Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технологія виробництва молока і яловичини

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Методи обліку і оцінка молочної продуктивності корів

Мета заняття. Вивчити показники, за якими оцінюють молочну продуктивність корів, опанувати методи обліку, способи і техніку їх визначення. Набути практичні навички з аналізу факторів, що впливають на показники молочної продуктивності і їх корегування.

Наочні приладдя та обладнання. Матеріали актів контрольних доїнь та інших форм первинного обліку молочної продуктивності корів ферми; робочі зошити; мікрокалькулятори.

Зміст теми і методика виконання завдань. Щоб оцінити молочну продуктивність корови за той чи інший проміжок часу, визначають кількість і якість одержаного від неї молока. Основними показниками, що характеризують продуктивність корів, є надій, вміст жиру і білка в молоці, а також загальна кількість молочного жиру і білка в надої.

Індивідуальну молочну продуктивність корів оцінюють за всю лактацію (незалежно від її тривалості), за перші 305 днів (стандартизована тривалість) лактації, за календарний рік, надій за все життя і вищий добовий надій.

Існує два методи обліку молочної продуктивності корів — щоденний (точний) облік і метод контрольних доїнь. Нині щоденний (точний) облік молочної продуктивності проводять при наукових дослідженнях, а також у випадках роздоювання корів до рекордних надоїв. Його перевага в тому, що він дає можливість швидко виявляти всі порушення в годівлі і утриманні корови, оскільки вони різко й швидко реагують на це зниженням надоїв.

Наближено визначити показники молочної продуктивності корів можна на основі обліку молочності через певні (7, 10, 15, 30-денні) контрольні проміжки часу. Звичайно, при коротших проміжках між контрольними днями показники продуктивності будуть точніші.

Відповідно до сьогоднішніх вимог надій від кожної корови визначають у племінних господарствах шляхом проведення щодекадних, а в інших господарствах — не рідше одного разу на місяць контрольних доїнь. Надій корови за період між контрольними доїннями визначають множенням величини надою в контрольний день на тривалість періоду (днів) між датами контрольних доїнь. Надій корови за певний період (місяць, рік, лактацію тощо) вираховують додаванням надоїв за відповідну кількість контрольних періодів (декад, місяців).

де Нл — надій за лактацію, кг; Нк — надій у день контролю, кг; Д — кількість днів між двома суміжними контрольними доїннями; к1, к2, ^ — номер контрольного доїння.

Різниця між надоями за лактацію, визначеними при щоденному контролі і на основі контрольних доїнь, не перевищує 3 — 5 %, що звичайно майже не впливає на результати оцінки тварин.

Вміст жиру і білка в молоці корів визначають не рідше одного разу на місяць, а за більш тривалий період — на основі середнього показника. Щоб визначити середній процент жиру або білка в молоці корови за місяць, квартал, рік, лактацію чи 305 днів, необхідно надої за кожний місяць (декаду) помножити на вміст жиру (білка) за кожний місяць (декаду) цього періоду, тобто одержати так зване однопроцентне, за вмістом жиру чи білка, молоко.

Потім, розділивши суму однопроцентного (за жиром чи білком), одержаного за обчислюваний період молока на кількість натурального, надоєного за цей же період, одержимо середній процент жиру (білка) в молоці.

Важливим показником оцінки молочної продуктивності корів є загальна кількість (кг) одержаного молочного жиру або білка, Для розрахунків загальної кількості молочного жиру (білка), одержаного від корови за той чи інший проміжок часу, необхідно кількість однопроцентного (за жиром чи білком) молока поділити на 100.

При державних обрахунках виробництва, закупівлі і визначенні реалізаційної ціни молока використовують перерахунок на базовий вміст жиру в молоці (для жиру — це 3,4%, а білка — 3,0%) згідно з наведеною формулою:

де КМ6 — кількість молока базисної жирності, кг; Кмф — кількість молока фактичної жирності, кг; Жф — фактичний вміст жиру в молоці, %; Жб — базовий вміст жиру в молоці, %.

При оцінці продуктивності корови, крім визначення кількісних і якісних показників, важливе значення має детальна оцінка самого ходу лактації. Після отелення в оптимальних умовах надої деякий час (до другого — третього місяця) підвищуються, потім, досягнувши максимальної величини, поступово (або різко) знижуються і особливо різко під кінець лактації. Маючи дані про надій корови (групи, стада) за окремі місяці лактації, можна побудувати так звану лактаційну криву, відкладаючи згідно з вибраним масштабом, на вертикальну вісь величину надоїв, а на горизонтальну — місяці лактації. Лактаційна крива дає можливість наочно бачити і аналізувати хід лактації у тварин.

Величина надою за лактацію значною мірою залежить, з одного боку, від того максимального добового надою, якого корова досягла під час роздоювання, а з іншого від так званого коефіцієнта постійності надою — здатності підтримувати впродовж тривалого часу надої на досягнутому досить високому рівні. Його визначають, виражаючи надій наступного місяця у відсотках від надою попереднього (надій другого місяця у відсотках від на

дою першого, надій третього місяця у відсотках від надою другого і т. д.), або за формулою, запропонованою Б. В. Веселовским:

де А — фактичний надій за лактацію, кг; В — найвищий добовий надій, кг; п — кількість дійних днів лактації.

Найбільшу кількість молока одержують від корів з рівномірним зниженням надоїв по місяцях лактації.

Для характеристики і аналізу продуктивних якостей корів і інтенсивності їх експлуатації при виробництві молока також використовують такі показники як надій на одну фуражну корову за відповідний відрізок часу; надій на 100 кг маси тіла (коефіцієнт молочності); кількість обмінної енергії (МДж), витраченої на виробництво 1 кг молока, і кількість молока, виробленого на 100 га сільськогосподарських угідь.

Для визначення надою на одну фуражну корову за певний період необхідно валовий надій молока, одержаний від групи чи стада за цей період, поділити на кількість фуражних корів. Кількість фуражних корів визначають або шляхом підрахунку за вказаний період кормоднів і діленням одержаної суми на кількість днів у періоді, або шляхом розрахунку середньої кількості корів за період. Для цього додають кількість корів на початок і кінець кожного місяця і одержану суму ділять на кількість доданків. Перший спосіб точний, але досить трудомісткий і тому ним найчастіше користуються при визначенні кількості фуражних корів за невеликий проміжок часу. В інших випадках використовують другий спосіб.

Проте з 1989 р. введено дещо інший спосіб визначення середнього надою молока від однієї корови. Він грунтується на тому, що у валовий надій включають молоко, одержане від корів основного молочного стада, від вибракуваних і поставлених на відгодівлю дорослих корів, а також від корів-первісток за період оцінки їх фактичної продуктивності, але не більше трьох місяців після отелення. Крім того, сюди включають і молоко, одержане від корів, переданих в оренду, але не знятих з балансу сільськогосподарського підприємтсва.

Не включають у валовий надій молоко, одержане від, м'ясних корів, закуплене у населення, а також молоко, прийняте (без оплати) в залік розрахунку за корів, які продано населенню в кредит.

Отже, продуктивність корів визначають за валовим виробництвом молока, одержаного за звітний період (місяць, квартал, рік), і поголів'ям корів молочного стада, яке було на початок року в складі основних засобів (включаючи і переданих в оренду).

Для визначення середнього надою молока від однієї корови необхідно в статистичній звітності за формою № 24-сг (місячна) валовий надій молока від корів молочного стада (рядок 03) поділити на поголів'я корів, яке числилося на початок року в складі основних засобів, не враховуючи кількість корів м'ясного напряму продуктивності і корів молочного стада, виділених для групового підсисного вирощування телят.

Важливим елементом оцінки інтенсивності використання корови є коефіцієнт молочності, який визначають за формулою:

де Км — коефіцієнт молочності; Н — надій за лактацію, кг; МТ — маса тіла, кг.

Значимість коефіцієнта зумовлена тим, що молочка продуктивність корів значною мірою залежить від їх маси. В кожній породі краща за показниками продуктивності частина тварин має більшу масу тіла. Доведено, що для кожної породи характерний свій оптимум маси тіла і збільшення її за ці межі позитивно не впливає на ріст молочної продуктивності.

Крім маси тіла, на показники молочної продуктивності впливає ще цілий ряд факторів. Так, загальна закономірність зміни надоїв з віком та, що спочатку вони рівномірно до певної максимальної величини збільшуються, а потім поступово зменшуються. Це зумовлено тим, що секреторна діяльність молочної залози перебуває в залежності від розвитку статевої системи, всіх внутрішніх органів і тканин, розмірів тіла та загальної життєдіяльності організму.

Для порівняння продуктивності корів різного віку як у нашій країні, так і за кордоном, використовують поправочні коефіцієнти. Так, щоб привести надої первісток до продуктивності повновікових корів, величину їх надою перемножать на коефіцієнт 1,33, а корів другого отелення — на коефіцієнт 1,11.

Проміжок часу від отелення до запліднення називають сервіс-періодом. Із зменшенням величини сервіс-періоду зменшується (до 260—270 днів) тривалість лактації. Доведено, що значно більші надої за лактацію будуть при сервіс-періоді 120—150 днів, ніж при 50—70 днях. Проте це не може бути основою для висновку, що для практики слід рекомендувати подовжений сервіс-період. Дуже довгий (80 днів і більше) сервіс-період не тільки зменшує валовий надій кожної корови за ряд років, а й значною мірою знижує рівень молочної продуктивності всього стада уже в наступному році. Проте особливо важливим є те, що при довгому сервіс-періоді за один день продуктивного життя корови ми одержуємо значно нижчий надій, ніж при короткому, а це економічно невигідно.

Поряд із зазначеними, на показники молочної продуктивності також впливають інтенсивність вирощування корів, величина сухостійного періоду, сезон отелення, порода, умови годівлі і утримання, індивідуальні особливості тварини і частота доїння.

 
<<   ЗМІСТ   >>