Сполучення літер йо, ьо

Йо пишеться для позначення звукосполучення й + о:

• в) на початку слова й після голосного: Йосип, Йоганнесбург, йоржистий, його, майор, район, майоріти;
• б) після приголосного, переважно на початку складу: серйозний, мільйон, бульйон, Воробйов, "вйо", вйокати.

Ьо пишеться після приголосного для позначення м'якості приголосного перед о: сьогодні, сьомий, льодовий, льодяний, льонар.

Правила переносу

Переносячи слово з рядка в рядок, не можна:

• 1) розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук: хо-джу, іу-дзик; але: під-живити, надзвичайний, бо д належить до префікса, а ж і з - до кореня;
• 2) відокремлювати апостроф і знак м'якшення від попередньої літери: сільце, низько, Лук '-ян, бур '-ян;
• 3) одну літеру залишати в попередньому рядку й переносити в наступний: ака-демія, озе-ро, око, шия, але, або;
• 4) при переносі складних слів залишати в кінці рядка початкову літеру другої основи: багато-ступінчастий, шести-гранний;
• 5) розривати ініціальні абревіатури і комбіновані: А ЕС, Л АЗ-106, МАН, MATATE;
• 6) переносити прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали: Т. Г. Шев-чен-ко, п. Гна-тюк;
• 7) відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р., 130 га, 25 см3;
• 8) розривати й переносити граматичні закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс: 7-й, 9-го, 10-му;
• 9) розривати умовні скорочення типу: вид-во, і т. п., і т. ін.;
• 10) переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужки і лапки або залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи лапки.

Правопис значущих частин слова

В українській мові значна частина слів пишеться не за фонетичним (як вимовляється), а за морфологічним принципом: на письмі зберігається однакове написання значущих частин слова (морфем).

Правопис префіксів

В українській мові у префіксах раз-, без-, воз-, через- завжди пишеться з (тобто з ніколи не переходить у с);

Щодо правопису префікса з слід пам'ятати такі правила: префікс з перед глухими приголосними [к, ф, п, т, х] переходить у с. Наприклад: сказати, сфотографувати, спитати, ствердити, схуднути.

Перед усіма іншими приголосними пишеться з-: звести, злити, змити, зсадити.

Префікс зі- пишеться у тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних: зізнатися, зімкнути, зіставити.

Префікс зі- вживається також у словах з коренем, перший склад якого становить сполучення губного та йотованого звукосполучення: зів'ялий, зім'яти, зіп 'ястися.

У деяких словах префікс зі- чергується з зо-: зігрівати й зогрівати, зімлівати й зомлівати.

Префікси пре-, при- розрізняються за значенням:

• • префікс пре- вживається в якісних прикметниках і прислівниках для вираження інтенсивної ознаки: прегарний, премудрий, пречудовий, препогано, превеликий, прекрасний, преподобний;
• • префікс при- вживається переважно в дієсловах та віддієслівних утвореннях і має ознаку приближення: прийти, прибігти, прибити або ознаку частковості дії: приморозити, притрусити, припудрити.

Префікс при- пишеться у словах, утворених із словосполучень іменника з прийменником при: при вокзалі - привокзальний, при березі — прибережний, при дорозі -придорожний.

В іншомовних словах, що не мають префікса, написання ста и треба запам'ятати:, преамбула престиж привілей призма

президент претендент приватний примітив президія претензія примат принцип

презентація прем'єра призер принцеса

Префікс прі- пишеться тільки в словах прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий.

Префікс пере- вказує на ознаку повторної дії, "через щось, когось": переїхати, перейти, переробити, перешити, перешийок, перешкода, перегородка, передплата, переконувати.

В іншомовних словах трапляється частинка слова пери-, яку не слід плутати з префіксом пере-', периметр, перипетія, периферія, перифраза, перитоніт, перископ, периптер, перистиль, перицентр.