Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія права

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Критерій Колдора-Хікса

Критерій Колдора-Хікса, як і критерій ефективності за Парето, зорієнтований на максимізацію корисності й багатства [1, с.23].

Критерій Колдора-Хікса був запропонований у результаті дискусії, що виникла в 30-х роках після виходу праці Роббінса [2].

Критерій Колдора-Хікса є похідним від критерію ефективності Парето, іноді його називають потенційним поліпшенням по Парето [2,с. с.11].

Згідно критерію Колдора-Хікса стан суб'єкта (А) є переважним відповідно до стану суб'єкта (В), якщо ті, хто отримують вигоду від переходу до стану А, можуть компенсувати збитки тих, хто їх отримав від цього переходу і всерівно залишитися у виграші [3, с.262].

Компенсація тут є гіпотетичною, і критерій Колдора-Хікса припускає, що ситуація А краща, ніж ситуація В навіть тоді, коли компенсація була відсутня. Якби компенсація виплачувалася, тоді ситуація А представляла б собою поліпшення по Парето.

З практичної точки зору критерій Колдора-Хікса вимагає порівняння вигод однієї групи з втратами іншої [4].

Примітки

  • 1. Гриценко O.A. Економічна теорія права: проблеми та перспективи розвитку / O.A. Гриценко // Вісн. Нац. юрид. академ. України ім. Ярослава Мудрого. Сер.: Економічна теорія і право. - 2010. - №1. - X.: Право, 2010. - С. 23.
  • 2. Економісти Колдор і Хікс запропонували даний критерій у своїх статтях в 1939 році. Колдор розглянув зміну ситуації на прикладі скасування хлібних законів в Англії у 1846 році, що торкнулася інтересів лендлордів, але була вигідна споживачам хліба
  • 3. Одинцова М.И. Экономика права. М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ, 2007. - С. 11-12. .
  • 4. Приклад. Необхідно вирішити питання з будівництвом дороги від аеропорту до центра міста. Для прийняття ефективного з погляду критерію Колдора-Хікса рішення необхідно оцінити виграш приміських жителів, зацікавлених у будівництві автомагістралі й порівняти його із втратами жителів центра міста, які програють від цього будівництва.

Критерій максимізації багатства Р. Познера

Економісти отримують інформацію, спостерігаючи поведінку людей. Переваги виявляються, коли люди здійснюють вибір. У цьому випадку мірою інтенсивності переваг буде готовність людей платити за дане благо, яку можна виміряти в грошах. Результатом же, який суспільство буде прагнути максимізувати, буде не сукупна корисність всіх членів суспільства, а сукупне багатство суспільства. Якщо блага знаходяться в руках людей, які готові й можуть заплатити максимальну ціну за них, то суспільство досягне мети максимізації сукупного багатства. Саме такий критерій - критерій максимізації багатства - запропонував Познер як критерій ефективності в економічній теорії права [1, с.12].

Питання про те, кому передати правомочність повинен у відповідності із цим критерієм вирішуватися в такий спосіб. Правочин передається тій стороні, яка готова заплатити за нього більше (можна припустити, що вирішення питання відбувається на аукціоні, право передається стороні, що запропонувала найбільшу ставку, тоді ми одержимо правило аукціону Познера). Хоча це правило й не застосовується в дійсності, але його мета - показати, як міркує законодавець при ухваленні рішення. Він повинен передати право тій стороні, що готова заплатити більш високу ціну [2].

Познер порівнює економічне обмеження на прагнення до максимізації корисності - здатність або готовність платити - до максимізації самої корисності. Багатство не є самоціллю, воно дозволяє придбати блага й послуги, які використовуються людиною як ресурси для одержання задоволення. Тобто в Познера багатство використовується як певний вимірник для споживчого набору, що максимізує корисність. Вельяновські називає критерій максимізації багатства Познера різновидом утилітаризму - утилітаризмом, пов'язаним обмеженнями, де як обмеження виступає готовність платити.

Примітки

  • 1. Одинцова М.И. Экономика права. М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ, 2007. - С.12.
  • 2. Готовність платити, однак, не є прямим відбиттям переваг людини відносно якого-небудь блага. Можлива ситуація, коли хтось А має більш інтенсивні переваги відносно якогось блага, ніж інша людина - В, але готовність В заплатити за благо буде вище по тій простій причині, що у В більше грошей. У результаті благо може виявитися в людини, що майже не має потреби в ньому, а бідняк, якому це благо життєво необхідне, не зможе придбати його. Дана ситуація буде відповідати принципу максимізації багатства, але сукупна корисність людей при цьому не буде максимізована. Саме такий аргумент висловив проти критерію максимізації багатства Рональд Дворкін, один з найбільш впливових опонентів Познера.
 
<<   ЗМІСТ   >>