економічної поведінки суб'єкта господарювання, являють собою його рушійні сили" [2, с. 69].

Найважливішою ознакою потреб, у тому числі економічних, є їхній динамічний мінливий характер. Загальні властивості усього різноманіття економічних потреб є основою їх класифікації [3, с. 46-47].

Для економічної науки важливим є питання про визначення системи потреб, тобто такої субординованої їх сукупності, яка являє собою стійку цілісність і гармонійно пов'язана із системою всього суспільного виробництва, невід'ємною частиною якого вона є сама.

У підході до питання про визначення системи потреб слід, перш за все, визначитись з методологічними принципами, що мають бути покладені в основу такого визначення. Серед таких принципів: 1) системність; 2) необхідність розгляду сукупності потреб з урахуванням їх генезису; 3) діалектичний зв'язок потреб з діяльністю людини [4, с. 5657]. '

З огляду на означені вище методологічні принципи можна вважати прийнятною таку систему потреб, яка складається з елементів, що відповідають основним сферам людської діяльності. Це потреби економічні, соціальні, політичні і духовно-культурні. Кожен елемент цієї системи включає власну підсистему потреб. Скажімо, духовно-культурні потреби включають національні потреби, потреби культурні, релігійні і т.ін. Свою внутрішню будову мають й інші елементи цієї системи потреб. Проте найважливішим елементом цієї загальної системи потреб є економічні потреби. Саме їх задоволення стає передумовою задоволення соціальних, політичних і духовних потреб людини.

Примітки

  • 1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.44.
  • 2. Шумпетер И. Теория экономического развития: Пер. с нем. - М. : Прогресс, 1982. - С. 69.
  • 3. Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації, яка представлена в таблиці [1, с.46-47].

Таблиця 2.1. Класифікація потреб

Критерії класифікації

Види потреб

Потреби

За характером виникнення

Первинні (базові), пов'язані з самим існуванням людини Вторинні,

виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації

їжа, одяг, безпека, житло

Модний одяг, комфортне житло, інформація

За способами задоволення

Матеріальні Нематеріальні

Потреби в матеріальних благах Духовні потреби

За нагальністю задоволення

Першочергові Другорядні

Предмети першої необхідності Предмети розкоші

За

можливостями задоволення

Насичені, (вгамовні)

Ненасичені (невгамовні)

Мають чітку межу і можливість повного задоволення Не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення

За участю у відтворювальному процесі

Виробничі Невиробничі

Потреби у засобах виробництва Потреби у споживчих благах

За суб'єктами вияву

Особисті

Колективні, групові Суспільні

Виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда Потреби групи людей, колективу Потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому

За кількісною визначеністю та мірою реалізації

Абсолютні Дійсні

Платоспроможні Фактичні

Перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку Формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду

Визначаються платоспроможним попитом

Задовольняються наявними товарами та послугами

У зазначеному підручнику (с.45) наведено моделі ієрархії людських потреб Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Алдерфера.

Як зазначають автори підручника, незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби порівняно нижчого порядку (первинні) та потреби вищого порядку (вторинні). Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найзагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Моделі ієрархії людських потреб

Рис. 2.1. Моделі ієрархії людських потреб

4. Системність вимагає розгляду сукупності потреб як певної підсистеми в складній системі суспільного виробництва. При цьому сама система потреб повинна являти собою внутрішню цілісність із своїми компонентами (підсистемами) і внутрішніми закономірностями розвитку. Генетичний підхід або принцип вимагає розгляду сукупності потреб як системи, яка у своїх внутрішніх зв'язках відображає процес їх історичного становлення. Важливим принципом розробки системи потреб є урахування їх зв'язку з діяльністю людини. Це дає змогу отримати певне стале підґрунтя для формування дійсно наукової системи потреб, адже вони нерозривно пов'язані з процесом суспільного виробництва (Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 480 с).

 
<<   ЗМІСТ   >>