Міжнародні перевезення

Транспортні витрати складають 15% від загальних витрат на виконання міжнародних замовлень [128]. У міжнародних перевезеннях вантажів переважає використання морського, залізничного та авіаційного транспорту (рис. 12.7), значна частина припадає на інтермодальні перевезення.

Рис. 12.7. Частки видів транспорту у світовому вантажообороті [195]

Світовий океан займає % поверхні землі та є важливою транспортною артерією. Морським транспортом перевозиться більша частина вантажів в усі країни світу. Шість найбільших портів знаходяться в Китаї. Більшість вантажів перевозиться контейнерами (50-60% всіх морських перевезень). В категорії "перевезення контейнерами" перше місце займає порт Шанхай, друге — Сінгапур, трете — Гонконг (Сянган) [216].

Авіатранспортом переважно перевозять дорогі вантажі, вантажі, що швидко псуються або потребують термінової доставки.

У міжнародних пасажирських перевезеннях перше місце займає автомобільний транспорт (рисунок 12.8).

Рис. 12. 8. Частки видів транспорту у світовому пасажирообороті [215]

При виборі виду транспорту для міжнародних перевезень беруться до уваги: географічне положення країн-експортерів та імпортерів; відстань між країнами; наявність транспортної інфраструктури, характер (вид) товару, що перевозиться та його вартість, вартість перевезення, безпека транспортування [131]. При виборі міжнародних експедиторів найвагомішими критеріями є досвід, надійність, надання необхідної інформації, репутація тощо.

Міжнародний логістичний менеджер підприємства має володіти інформацією щодо особливостей транспортної системи країни-партнера (розміщення транспортної мережі, найбільш надійні види транспорту, частота рейсів тощо)

Основними документами, що регулюють взаємовідносини сторін при міжнародних перевезеннях вантажів, є: Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів( Женева, 1956р.), Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (Брюссель, 1924р.), Конвенція для уніфікації деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень (1955р.), Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів (Женева, 1980 p.), Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з використанням книжки TIR (1975 p.). Нормативно-правове регулювання міжнародних морських, річкових, повітряних, залізничних, автомобільних перевезень здійснюють відповідні міжнародні організації згідно з міжнародними угодами та конвенціями, що містять уніфіковані норми, які визначають умови транспортування та пов'язані з ними інші умови, детальніше див. [137]. Межі відповідальності за вантаж між експортером та імпортером визначаються базисними умовами поставки згідно з Інкотермс-2010.

Міжнародні запаси

На збільшення запасів у міжнародній логістиці порівняно з внутрішньою впливає більша тривалість логістичного циклу, затримки при перевезеннях, відмінності вимог стандартів на продукти та запитів споживачів. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності частка активів підприємства, вкладених в запаси зростає до 50% і більше (для підприємств, що функціонують в межах своєї країни вона звичайно становить 10-20%). [131].

Міжнародне пакування

Міжнародні перевезення вантажів потребують більш надійного захисту продукції порівняно з доставкою на внутрішніх ринках, особливо, якщо використовується морський транспорт. Основними чинниками, що впливають на конструкцію упаковки вантажу для міжнародних перевезень, є: вид транспорту, параметри обладнання для вантажопереробки, кліматичні умови, можливість розкрадання, вимоги споживачів тощо. Зручним засобом міжнародного пакування є стандартні контейнери, однак їх використання потребує спеціальних терміналів та обладнання. Для своєчасного та ефективного переміщення міжнародних вантажів дуже важливим є точне маркування, яке має включати: найменування країни-імпортера, виробника, відправника, одержувача, пункт відправлення і призначення, номер контракту, порядок перевезення, перевантаження, зберігання, вагу нетто, вагу брутто, окремі попереджувальні знаки, пов'язані з безпекою, обережністю.