Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технологія виробництва молока і яловичини

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Приготування розчинників, середовищ, реактивів

Розчинники готують відповідно до вимог IDF Стандарт 122А:1998 "Молоко і молочні продукти. Готування проб і розведень для мікробіологічного досліджування". Обладнання, яке контактує з розчинником, дослідною пробою, його розведеннями і поживним середовищем стерилізують згідно з IDF 122А. В дослідженнях використовують звичайне мікробіологічне обладнання, обладнання для відбирання дослідних проб і розчинника згідно з IDF 122А.

Поживне середовище має такий склад: дріжджовий екстракт — 2,5 г; криптон — 5,0 г ; глюкоза (C6H12O6-H2O) — 1,0 г; сухе знежирене молоко — 1,0 г; агар — 9-16 г, залежно від його желеутворювальних властивостей; вода — 1000 см3. При цьому сухе знежирене молоко не повинно містити інгібувальних речовин. Це має бути підтверджено порівняльним випробовуванням за використання сухого знежиреного молока, яке завідомо не містить інгібувальних речовин.

Приготування поживного середовища може бути в двох варіантах: 1) його готують із комерційного сухого середовища. При цьому дотримуються відповідної інструкції (яку додають), але у всіх випадках додають сухе знежирене молоко, навіть якщо виробник не вважає це за необхідне. Після стерилізування встановлюють рН, щоб він дорівнював (7,0±0,2) за температури 25° С; 2) поживне середовище готують зі зневоднених основних компонентів. їх розчиняють і перемішують у воді в такій послідовності: дріжджовий екстракт, криптон, глюкоза і насамкінець сухе знежирене молоко. Нагрівання води сприятиме розчиненню. Додають агар і нагрівають до кипіння, ретельно збовтуючи до повного розчинення агару, або нагрівають проточною парою впродовж 30 хв. У разі потреби фільтрують через паперовий фільтр та доводять рН, щоб після стерилізування він дорівнював (7,0 ±0,2) за температури 25°С.

Готове поживне середовище розливають по (100—150) см3 у флакони, колби або по (12—15) см3 в пробірки. Стерилізують в автоклаві за температури 121±1°С впродовж 15 хв. Якщо поживне середовище використовують відразу, його охолоджують на водяній бані до температури 45±1°С. Якщо ж ні, то зберігають у темному місці за температури (0—5)°С не довше 1 міс. за умов, які не допускають будь-яких змін у складі середовища.

Перед початком мікробіологічного досліджування, щоб уникнути будь-яких затримок, пов'язаних з розливом середовища, його повністю розплавляють у киплячій водяній бані, а потім охолоджують до температури 45±1°С на водяній бані.

Примітка. Для того, щоб контролювати температуру агару, рекомендовано помістити термометр у розчин агару 15 г/дм3, який заливають в окрему посудину, ідентичну тій, яку використано для поживного середовища. Цей контрольний розчин агару підлягає тим самим процедурам з нагрівання і охолоджування, що й саме середовище.

Методика досліджування

Виконуючи дослідження слід пам'ятати: щоб підвищити точність методу готування розведень, його треба максимально стандартизувати; на точність розведення впливають тип обладнання для змішування, тривалість змішування, розчинник, час, необхідний для осідання великих частинок, середній час, необхідний для приготування десятикратних розведень; потрібно виконувати звичайні правила асептики, а операції приготування дослідної проби, первинного розведення, наступні десятикратні розведення не можна проводити за прямого сонячного освітлення.

Щоб запобігти пошкодженню мікроорганізмів раптовими коливаннями температури, температура розчинника впродовж всіх операцій, описаних нижче, має бути такою самою, як і температура дослідної проби, якщо не передбачено інше.

Для інокулювання й інкубування беруть дві стерильні чашки Петрі. В кожну чашку іншою стерильною піпеткою переносять 1 см3 дослідної проби, якщо вона рідка, або 1 см3 початкового розведення у випадку інших продуктів.

Додатково беруть ще дві стерильні чашки Петрі. В кожну чашку іншою стерильною піпеткою переносять 1 см3 10-1 розведення (рідкого продукту) або 1 см3 розведення 10-1 для інших продуктів. У разі потреби ці операції повторюють, використовуючи подальші десятикратні розведення.

У кожну досліджувану чашку Петрі наливають (12 — 15) см3 поживного середовища, старанно перемішують інокулят із середовищем круговими рухами чашок Петрі і залишають їх до застигання суміші на холодній горизонтальній поверхні.

Далі готові чашки перевертають і вміщують їх у термостат за температури 30±1°С на (72 ± 3) год. Чашки можна розміщувати одну над іншою, але купка чашок не повинна містити більше 6 шт. Кожна чашка має бути відокремлена одна від одної та від стінок термостату.

Підраховують колонії на чашках, використовуючи обладнання для підраховування. Переглядають чашки за непрямого світла. Щоб полегшити підраховування, можна використати лінзи і (або) відмітки на чашках. Необхідно підраховувати і найдрібніші колонії, але треба бути впевненим, що вони не є частками нерозчинених речовин. Для цього досліджують сумнівні об'єкти, використовуючи лупи з сильнішим збільшенням. Колонії, які розпливлися, враховують як одиночні колонії. Якщо менше 1/4 чашки вкрито колоніями, що розпливлися, підраховують колонії на решті чашки і обчислюють відповідне число для всієї чашки. Якщо більше 1/4 чашки вкрито колоніями, що розпливлися, такі чашки не враховують.

Методика підраховування і вираження результатів

Для підраховування використовують чашки, які містять більше 10 і менше 300 колоній.

Вираховують число мікроорганізмів N в 1 см3 для рідких продуктів або в 1 г для інших продуктів за формулою:

де Ес — сума колоній на всіх підрахованих чашках; п1 — число чашок з першим розведенням, яке враховують; п2 — число чашок з другим розведенням, яке враховують; сі — розведення, на якому одержано перший підрахунок.

Одержані результати заокруглюють до другої значущої цифри. Якщо потрібно заокруглювати цифру 5, то у разі непарних значущих цифр, заокруглюють до більшої цифри, а у разі парних значущих цифр заокруглюють до меншої цифри. Наприклад, 28500 заокруглюють до 28000, а 11500 — до 12000.

Одержані результати кількості мікроорганізмів в 1 г чи 1 см3 продукту виражають кількістю між 1,0 і 9,9, помноженою на 10х, де х — відповідний ступінь.

Приклад: підраховування мікроорганізмів на двох чашках дало такий результат:

  • — у першому розведенні (10-2): 168 і 215 колоній;
  • — у другому розведенні (10-3): 14 і 25 колоній.

Тоді, N = Хе/ (П1 + 0,1п2) х сі = 168 + 215 + 14 + 25/ [2 +(0,1 х 2)] х 10-2 = 422/0,022 = 19182.

Результат заокруглюємо до 19000, або 1,9 • 104 мікроорганізмів в 1 г або 1 см3 продукту.

У випадках коли на двох відповідних чашках дослідної проби (рідкий продукт) або первинної суспензії (інші продукти) кількість колоній менше 10, кількість мікроорганізмів записують так:

  • — менше ніж 10 мікроорганізмів в 1 см3 (рідкі продукти);
  • — менше ніж 10 х 1/сі мікроорганізмів в 1 г інших продуктів, де сі — порядок розведення первинної суспензії.

Якщо ж у всіх чашках більше 300 колоній, то підраховують лише чашки, в яких приблизно 300 колоній і множать це число на обернену величину найбільшого розведення. Результат записують як "орієнтовне число мікроорганізмів в 1 см 3 або 1 г".

 
<<   ЗМІСТ   >>