Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія права

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Закон спадної граничної корисності. Перший закон Г. Госсена

На рисунку відображені спадні ступені корисності. Корисність блага з кожною наступною одиницею спадає. Спадання граничної корисності виражає "сходинку" рівнів корисності. Якщо продовжити спадаючу "сходинку", можна припустити, що точка насиченості корисності досягатиметься при споживанні десятого блага (на десятій "сходинці").

Рис. 1. Перший закон Госсена

Перший закон Госсена

Перший закон Госсена [1] - закон насичення потреб. У ньому сказано: із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність падає, а по мірі збільшення кількості товару його корисність убуває. Перехід до насиченості відбувається зазвичай не зразу, а поступово, ніби по сходинках.

Практичне значення першого закону Госсена полягає в тому, що він відбиває зв'язок між зниженням граничної корисності і падінням попиту (зниженням кривої попиту). Крива попиту може бути виведена як похідна від кривої граничної корисності.

Другий закон Госсена (див. рис.2) - закон вирівнювання граничних корисностей. Згідно з цим законом, кожний учасник обміну прагне досягти максимуму вигоди, розподіляючи свої засоби між різними покупками. Він передбачає отримати однакове задоволення від кожної суми грошей, витраченої на кожний із товарів, який хоче придбати.

Другий закон Госсена

Рис. 2. Другий закон Госсена

Щоб отримати максимум корисності, споживач так розподіляє кількість споживчих благ (наприклад, молока і хліба), щоб їх гранична корисність дорівнювала одній і тій самій величині.

Кожний учасник обмінної операції, розподіляючи свої кошти між різними покупцями, намагається досягти максимуму вигоди.

Закон єдності ціни випливає із закону заміни споживчих благ. Для покупця існує якась межа ціни, вище якої він не стане купувати товар. Для продавця є якась нижча границя ціни, яку він бажає отримати і нижче якої не хоче опуститися.

На перетині інтересів покупців і продавців згідно з другим законом Госсена знаходиться ступінь, який відповідає поєднанню корисностей сторін однакової інтенсивності. Цей ступінь - ціна, яка відповідає однаковій корисності решти покупок. Тобто, індивід досягає максимуму корисності, якщо співвідношення граничних корисностей будь-яких двох благ дорівнює співвідношенню їхніх цін:

Примітка

1. Госсен Г.Г. (1810-1858), німецький учений. У своїй праці "Закони людських відносин" (1854) виклав загальну (не тільки економічну) теорію людської діяльності, сформулював декілька законів, які названі дослідниками першим і другим законами Госсена.

Крива байдужості. Карта кривих байдужості

Для моделювання початкового етапу процесу прийняття рішення споживачем необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, чого він бажає. Для цього вводиться поняття корисності (U - utility). Корисність - суб'єктивне ставлення людей до товару, набору споживаних товарів (благ). Корисність висвітлює принциповий момент у поведінці споживача, який вибирає той чи інший набір благ: вона служить критерієм відбору, показує. Наскільки необхідним є той чи інший об'єкт вибору даному економічному суб'єкту за певних умов, визначає, до чого прагне споживач в даній ситуації.

Відомі два підходи до вимірювання корисності - кількісний та порядковий.

Графічно система переваг споживача зображається за допомогою кривих байдужості, які вперше застосовані англійським економістом Ф. Еджуортом у 1881 р. Розробкою кривих байдужості займалося багато вчених: В. Парето, Є. Слуцький, Р. Аллен, Д. Хікс.

Споживач може обирати різні товари в свій кошик (наприклад, Y та X ), але він буде прагнути, щоб їх сукупна корисність була однаковою. Тоді можна уявити різні варіанти його поведінки (див. табл.). Таблиця.

Наприклад, варіант А - 4у і 7х, варіант В - 5у і 5х, варіант С - 6у і 4х, варіант Б - 8у і 3х. За такими даними можна побудувати графік, на якому отримаємо криву, що має назву кривої байдужості.

Крива байдужості

Крива байдужості - це лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності.

На кривій байдужості виділено чотири рівнозначні комбінації двох товарів (X і У)в точках А, В, С, Б. Ці комбінації дають споживачу однаковий рівень задоволення.

Існують чотири правила побудови кривих байдужості.

  • 1. Криві байдужості не перетинаються, тобто через одну точку простору двох благ можна провести тільки одну криву байдужості. В протилежному випадку один і той самий набір благ одночасно відповідав би декільком рівням матеріального добробуту.
  • 2. Паралельно розташовані криві байдужості утворюють карту кривих байдужості (див.рис), яка дає уяву про уподобання конкретного покупця за будь-якого рівня споживання благ.

Карта кривих байдужості

Рис. Карта кривих байдужості

На карті кривих байдужості взаємопов'язані кількості двох благ та їх корисність. Кожна крива поєднує точки з однаковою корисністю. Розташовані вище криві байдужості відповідають більш високому рівню корисності. Тому процес максимізації корисності можна інтерпретувати як знаходження допустимої точки, що належить кривій байдужості, максимально віддалений від початку координат.

  • 3. Криві байдужості мають від'ємний нахил, тому що для збільшення споживання одного блага необхідно скоротити споживання іншого блага, щоб корисність не змінилась.
  • 4. Криві байдужості випуклі до початку координат і по мірі руху зліва направо крива байдужості стає більш пологою внаслідок насичення благом, розміщеним на осі X.
 
<<   ЗМІСТ   >>