Повна версія

Головна arrow Право arrow Електронний правочин у цивільному праві України

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ

Висновки до розділу 3.

1. Вчиненим у письмовій формі правочином можна вважати такий правочин, який виконаний у формі відео- або аудіозапису або ж правочин, вчинений за допомогою sms та mms технологій операторів стільникового зв'язку на мобільному телефоні. У випадку, коли воля особи буде виражатись у формі sms, mms або аудіозапису, необхідне обов'язкове встановлення факту індивідуалізації (ідентифікації•) особи, тобто що саме ця особа виражає цю волю. Це можна зробити як за допомогою свідків (якщо обмеження щодо цього не визначені договором), так і за допомогою засобів індивідуалізації.

Отже, доцільно викласти абз. 2 ч. 1 ст. 207 ЦК України в такій редакції: "Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку чи аудіо-, відеозаписуючого пристрою".

2. Доведено доцільність використання відеозапису для точного встановлення особи, яка складає заповіт, довіреність чи інші односторонні правочини. При застосуванні електронного одностороннього правочину слід поєднувати його електронну природу та спосіб електронної фіксації із сутністю одностороннього правочину, що вчиняється.

На сьогодні в Україні визріла нагальна необхідність запровадження "електронного нотаріату", який би дав можливість вчиняти та посвідчувати електронні правочини

3. Зважаючи на відсутність легального визначення поняття комерції та на те, що електронна комерція с предметом дослідження різних галузей наук, електронну комерцію можна визначити як систему правовідносин у сфері вчинення правочинів за допомогою використання мереж електрозв'язку, що грунтується на електронній обробці та передачі дата, і охоплює різноманітні види діяльності щодо продажу товарів, надання послуг та виконання робіт.

Як основні форми здійснення електронної комерції можна виділити такі: електронний обмін інформацією (Electronis Data

Interchange, EDI); електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EFS); електронна торгівля (E-Trade): електронні гроші (E-Cash): електронний маркетинг (E-Marketing): електронний банкінг (E-Banking): електронні страхові послуги (Е-Insurance): електронні брокерські послуги (Інтернет-трейдинг); електронні аукціони; електронна пошта; електронні бюро; дистанційне навчання.

Доведено необхідність комплексного вирішення проблеми щодо створення національної законодавчої та нормативно-методичної бази у сфері електронної комерції із розробкою і прийняттям функціональних законів, які б врегулювали діяльність у сфері електронної комерції, визначили б порядок ухвалення електронних правочинів, основні напрями державної політики в галузі розвитку і використання мережі Інтернет як середовища електронного бізнесу.

4. Banking – це банківська операція, що здійснюється в режимі реального часу та з використанням Інтернету, мобільного телефонного та інших видів електронного зв'язку, із надання роздрібних і комерційних банківських послуг фізичним та юридичним особам, включаючи здійснення банківських переказів, проведення платежів і розрахунків, прийом і видачу коштів, роботу з пластиковими картками тощо.

Зважаючи на динаміку зростання числа користувачів мережі Інтернет та поширення ринку страхових послуг в Україні назріла необхідність запровадження нових видів страхування: страхування ризиків електронної торгівлі, що передбачає відшкодування втрат, викликаних перервами в роботі Інтернету або недоступністю сайту страхувальника (Net Secure), страхування підприємницького ризику через мережу Інтернет тощо.

Інтернет-страхування є комплексом взаємовідносин страхової організації і страхувальника (вигодонабувача), що виникають у процесі укладання договору страхування, його виконання та виплати страхового відшкодування, з використанням технологій мережі Інтернет

  • 6. У результаті аналізу національного законодавства про захист прав споживачів у сфері комунікацій, доведено, що на сьогодні торгівля з використанням Інтернету є досить поширеною, відповідність національного законодавства правовим актам ЄС є низькою та в деяких випадках національне законодавство не відповідає і не враховує положень acquis ЄС. Нормами матеріального права національного законодавства не враховано право споживача на укладання будь-якого дистанційного контракту, на забезпечення інформацією про істотні умови дистанційного контракту. Національним законодавством не передбачено, що споживач має отримувати письмове підтвердження чи підтвердження за допомогою будь-якого іншого надійного способу, доступного йому, інформації про суттєві вимоги дистанційного контракту.
  • 1. В Україні назріла нагальна потреба введення до правового глосарію терміно-поняття "електронний правочин" та фахової розробки його правового режиму різними галузями права, у тому числі й цивільного.

Електронний правочин як похідний від поняття правочину є: юридичним фактом у вигляді дії; вольовим актом, наділеним специфічними особливостями; спрямованим на досягнення правової мети у формі виникнення, зміна або припинення цивільних прав і обов'язків.

Специфікою електронного правочину є властиве йому особливе "середовище перебування", оскільки саме електронний правочин породжує так звані "електронні цивільно-правові відносини", виникнення, зміна чи припинення яких є можливими лише за умови наявності та використання електронних засобів зв'язку учасниками цих відносин.

Під поняттям "електронний правочин" слід розуміти правочин, вчинений та/або виконаний за допомогою електронних засобів комунікації. Водночас, слід розрізняти власне "електронний правочин" (той, що вчинений та виконаний за допомогою електронних засобів комунікації) та правочин, на який "поширюється правовий режим електронного правочину" (той, що або лише вчинений, або лише виконаний за допомогою електронних засобів комунікації).

2. Електронні правочини можна класифікувати за різними критеріями, зокрема, за критерієм вчинення правочину, його виконання, за статусом сторін, за критерієм доступу до постачальника послуг. Крім того, виділяють такі різновиди електронного правочину, як кешування (caching) і розміщення інформації (hosting). З-поміж електронних правочинів розрізняють також правочини, предметом яких є надання послуг визначеного змісту (mere conduct, caching, hosting) з метою його подальшого використання. Також електронні правочини поділяються на види залежно від моменту виникнення, від числа сторін, від можливості зустрічного надання, від строку дії, від наявності умови, від економіко-правового значення. Окремо виділяють споживчі контракти, контракти про надання прав стосовно об'єктів інтелектуальної власності, контракти, змістом яких є перехід прав на нерухоме майно.

Потребують спеціального правового регулювання також правочини з цінними паперами, біржові правочини, платіжні системи, контракти, які укладаються або затверджуються публічними органами, правочини у сфері сімейного або спадкового права, документи, які використовуються під час перевезення вантажів.

3. Водночас, електронний правочин слід відмежовувати і від суміжних категорій. Так, електронний правочин є ширшим поняттям за інтернет-правочин, оскільки останній передбачає лише один спосіб його укладення – через мережу Інтернет. Крім того, хибно ототожнювати інтернет-правочини з правочина- ми-on-line, оскільки серед правочинів, для вчинення яких використовується мережа Інтернет, вирізняють як правочини on-line, так і правочини off-line.

Також слід диференціювати і поняття "електронний правочин" та "правочин, вчинений в електронній формі", оскільки останній не охоплює правочини, вчинення яких відбувається в традиційний спосіб, а виконання – в електронній формі. Тому більш доцільно використовувати поняття "електронний правочин".

При цьому правочини, вчинені із використанням електронних засобів зв'язку, є різновидом письмової форми, оскільки відповідають таким вимогам: а) змістом правочину є волевиявлення особи, спрямоване на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; б) зміст правочину викладається за допомогою писемності, загальновідомих умовних знаків, які розташовуються у певному порядку, та фіксується в одному або кількох документах (листах, телеграмах), якими обмінялися сторони; в) матеріальним носієм закріплення документа є будь- який предмет незалежно від його форми, розміру, цілей, для яких він призначається, матеріалу, з якого він виготовляється;

  • г) воля сторін може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; ґ) правочин має бути підписаний його стороною (сторонами).
  • 4. Важливим для виявлення сутності електронного право- чину є його правовий режим, який виявляється у динаміці цивільних правовідносин. Так, вчинення правочину за допомогою електронних засобів зв'язку може впливати на зміст такого правочину шляхом включення додаткових умов, пов'язаних із особливостями його укладання та виконання.

Електронний двосторонній правочин, як будь-який інший договір, укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Оферта на укладення електронного правочину може відбуватися за допомогою надсилання електронного повідомлення та/або розміщення оферти на сайтах мережі Інтернет. Також акцептування оферти може відбуватися двома шляхами: за допомогою надсилання електронного повідомлення; за допомогою здійснення дій, що становлять акцепт, коли з оферти випливає, що оферент буде вважати себе зобов'язаним за договором внаслідок її акцептування в такий спосіб. З урахуванням того, що в умовах електронної взаємодії час відправлення і отримання електронних повідомлень практично не розрізняється, ряд традиційних правил ЦК України про оферту і акцепт виявляються незастосовними.

Виконання відплатного електронного правочину, як правило, пов'язане із можливістю здійснення платежу за допомогою електронних засобів зв'язку шляхом здійснення безготівкових розрахунків електронним способом, використання електронних платіжних засобів та електронних грошей.

Визнання недійсним електронного правочину також має свої особливості. Так, при визначенні дійсності електронного правочину слід враховувати принцип юридичної сили електронного документа, електронних правочинів та електронного договору, який полягає в тому, що правочин, незалежно від форми і способу його вчинення, не може бути позбавлений юридичної сили, дійсності або позовного захисту на лише тій підставі, що він укладений у формі повідомлення даних.

5. Особливості використання електронних правочинів найбільш чітко виявляються у різних видах цивільних правовідносин.

Так, при вчиненні електронного одностороннього правочину слід поєднувати його електронну природу та спосіб електронної фіксації із сутністю одностороннього правочину, що вчиняється.

Двосторонній електронний правочин має низку особливостей в частині його використання у різних сферах договірних відносин. У сфері електронної комерції особливістю застосування електронних правочинів є необхідність їх вчинення шляхом обміну електронними даними, що здійснюється за допомогою використання мереж електрозв'язку та спрямованих на: електронний обмін інформацією; електронний рух капіталу; електронну торгівлю; електронні гроші; електронний маркетинг тощо. У банківській сфері особливість використання електронних правочинів зумовлена необхідністю здійснення банківських операцій із надання роздрібних і комерційних банківських послуг фізичним та юридичним особам, у тому числі здійснення банківських переказів, проведення платежів і розрахунків, прийом і видачу коштів, роботу з пластиковими картками і т.ін., у режимі реального часу та з використанням Інтернету, мобільного телефонного та інших видів електронного зв'язку. У сфері страхування вчинення електронних правочинів пов'язано із необхідністю запровадження нових видів страхування: страхування ризиків електронної торгівлі, що передбачає відшкодування втрат, викликаних перервами в роботі Інтернету або недоступністю сайту страхувальника (Net Secure); страхування підприємницького ризику через мережу Інтернет тощо. У сфері захисту прав споживачів використання електронного правочину зумовлено необхідністю запровадження права споживача на укладання дистанційного контракту та інформацію щодо нього.

У цілому ж, Україна повинна розвивати законодавство в напрямі його узгодження (зближення) із основними положеннями Конвенції ООН про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах, що сприятиме розвитку електронної торгівлі та збільшенню довіри до електронних засобів комунікації.

  • 6. За результатами проведеного наукового дослідження сформульовано низку висновків та пропозицій, у тому числі й щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства, зокрема:
    • – доповнити ст. 202 ЦК України ч. 6 такого змісту: "Електронним є правочин, вчинений та/або виконаний за допомогою електронних засобів комунікації. Особливості правового режиму окремих видів електронних правочинів встановлюються законом.";
    • – викласти абз. 2 ч. 1 ст. 207 ЦК України в такій редакції: "Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку чи аудіо-, відеозаписного пристрою".
 
<<   ЗМІСТ