Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія права

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Розвиток Елінорою Остром інституціональної теорії прав власності

Елінорі Остром [1] належить значний внесок у розвиток інституціональної теорії прав власності. Визначальними умовами реалізації прав власності тієї чи іншої людини (відповідно до інтелектуальних здібностей, національної, соціальної приналежності і т.п.) вона вважає наявність правил. Правила - це загальновизнані та захищені настанови, які забороняють або дозволяють певні види дій одного індивіда (або групи людей) при взаємодії їх з іншими людьми або групами. Економічні правила вона вважає безпосередньою передумовою виникнення прав власності.

Остром пропонує власну ієрархічну класифікацію правочинностей власності, яка включає доступ і доход, управління, виключення, відчуження. Особливість запропонованої нею класифікації полягає в тому, що кожна наступна правочинність передбачає здійснення попередньої. Однак класифікація правочинностей залежить від того, за яким принципом будуть класифіковані правила. Класифікація Остром основана на поділі правил, а відповідно, і прав власності на два рівні: правила колективної дії та операціональні правила. Операціональні правила визначають взаємовідносини між людьми з приводу використання того чи іншого рідкісного ресурсу та розподілу доходу, а правила колективної дії визначають порядок змін і застосування операціональних правил.

Остром запропонувала також більш розгорнуту класифікацію правил, яка складається з шести видів ( див. табл. 1).

Таблиця. Класифікація правил [1]

Назва правил

Зміст правил

Позиційні, або посадові

Специфікують набір позицій (посад) і кількість людей на кожній з них.

Правила межі

Визначають процедуру відбору учасників на ці посади та зняття з посади.

Правила охоплення,або сфери впливу

Встановлюють набір результатів, на які можна впливати, та зовнішніх стимулів і витрат, віднесених до кожного з цих результатів.

Правила влади

Визначають набір дій для кожної посади у певній зв'язці.

Правила агрегування

Фіксують функції рішення, що використовуються в межах певного плану дій для досягнення проміжних або кінцевих результатів

Інформаційні правила

Визначають канали комунікації між учасниками, що знаходяться на різних посадах, а також специфікують мову та форму здійснення комунікації

На основі розробленої класифікації правил розподілу результатів використання ресурсів Остром досліджує проблему використання спільної власності (вільний доступ). Система вільного доступу означає, що кожен економічний агент може використати певний ресурс без згоди, попередньої домовленості з іншими агентами, без будь-якої форми санкціонування власних дій. Вона пов'язана з таким використанням ресурсів, коли кожен із суб'єктів, який приймає рішення, привласнює вигоди від використання ресурсів безпосередньо, а тягар витрат унаслідок їх використання, розподіляється між усіма економічними агентами. Режим виключності прав призводить до виникнення різних форм спільної власності, а правила розподілу результатів використання ресурсів визначаються правилами колективної дії. Таким чином Остром пояснює, як спільна власність може ефективно управлятися групами, які її використовують.

Дослідження Остром показали, що багато нічийних ресурсів управляються на диво добре [2]. їх користувачі встановили розумні правила й змогли без держави забезпечити їх дотримання. Виходить, проблема не в нічийності як такій, а в тому, що такі правила не склалися. Але, раз так, то ще є одне рішення - дозволити людям домовитися, не поспішати приймати закони.

Примітки

  • 1. Елінор Остром (1933-2012) народилася в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, резидент США. Професор політичних наук, лауреат Нобелівської премії з економіки (2009) - перша жінка за 40-річну історію існування нагороди - за вагомий внесок в "аналіз управління громадськими ресурсами". Основна робота - "Управління громадськими ресурсами: еволюція інститутів колективних дій" (1990).
  • 2. На основі численних емпіричних досліджень Остром прийшла до висновку, що місцеві громади часто розробляють дієві механізми прийняття рішень та ефективно впроваджують власні правила гри для вирішення можливих конфліктів інтересів між споживачами громадських ресурсів.

Дослідниця виділила ключові принципи, що сприяють успішній кооперації при управлінні спільними благами.

Остром довела, що люди здатні виконувати правила стосовно власності без зовнішнього тиску з боку держави. "Те, що ми спостерігаємо у багатьох місцевих громадах, часто дуже ефективне, однак не універсальне", - зазначає Е. Остром.

Важливим висновком її вчення є думка, що панацеї для вирішення проблеми спільних благ не існує. А якість громадського користування ресурсами залежить від особливостей кожної окремої громади та її здатності до саморегулювання.

Державне втручання в правове регулювання

До оцінки необхідності державного втручання у правове регулювання існує два основних підходи: 1) модель кооперації Рональда Коуза; 2) модель провалів ринку Гвідо Калабрезі.

Основа моделі кооперації закладена статтею Р. Коуза "Проблеми соціальних витрат" (1961). Якщо трансакційні витрати дорівнюють нулю або незначні, то люди самі прийдуть до ефективного рішення без державного втручання. Необхідність правового регулювання виникає у випадку високих трансакційних витрат і неможливості досягнення добровільних домовленостей.

Основа моделі провалів ринку закладена статтею Г. Калабрезі "Деякі міркування з приводу розподілу ризику і деліктному праву" (1961). Люди можуть домовитися між собою без втручання третьої сторони тільки при ідеальних обставинах. Дані обставини зустрічаються дуже рідко, їх необхідно координувати за допомогою права.

Підходи мають багато спільного і не суперечать один одному. В обох підходах визнається, що основною функцією права є інтерналізація зовнішніх ефектів. Держава повинна втручатися тоді, коли певна діяльність перекладає зовнішні витрати на третіх осіб. Основна відмінність пов'язана з підходами до інтерналізації зовнішніх ефектів.

В моделі кооперації виділяється три механізми інтерналізації: ринок, фірми, держава (право). Питання в тому, що вибрати, вирішується виходячи з аналізу трансакційних витрат. Перевага віддається механізму, використання якого пов'язане з меншими трансакційними витратами. Основним постає вибір між ринком, фірмою і державою.

В моделі провалів ринку стверджується, що норми права дозволяють коректувати провали ринку, тобто інтерналізовувати екстерналії за допомогою корегуючих податків і субсидій.

Якщо агрегувати дані підходи, можна виділити три основних способи інтерналізації зовнішніх ефектів за участю держави: присудження компенсації, державне регулювання і встановлення приватної власності.

Присудження компенсації примушує виробника негативного зовнішнього ефекту (причинителя збитку) враховувати витрати даного зовнішнього ефекту в своїй діяльності. Він змушений оплачувати негативний вплив на третіх осіб, і розмір шкідливої для третіх осіб діяльності буде скорочений [1].

Зменшити негативний вплив на третіх осіб можна за допомогою державного регулювання, наприклад, заборони або встановлення допустимого ліміту шкідливої діяльності, встановлення приватної власності.

 
<<   ЗМІСТ   >>