Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технологія виробництва молока і яловичини

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПРАВИЛА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ВЕЛИКОЮ РОГАТОЮ ХУДОБОЮ

Перед початком занять студентів знайомлять із забудовою і обладнанням ферми, технологічним процесом, засобами механізації і електрообладнанням, розпорядком та організацією праці обслуговуючого персоналу, організацією робочих місць, а також приладами й обладнанням, з якими вони будуть працювати під час занять.

Під час роботи з тваринами студенти повинні мати спеціальний і санітарний одяг та дотримувати таких правил:

  • - поводитися з тваринами необхідно завжди спокійно й ласкаво, оскільки грубе поводження не дасть змоги виконати завдання, передбачені планом заняття; не можна бігати по проходах корівника, голосно говорити й сміятися, оскільки це збуджує тварин і заважає виконанню поставлених завдань; заходячи в станок (стійло) або наближаючись до тварини, необхідно попередити її рівним спокійним голосом і по можливості дати якийсь смачний корм — шматочок хліба, цукор, буряк тощо; не можна підходити до тварини ззаду, зненацька, і робити при цьому різкі удари по тілу, викрикувати, викликати у неї больові подразнення — тварина може нанести вам травму;
  • - виводити тварин необхідно тільки в спеціальному недоуздку на короткому поводі;
  • - КАТЕГОРИЧНО забороняється намотувати повід на руку;
  • - виводити тварин із стійла чи приміщення, а також заводити назад лише за собою при повністю відкритих і зафіксованих у такому положенні дверях, не пропускаючи тварину вперед і тримаючи повід у руці;
  • - бугаїв-плідників виводять, незалежно від їхнього норову, використовуючи недоуздок і спеціальну палицю-водило завдовжки близько 2 м. її закріплюють за носове кільце, що не дає можливості бугаєві раптово нападати на того, хто виводить, чи інших людей;
  • - поводитися з бугаями треба спокійно й впевнено, але не грубо. Не можна допускати різких і сильних окриків, а також бити й дратувати їх. Бугаї дуже збуджуються, якщо той, хто виводить, одягнений не в звичайний спецодяг або від нього йде незвичайний запах;
  • - вивчати статі, описувати екстер'єр, вимірювати, промацувати вим'я і сім'яники краще з правого боку, але можна й з лівого, тільки треба, щоб вас добре бачила тварина;
  • - оглядаючи ротову порожнину, тварин фіксують за роги або носо-губне дзеркало. При фіксації за роги стають біля шиї тварини з лівого або правого боку і двома руками беруть за роги так, щоб не виступали їх вільні кінці. Ліктем руки, що знаходиться ближче до шиї натискають на неї, а тілом — на ділянку плеча й лопатки тварини. За носо-губне дзеркало худобу можна фіксувати при допомозі спеціальних щипців або пальцями рук;
  • - ПАМ'ЯТАЙТЕ — велика рогата худоба б'є задніми кінцівками як назад, так і особливо часто — вбік. Крім того деякі тварини можуть битися рогами, особливо це притаманне бугаям, напад яких досить часто буває несподіваним стрімким і може мати трагічні наслідки;
  • - закінчивши роботу з твариною, погладьте її, назвіть ласкаво кличку, дайте смачного корму.

Вивчивши наведені правила і одержавши інструктаж на робочому місці, кожний студент повинен про це розписатися в спеціальному журналі.

ВИРОБНИЧИЙ І ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК У СКОТАРСТВІ

Присвоєння кличок, нумерація та ідентифікація великої рогатої худоби

Мета заняття. Вивчити правила присвоєння кличок, порядок мічення та ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби. Набути практичних навиків проведення ідентифікації та оформлення реєстраційних документів на велику рогату худобу.

Наочні приладдя та обладнання. Спеціальні щипці для закріплення бирок з ідентифікаційним номером на вуха тварині; набір тавр і прилади для випалювання номерів на рогах та мічення холодом; бирки; набір документів для реєстрації худоби; робочі зошити.

Зміст теми і методика виконання завдань. Одним із елементів зоотехнічного і виробничого обліку є своєчасне і правильне присвоєння кличок, нумерація і ідентифікація худоби.

Тривалий час серед спеціалістів велася дискусія про необхідність присвоєння кличок тваринам. Але зрозуміло, що історія порід і племінної справи без кличок тварин була б сухою, нецікавою й незрозумілою. Крім того слід пам'ятати, що клички допомагають людині встановлювати з твариною контакти, з яких розпочинається одержання рекордних показників продуктивності. На жаль, і сьогодні питання про те, якими повинні бути клички у тварин і який порядок їх присвоєння, повністю не вирішене. Одні спеціалісти вважають, що клички тваринам слід присвоювати за матір'ю, інші — за батьком. У скотарських племінних господарствах найчастіше застосовують спосіб присвоєння кличок за початковою літерою клички матері. Наприклад, всі телята, що родилися від корови Нічки, незалежно від статі, будуть мати кличку, що розпочинається на "Н" — Нева, Надія, Нота, Набат, Невід. Прихильники такого способу доводять, що це допомагає в селекційній роботі, оскільки за кличкою легко визначити, з якої родини походить та чи інша тварина. Інколи використовують і такий спосіб, коли всім теличкам присвоюють клички на початкову літеру матерів, а бичкам — батьків.

У товарних господарствах, де походження не відіграє тієї ролі, що у племінних, застосовують систему кличок, яка показує вік (рік народження) тварин. При цьому весь приплід, що народжується протягом одного року, одержує: клички, які починаються на одну літеру—наприклад, "А" (Азбука, Айва, Азот і т. д.). У наступному році клички будуть починатися тільки з літери "Б" (Бархат, Борець, Білка тощо). У такій системі позитивне те, що спеціаліст по кличці знає, скільки років тій чи іншій тварині, а це допомагає швидко вирішувати питання виробничого й зоотехнічного обліку.

Досить часто з метою "економії" кличок їх присвоюють тільки теличкам, а бичкам — лише ідентифікаційні номери.

В усіх випадках, присвоюючи кличку, слід пам'ятати, що вона має бути чіткою і зрозумілою всім, хто працює з тваринами. У племінних господарствах кличка, крім того, є своєрідною "візитною карткою". Тому вона повинна бути:

  • - короткою і чіткою, а тому кожну кличку необхідно перевіряти "на голос", тобто впевнитися, наскільки добре й чітко її чути;
  • - пов'язана з яким-небудь, по можливості простим, поняттям чи образом;
  • - культурною, щоб не ганьбила тварину і спеціаліста, який її присвоював;
  • - не можна присвоювати клички, утворені від людських імен;
  • - заборонено присвоювати клички з політичним відтінком чи пов'язувати їх з назвами націй, народностей;
  • - не слід давати клички на місцевому діалекті.

Ідентифікаційний номер присвоюють телятам у день їх народження при складанні "Акта на оприбуткування тварин". У практиці найчастіше використовують таку систему, при якій теличкам присвоюють парні, а бичкам — непарні номери. Ідентифікаційний номер повинен бути нанесений на тіло теляти запровадженим у господарстві способом не пізніше ніж через сім днів після народження, але раніше ніж тварина залишить господарство.

Основні вимоги "Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби" наступні:

 
<<   ЗМІСТ   >>