|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
СКЛАД І ТРАНСПОРТ В ЛОГІСТИЦІРоль складів при виробництві і розподілі продукції. Сучасні тенденції формування складської мережі підприємстваНа шляху свого переміщення від первинного джерела сировини до кінцевого споживача матеріальний потік може накопичуватися у вигляді запасів на будь-якій ділянці логістичного ланцюга. Тому, виникає об'єктивна потреба в спеціально облаштованих місцях для їх зберігання, а також здійснення над ними таких важливих логістичних операцій як сортування, комплектація, пакування тощо. Такими місцями є різноманітні склади (англ. warehouse). Сучасні склади — це складні об'єкти, як з технічної, так і з управлінської точки зору. Серед різноманіття трактувань поняття "склад" (табл. 10.1) прослідковуються два основних підходи його розуміння, як:
Обидва підходи не суперечать один одному, а, навпаки, доповнюють та формують сучасне уявлення про склад як інтегровану складову логістичного ланцюга, що з позиції системного підходу, є одночасно і складною системою, і частиною системи більш високого рівня логістичного ланцюга, який формує основні вимоги до всієї складської системи, встановлює цілі й критерії її оптимального функціонування. Тому вирішення проблем складування вимагає застосування не тільки індивідуального технологічного, але й логістичного підходу, заснованого на ув'язуванні особливостей вхідних і вихідних потоків з урахуванням внутрішніх факторів, що впливають на складську обробку вантажів.
На всіх складах, незалежно від їх місця в логістичній системі, відбувається перетворення матеріального потоку за різними параметрами (розміри і склад транспортних партій вантажів; тип і спосіб упакування; кількість найменувань вантажів у транспортних партіях; час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.). Таким чином, мета створення складів у системах логістики — перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання. Необхідність у складуванні і зберіганні продукції пов'язана з існуючими коливаннями циклів її виробництва, транспортування та споживання. За таких умов склади різних типів можуть формуватися на початку, у середині та наприкінці товаропотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництва сировиною і матеріалами у необхідній кількості. З цієї точки зору, склад можна визначити як обмежений охоронюваний простір, пристосований для зберігання та переробки вантажів з метою збереження їх якості та вирівнювання матеріальних потоків в часі, обсягах та асортименті. Процес просування матеріального потоку від постачальника до споживача достатньо складний (рис. 10.1), тривалий і потребує координації та взаємодії учасників і належної організації. На першому етапі, пов'язаному в основному з забезпеченням потреб виробництва, здійснюються наступні операції:
На другому етапі, пов'язаному в основному з розподілом готової продукції, здійснюються такі операції:
Рис. 10.1. Етапи руху матеріального потоку
Як бачимо, сукупність робіт, що виконуються на складах кожного з зазначених етапів, приблизно однакова, що можна пояснити тим, що в різних логістичних процесах склади виконують схожі функції. Наприклад, склади є регуляторами руху сировини, матеріалів та готових виробів. Ця функція складу властива не тільки в сфері видобутку та виробництва, але й сфері розподілу. Всі склади, обробляють, принаймні, три види матеріальних потоки: вхідний, внутрішній та вихідний. Наявність вхідного потоку передбачає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу. Вихідний потік обумовлює необхідність завантаження транспорту, внутрішній — переміщення вантажу всередині складу. Реалізація функції тимчасового зберігання матеріальних запасів означає необхідність проведення робіт по розміщенню/вилученню вантажів та забезпеченню умов в місцях зберігання. Перетворення матеріальних потоків відбувається шляхом розформування одних вантажних партій (або вантажних одиниць) та формування інших. Це означає необхідність розпакування вантажів, комплектування нових вантажних одиниць, їх пакування та затарювання [37, с.12]. Основними функціями складів є [24; 44; 108]: перетворення виробничого асортименту в споживчий; складування і зберігання продукції; консолідація і розукрупнення; надання послуг (рис.10.2). Рис.10.2. Функції складів Задачі складів можна розглядати в традиційному та логістичному аспектах. Традиційні задачі: максимальне використання складських потужностей; раціональне здійснення вантажно-розвантажувальних та складських робіт; ефективне використання складського обладнання; усунення втрат товарів при їх складській обробці, зберіганні тощо. Логістичні задачі: своєчасне надання товарів та послуг споживачам; концентрація та поповнення запасів при оптимальних затратах; захист виробництва та споживачів від різноманітних непередбачуваних обставин; консолідація партій відправлень; формування рівня логістичного сервісу; розвиток інтеграції та координації взаємодії з суміжними ланками логістичної системи; надання послуг з доданою вартістю. Управління логістичним процесом на складі є особливим завданням у межах логістики складування, виконання якого пов'язане з: забезпеченням управління логістичним процесом на складі; координацією з суміжними службами, які забезпечують просування продукції через склад (служби закупівлі, маркетингу, продажів тощо); організацією вантажопереробки на складі. Необхідність наявності складів на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела видобування сировини і закінчуючи кінцевим споживачем, тобто у всіх функціональних областях логістики: закупівельній, виробничій, розподільній, пояснює досить велику номенклатуру складів, які можуть бути класифіковані за різними ознаками (табл.10.2). Таблиця 10.2. Класифікація складів [13; 37; 44; 55; 108; 120]
Крім загальноприйнятої в літературі класифікації, актуалізується поділ складських приміщень на чотири класи "А", "В", "С" та "D" (рис.10.3), запропонований компанією "РМС" (м. Санкт-Петербург, Росія) (табл.10.3). Недолік такого підходу — класифікація не дає чіткого розуміння вихідних техніко-технологічних можливостей складського об'єкта, які необхідні при виборі метода організації технологічного процесу на складі. Рис.10.3. Складські приміщення класів "А" (а), "В"(б), "С"(в), "Б"(г) [207] Класифікація складів за системою компанії "РМС"
Л.Б. Міротін запропонував здійснювати поділ складських об'єктів на три групи [84] за критерієм вихідних умов (наявність техніко-технологічних та інформаційних можливостей конкретного складу) (табл. 10.4). До першої групи можна віднести сучасні склади з високим ступенем автоматизації складських операцій, оснащених високотехнологічним обладнанням, з мінімальним застосуванням "ручної" праці. Як системи управління застосовуються ERP, WMS, автоматична ідентифікація (штрихове кодування чи RFID — радіочастотна ідентифікація). Більшість складів цієї групи — логістичні центри, що займаються зберіганням, внутрішньоскладською переробкою вантажу та доставкою. До другої групи відносяться склади з високим ступенем механізації складських робіт, які використовують, як правило, стандартні інформаційні системи, системи штрихового та індивідуального кодування. В основному, це непрофільні багатоповерхові приміщення. Операції по завантаженню/ розвантаженню виконуються без спеціального обладнання із застосуванням навантажувачів чи засобів малої механізації. До третьої групи віднесено склади, розташовані в приміщеннях, не призначених для зберігання. Складські операції виконуються з застосуванням "ручної" праці або з застосуванням засобів малої механізації. Склади даної групи мають найменший рівень логістичного обслуговування клієнтів. Класифікація термінально-складських комплексів за критерієм вихідних техніко-технологічних можливостей Примітки: "-"- відсутнє використання; "+" — використання; "/" — часткове використання Перераховані вище класифікації не відображають усіх конструктивних і логістичних особливостей складських приміщень. Тому, з метою опису характеристик самого складського приміщення, а також складського господарства, відомою британською логістичною компанією "Knight Frank"[200] була розроблена система класифікації, що найбільш повно відображає характеристики складського приміщення, як логістичної й маркетингової одиниці. Дана класифікація ділить усі складські приміщення незалежно від їхнього призначення на шість категорій: "A+", "A", "B+", "B", "С" та "D". При визначенні категорії складського приміщення враховуються наступні параметри: географічне розташування складу, наявність та стан під'їзних доріг до складського комплексу, віддаленість складського приміщення від автомагістралей, наявність залізничної гілки, площа складського приміщення, поверховість будівлі складу, висота стелі, наявність технічних засобів охорони та багато інші параметри (див. Додаток В). Основний критерій цієї класифікації — наявність у складського приміщення умов, необхідних для зберігання конкретного класу продукції. Тому в позначенні категорії склада спочатку зазначається його головна особливість, наприклад холодильний термінал або склад з контролем рівня вологості. Розподіл на шість класів дозволяє більш точно визначити рівень оснащеності та ефективності будівлі. В цілому, до складів пред'являються більш жорсткі вимоги, ніж до аналогічного класу за класифікацією компанії "РМС", наприклад, більшість складів, що в класифікації компанії "РМС" мають клас "А", по системі "Knight Frank" отримають класи "В+" або "В". Наразі, дана класифікація все частіше використовується українськими фахівцями ринку складської нерухомості. Склад в рамках логістичних технологій розглядається не тільки як місце зберігання, але і як могутній чинник організації та регулювання матеріальних потоків. Наприклад, останнім часом з'являються організаційні утворення (розподільчі центри, логістичні центри, термінали, склади-магазини, інтернет-магазини), діяльність яких заснована на доставці товарів зі складу до кінцевого споживача. Така форма організації поставки товарів кінцевому споживачу надає можливість торгівельним компаніям здійснювати реалізацію за зразками та більш раціонально використовувати торгівельні площі. Варто зауважити, що в побуті поняття "склад", "розподільний центр", "логістичний центр", "термінал", часто вживаються як взаємо-замінники, хоча це — не зовсім так. Про розподільні центри та їх відмінність від логістичних центрів див. в п.10.3. Термінал — складське господарство, розташоване в кінцевому або проміжному пункті транспортної мережі, яке організовує мультимодальні перевезення вантажів за участю повітряного, автомобільного, морського транспорту. Поняття "склад" є більш загальним з усіх перерахованих. Таким чином, роль складів постійно зростає і вони починають здійснювати додаткові функції відповідно потреб та профілю діяльності компанії. Головна стратегічна проблема в логістиці складування — формування складської мережі. Складська мережа підприємства являє собою комплекс об'єктів складського призначення, розміщених на певній території. Складська мережа є одним з елементів логістичної системи, яка забезпечує баланс інтересів усіх учасників ринку та створює сучасну систему товароруху, орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів. Сьогодні Україні необхідно створити розгалужену та територіально збалансовану складську мережу, оскільки на даний час існує значна територіальна нерівномірність її розвитку. Більше половини складів розташовані у 4 регіонах — це м. Київ, Донецька, Дніпропетровська та Харківська області. Розміщення і формування складської мережі є оптимізаційним, оскільки, з одного боку, будівництво нових або купівля діючих складів і їх експлуатація пов'язані із значними капіталовкладеннями, а з іншого — необхідно забезпечити (разом з підвищенням рівня обслуговування споживачів) скорочення витрат обігу від наближення до клієнта. Складська мережа, що функціонує в навколишньому середовищі з урахуванням мінімальних втрат від упущених продажів, повинна максимально охопити ринок продажів. Стратегія формування складської мережі вимагає виконання таких завдань:
Сьогодні на ринку логістичних послуг, а саме складування, 70% займають перепрофільовані склади і лише близько 10% — високопрофесійні центри логістики та нові сучасні складські комплекси, які відповідають сучасним вимогам. У сучасних умовах перевага віддається складським комплексам, для яких крім наявності під'їзних шляхів, інфраструктури та опалення є можливість надання митних послуг, ведення обліку, кваліфікований персонал, здійснення клімат-контролю на складах тощо. Актуальним для розвитку складської мережі є використання під час управління складом сучасних інформаційних технологій. Проте, впровадження цих технологій є прийнятним і економічно вигідним тільки для потужних логістичних компаній. Нині спостерігається активізація логістичних компаній, які планують створити мережу складів по всій Україні. Це пов'язано з тим, що дедалі більше вітчизняних компаній віддають на аутсорсинг весь комплекс логістичних послуг, заощаджуючи на оренді та утриманні складу власним коштом. [206]. Логістична нерухомість є одним з найбільш перспективних секторів вітчизняної нерухомості, що зумовлено [54]: вигідним географічним розташуванням; наявністю дефіциту якісних площ на ринку складської нерухомості, а також складів, які б задовольнили специфічні вимоги клієнтів; планами з виходу іноземних складських операторів на український ринок; невеликим порівняно із Заходом терміном окупності складських об'єктів (до семи років) (у Європі термін окупності такого формату об'єктів становить 20-25 років); порівняно низькими витратами на будівництво складської нерухомості; високою рентабельністю послуг складування — до 18-20 % за рік. Основними параметрами, що визначають привабливість промислово-складського комплексу, сьогодні є місце розташування, наявність митного терміналу, присутність залізничної та автомобільної рампи, пропозиція сучасної комп'ютерної системи обліку руху складських запасів Сьогодні на ринку складської нерухомості України працює не більше ніж 20 професійних компаній. Серед них логістичні компанії і трейдери, великі міжнародні, а також вітчизняні логістичні компанії, прерогативою яких є будівництво власних складів або їх оренда у девелоперів на тривалий термін (наприклад Kuehne & Nagel, Raben, Schenker Ukraine, Maersk Logistics Україна, FM Logistic, Revival Express; кілька українських компаній, серед яких "УВК — Українські Вантажні Кур'єри", "Ост-Вест Експрес" тощо) [201]. Поступово традиційні склади втрачають свою актуальність. Ринок української складської нерухомості сьогодні ділиться безпосередньо на склад і комплекс логістичних послуг. Складський комплекс відіграє велику роль у роботі сучасної дистриб'юторської мережі. Перелік послуг, що надається логістичними центрами, постійно збільшується, а з конкуренцією відповідно зростає їх якість. Ефективність роботи і розвинена інфраструктура складського комплексу безпосередньо впливає на успішну збутову політику підприємства, його конкурентоспроможність на ринку. Тому, підприємці прагнуть до мультиформатності, вважаючи за краще складський комплекс, до якого входить виробництво, склади, а також офісні приміщення і стоянка для автомобілів. Серед найбільш великих складських об'єктів, введених протягом 2012 року: логістичний комплекс "Щасливе" (пропонована до оренди площа — 30,6 тис.кв. м), індустріальний парк "Красилівка" (15,9 тис.кв. м), логістичний комплекс "Термінал Ворзель" (12 тис.кв. м). З об'єктів, введених в експлуатацію, нова пропозиція, доступна для ринку, склала 77 тис.кв. м, основну частину якої, приблизно 65 тис.кв. м, або 84% склали складські приміщення класу А. Частина побудованих для власного користування складських приміщень склала 9,4 тис.кв. м. На кінець 2012 року загальний обсяг пропозиції склав 1 356 тис. кв. м. [202]. В 2012 році Компанією Fozzy Group запущено центральний холодний склад зберігання та дистрибуції (0°-+6°С — 21,5 тис. кв. м; -24°-18°С — 5 тис. кв. м). В 3-х містах (Харків, Запоріжжя та Одеса) відкриті регіональні платформи. Платформи отримують товар як з центрального холодного складу, так і від прямих постачальників. Завдяки впровадженню цих та інших змін, компанії вдалось вирішити питання наявності товарів по всіх магазинах мережі супермаркетів "Сільпо". Анексія Криму, конфлікт на сході країни, погіршення бізнес-клімату в цілому та нестійкий стан української економіки не сприяли розвитку сегмента складської нерухомості. Згідно з даними консалтингової компанії CBRE [203], обсяг валового поглинання за перші шість місяців 2014 року скоротився в три рази порівняно з аналогічним періодом 2013 року та склав близько 54 тис. кв. м. Помітною тенденцією стало рішення деяких компаній (наприклад, компанія "Конті" — донецький виробник кондитерських виробів) перенести складські запаси в центральну частину країни. Як результат, був додатково простимульований попит на складські приміщення в Київській області (табл. 10.5). Таблиця 10.5. Основні операції по оренді складських приміщень (перше півріччя 2014 р.) *Джерело: CBRE Ukraine [203] За даними департаменту промислової та логістичної нерухомості DTZ, в 2014 році введено в експлуатацію 136 тис. кв. м складської нерухомості (основні об'єкти — склад "Рабен Україна" площею 20 тис. кв. м та нова секція комплексу FM-Logistic площею 14 тис. кв.м). В 2015 році планується ввести вдвічі менше — близько 76 тис. кв. м (значимий об'єкт — комплекс FM-Logistic площею 28 тис. кв. м). Станом на кінець 2014 року об'єм якісної складської нерухомості в Україні (клас А, В, В+) складав 1,716 млн кв. м. Територіально вона розташована навколо Києва (основні напрямки — Житомирська, Броварська, Бориспільська траси та Варшавське шосе). Об'єкти складської нерухомості розподілені серед девелоперів наступним чином: близько 60% припадає на іноземних девелоперів ("Міжнародне Логістичне Партнерство", Gld Invest Group, Gelamco); 40% — на українських девелоперів (BF Group, "Меркс Груп", "ТехЕне-ргоТрейд"). Серед регіонів найбільш активними є Одеська та Дніпропетровська області. В Одеській обл. за 2014 рік введено в експлуатацію близько 40 тис. кв. м класу А та В і ціни залишаються нижче столичних. За 2014 рік в Дніпропетровську орендовано близько 25 тис. кв. м, ставки досягли столичних, а вакантність на кінець року наблизилась до 0. Це відбувається через близькість до зони АТО: бізнес переніс свої склади на найближчу безпечну територію, яка містить якісну складську нерухомість [204]. В квітні 2015 року компанією Imperial Tobacco введено в експлуатацію найкрупніший в Україні автоматизований висотний склад ємністю 16,2 тис. палетомісць (місце розташування — виробничий майданчик фірми в м. Київ). За умови безперервної роботи новий склад дозволить самостійно обробляти 2130 палет на добу, в тому числі щодоби відвантажувати 1050 палет готової продукції для локального ринку, 270 палет — для експортних ринків, а також приймати 810 палет тютюнових та нетютюнових матеріалів, необхідних для виробничого процесу підприємства [205]. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|