Міжнародне складування та зберігання

Потреба підприємства в міжнародному зберігання товарів виникає, коли воно розміщує свої товари на складах в інших країнах. При цьому необхідно приймати рішення про кількість, місце розташування складів, використання власних або орендованих складських площ. У різних країнах світу щодо цього є свої особливості, які слід враховувати. У європейських та азійських країнах склади обслуговують менші території, ніж в Африці, Південній Америці та Австралії. У США розповсюджені великі державні складські комплекси, що надаються в оренду, а в Японії необхідно орендувати приватні склади. В Європі більше спеціалізованих складських споруд, ніж в Північній Америці, де склади звичайно містять більше різних видів продукції [131]. В розвинутих країнах значно вищий рівень автоматизації складських робіт. При використанні автоматизованих складів товар повинен мати електронний (або штриховий) код. Пільгові умови для міжнародного зберігання товарів забезпечують зони вільної торгівлі, де іноземні товари можуть зберігатись, оброблятись, реекспортуватись без сплати митних зборів [128].

Значний вплив на побудову та функціонування МЛС має сучасні вимоги збереження екології. Тому при проектуванні МЛС необхідно домагатись зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище шляхом оптимізації вантажопотоків, вибору екологічно сприятливих видів транспорту, енергоносіїв та матеріалів для пакування, організації рециклінгу. Детальніше щодо екологічного забезпечення логістики див. [39].

Створення міжнародних логістичних ланцюгів слід починати з позиціювання операцій логістики, враховуючи такі фактори місця знаходження:

• - наявність кваліфікованої робочої сили та транспортної інфраструктури, пільги з оподаткування;
• - наявність послуг в сфері інформаційних та комунікаційних технологій;
• - близькість постачальників, клієнтів, складських приміщень ;
• - наявність геополітичних загроз;

Правильне розміщення міжнародних логістичних систем сприяє підвищенню їх ефективності.

Одним із дієвих способів зниження витрат міжнародних ланцюгів поставок є консолідація, коли товари, які вготовляють на декількох різних підприємствах, збирають у партії для доставки на спільний ринок збуту. Місце розташування пунктів консолідації залежить від багатьох факторів. Розглянемо приклад визначення пунктів консолідації при формуванні міжнародного ланцюга поставок [147]. Як показано на рисунку 12.9, компанія по виробництву взуття має кілька фабрик, розташованих в Південно-Східній Азії. Сім з них перебувають у Китаї та у Сянгані (Гонконгу), три розташовані в Індії й по одному — у Таїланді, Сінгапурі й на Тайвані. Крім того, у Сінгапурі й Сянгані є потужності, які діють як регіональні пункти консолідації товарів.

Завдання

Визначте пункти, де можна виконувати консолідацію товарів для експорту на ринок Північної Америки. Обґрунтуйте причини, по яких ви вибрали саме ці пункти консолідації, а також визначте потоки між ними. Відповідь дивись у Додатку Ж.

Рис. 12.9. Розташування підприємств з виготовлення взуття в країнах Південно-Східної Азії

Застосовуються такі методи організації міжнародних логістичних ланцюгів [147]:

• 1. Створення рівнів організації. Координація здійснюється на глобальному рівні, а операції кінцевого виробництва та дистрибуції — на локальному. Таким чином, незважаючи на те що компанія здійснює глобальну діяльність, її продукція пов'язана з кон'юнктурою місцевих ринків збуту за допомогою локальних логістичних операцій. Наприклад, в галузі автомобілебудування головні виробники комплектного устаткування структурують мережі своїх підприємств-виготовлювачів на глобальному рівні, при цьому змушують постачальників будувати свої підприємства в безпосередній близькості від заводів-виробників устаткування.
• 2. Зростаюча роль окремих ланок логістичного ланцюга. Наприклад, розвиток традиційного складу у виробничий підрозділ, який виконує функції остаточної доробки готових виробів в якості додаткових послуг, що сприяє створенню гнучкого підприємства, здатного реагувати на кон'юнктуру місцевих ринків.
• 3. Процеси реконфігурації ланцюга (відстрочення). Відстрочення — це перенесення операцій в логістичному ланцюзі на пізніший строк до моменту отримання замовлення від клієнта. Це може бути: відкладене виробництво (виконання кінцевих операцій зі складання продукції та її впорядкування під замовлення на локальному рівні); відстрочення пакування на складі локального рівня, що забезпечить індивідуалізацію продукції.
• 4. Створення фізичної інфраструктури з числа обраних провайдерів послуг логістики. Наприклад, компанії, що займаються бізнесом в сфері модного та спортивного одягу при створенні глобальної мережі логістики доручають дистриб'юторам виконання всіх другорядних видів діяльності (управління процесами складської обробки, роботою центрів розподілу).

Побудова й експлуатація логістичних систем з урахуванням світового досвіду та міжнародних стандартів функціонування логістики є передумовою успішної діяльності на світових ринках та інтеграції України в сучасну структуру міжнародних економічних відносин. Міжнародні логістичні операції дозволяють підприємствам досягти значної економії та підвищення прибутковості за рахунок більших масштабів діяльності.

Розвиток міжнародної логістики безпосередньо залежить від тенденцій світового ринку. Світова економіка розвивається шляхом подальшої глобалізації, зростання запитів споживачів, індивідуалізації продукту, скорочення його життєвого циклу при жорсткій конкуренції між виробниками. Обсяги вантажоперевезень зростають швидше ніж обсяги виробництва товарів, відповідно зростатиме попит на логістичні послуги [217].

Прогнозують такі тенденції в міжнародній та національній логістиці [24; 40; 78].

• 1. Зростає значення логістики в прийнятті рішень завдяки здатності логістики інтегрувати товарні, інформаційні й грошові потоки, які пронизують як внутрішні, так і зовнішні процеси,
• 2. Важливим конкурентним фактором стає загальний ланцюг поставок.
• 3. Логістичні системи майбутнього зіштовхнуться із вимогою комплексного та всеохоплюючого обслуговування, необхідністю підтримки розподілу великої кількості різнорідних продуктів за різними каналами на світових ринках.
• 4. Зростатимуть екологічні вимоги та обмеження щодо логістичної діяльності,
• 5. Збільшиться частка послуг у порівнянні з товарним виробництвом. Тому ланцюги поставок будуть переходити з переміщення товарів на переміщення людей та інтелектуальної власності.
• 6. Все тіснішим буде співпраця постачальників з споживачами, активнішим стане використання аутсорсингу, перехід з логістико-орієнтованого підходу на клієнтоорієнтованого.
• 7. В логістичній діяльності будуть застосовувати все нові інформаційні технології.

Тенденції майбутнього розвитку дозволяють припустити, що роль логістики як чинника успіху в конкурентній боротьбі і в майбутньому зростатиме.