Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістика

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Мета і завдання логістики

Зміст логістики полягає в реалізації логістичного управління інтегрованим ланцюгом поставок, тобто організації у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача.

На думку західних дослідників, однією з основних характеристик нової економіки буде повністю орієнтоване на конкретного споживача виробництво "на замовлення". Здатність компанії виробляти товари або надавати послуги "на замовлення" стане ключем до успіху.

Проведені нами дослідження дають можливість визначити мету логістики, яка полягає у раціональному координуванні фізичного розподілу та ефективному управлінні матеріальними потоками та потоками, що їх супроводжують, задля економії витрат, підвищення рівня обслуговування та досягнення цілей стратегії підприємства та отримання конкурентних переваг.

Мету і завдання логістики в організації не можна розглядати окремо від стратегічних цілей її бізнесу. Тому метою логістики на підприємстві є оптимізація його ресурсів та підвищення конкурентоспроможності за рахунок раціонального управління логістичними потоками.

Виходячи з цього, призначення (кінцева мета) логістики — забезпечити отримання продуктів та послуг там, де вони необхідні, тоді, коли вони потрібні. Кінцеву мету логістики часто представляють у вигляді "правил логістики" ("логістичного міксу"). В літературі можна зустріти від п'яти до восьми правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення "семи правил логістики" чи комплексу логістики "7R" (правила "семи R") (від англ. right — відповідний, правильний) [168]:

  • - продукт — необхідний продукт (the right product);
  • - кількість — у відповідній кількості (in the right quantity);
  • - якість — відповідної якості (in the right condition);
  • - час — у потрібний час (at the right time);
  • - місце — у відповідне місце (at the right place);
  • - споживач — відповідному споживачу (for the right customer);
  • - витрати — з необхідними мінімальними витратами (at the right cost).

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо ці умови виконані, тобто необхідний товар необхідної якості в необхідній кількості доставлений в потрібний час та місце конкретному споживачу з мінімальними витратами.

Мета логістики конкретизується в її завданнях. Логістика вирішує дуже широке коло завдань, тому їх намагаються класифікувати: на загальні та основні (операційні) [78]; за об'єктами логістичного управління [63]; за логістичними функціями [67; 120]; за масштабами [93].

Загальне завдання логістики можна сформулювати так. Створення інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю матеріальних та інформаційних потоків, що забезпечують високу якість поставки продукції.

Основні завдання вирішуються на операційному рівні управління підприємством стосовно транспортування, складування, утримання запасів, пакування тощо. До операційних завдань логістики на підприємстві належать:

  • - доставка товару клієнту у встановлений термін з мінімальними витратами на перевезення;
  • - обробка необхідної кількості замовлень на складі (комплектування, пакування, маркування) за певний час;
  • - доставка замовлень мінімальною кількістю транспорту тощо. Відповідно до об'єктів логістичного управління виділяють завдання

логістики, що спрямовані на:

  • - оптимізацію фізичних потоків майна;
  • - вдосконалення інформаційних процесів та процесів прийняття рішень;
  • - утримання оптимальних майнових запасів;
  • - синхронізацію інфраструктури логістичних процесів;
  • - оптимізацію витрат логістичних процесів.

Згідно з функціональною класифікацією логістичні завдання групуються таким чином: управління замовленнями, управління закупівлями, транспортування, управління запасами, складування, пакування, вантажопереробка, підтримка виробництва, організація розподілу продукції, управління якістю логістичного сервісу.

За масштабами завдання логістики розділяють на такі групи:

  • - глобальні — на міжнародному рівні та загальні — на рівні окремої країни, регіону та галузі (створення, наприклад, в межах ЄС комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних й інших потоків; постійне вдосконалювання логістичної концепції; виконання наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах; розвиток методів та способів управління матеріальними потоками; визначення незбалансованості постачання, виробництва і збуту; стандартизація вимог до якості логістичних послуг раціональне формування господарських зв'язків; оптимізація структури транспортно-складських комплексів тощо);
  • - часткові (локальні) — на рівні підприємства стосуються покращання обслуговування споживачів та зменшення витрат при виконанні логістичних операцій (наприклад, оптимізація запасів на всіх етапах товароруху; скорочення терміну зберігання продукції; скорочення терміну перевезень; швидка реакція на вимоги споживачів; зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга; раціональний розподіл транспортних засобів; гарантування якісного післяпродажного обслуговування тощо).
 
<<   ЗМІСТ   >>