Головна Товарознавство
Технологія виробництва молока і яловичини
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оцінка екстер'єру великої рогатої худоби з використанням промірівМета заняття. Набути практичні навички правильно користуватися інструментами для вимірювання тварин, брати у них проміри і використовувати їх для оцінки і аналізу екстер'єру худоби. Наочні приладдя та обладнання. Муляжі або скелет великої рогатої худоби; рисунки тварин і таблиці з позначеними і названими точками, в яких беруть проміри; мірна палиця, мірна стрічка і мірний циркуль; тварини навчальної ферми; робочі зошити; мікрокалькулятори. Зміст теми і методика виконання завдання. Окомірна (пунктирна) і лінійна оцінка екстер'єру поряд з обліком продуктивності, безумовно, є одним із основних методів визначення якості тієї чи іншої тварини. Проте така оцінка (особливо якщо її проводять недосвідчені спеціалісти) може бути досить суб'єктивною. Оцінка екстер'єру з використанням промірів дає можливість надати їй об'єктивності, Тобто, якщо при окомірній оцінці один експерт вважає дану стать довгою, а другий — нормальною, то при вимірюванні одержують досить точний показник, порівнюючи який із математичною величиною другого, однойменного проміру, взятого за еталон, мають єдину точну оцінку. Проміри вигідні ще й тому, що їх можна математично опрацювати. Але завжди слід пам'ятати, що проміри цінні лише в тому випадку, якщо їх можна порівняти, якщо вони однойменні і достатньо точні. Для вимірювання тварин використовують: мірну палицю, мірну стрічку і мірний циркуль. Всі вони мають поділки в сантиметрах, а вимірювання можна проводити з точністю до половини сантиметра. Мірна палиця складається з металевої трубки (футляра), на якій нанесена шкала із межами вимірювання від 2 до 94 см; рухомого квадратного стержня, на якому з трьох боків є шкали для вимірювання висоти, довжини і ширини; двох рейок — нижньої, що від'єднується, і верхньої відкидної, які в неробочому стані розміщені в канавці стержня та повзуна, який можна вільно переміщувати по металевій трубці палиці. Щоб взяти проміри висоти у телят, необхідно витягнути з канавки нижню рейку, встановити її в отвір повзуна і в такому положенні закріпити гвинтом. Потім, ослабивши гвинт, що фіксує повзун, і переміщуючи його по футляру, беруть необхідні висотні проміри від 2 до 94 см. Для взяття промірів висоти у дорослих тварин, витягують верхню відкидну рейку, фіксують її і, рухаючи стержень, беруть необхідні проміри. Результати читають на правому боці стержня (є напис "висота") в межах від 97 до 188 см. Щоб взяти проміри довжини, повзун по футляру переміщують у крайнє нижнє положення і фіксують гвинтом. Рейку, що від'єднується, вставляють у повзун і закріплюють гвинтом, а відкидну фіксують на стержні і, переміщуючи його, беруть необхідні проміри довжини. Результати читають на лівому боці стержня (є напис "довжина") в межах від 94 до 184 см. Для взяття промірів ширини, глибини і довжини (у телят) повзун на футлярі переміщують у крайнє верхнє положення і фіксують гвинтом. Рейку, що від'єднується, фіксують у отворі повзуна, а відкидну — на стержні палиці. Переміщуючи стержень, беруть необхідні проміри. Результати читають позаду стержня (є напис "ширина") в межах від 2 до 92 см. Мірний циркуль має напівкруглі ніжки, кінці яких закінчуються кульками, і диск або дугу з нанесеними поділками. При вимірюванні пальці слід тримати на кульках, щоб була можливість регулювати ступінь дотику їх до тіла тварини. Мірна стрічка являє собою кілька метрів (найкраще 3 або 5) поділеної на сантиметри тасьми, її використовують для визначення обхватів і деяких інших промірів. Інколи використовують металеві стрічки (рулетки), але вони із-за поганої гнучкості і шуму, який виникає при роботі з ними, менш практичні. Перед початком вимірювання необхідно перевірити справність і точність приладів. Роблять це шляхом порівнювання показників палиці, стрічки і циркуля з показниками якогось досить точного і постійного мірного приладу. Для цього мірну палицю кладуть на горизонтальну площину, приводять у робочий стан (відкривають металеві рейки, висувають стержень, рухому рейку переміщують вниз до кінця), визначають фактичну віддаль між рейками і порівнюють з показниками палиці. Перевіряють також правильність кута між відкритими рейками і стержнем палиці, який має бути прямим. Для визначення точності мірного циркуля можна скористатися лінійкою, порівнюючи показники на лінійці з показниками шкали циркуля. Показники тасьми мірної стрічки порівнюють із аналогічними показниками металевої рулетки. Вимірювати тварин треба вранці до годівлі або через 3—3,5 год після неї. Тварина повинна стояти на рівному майданчику і бути спокійною, незбу-дженою. Особливу увагу слід звертати на правильну поставу кінцівок: оглядаючи тварину ззаду, задні кінцівки повинні закривати передні і навпаки, збоку — кінцівки лівого боку повинні закривати кінцівки правого і навпаки. Голова ні високо піднята, ні низько опущена, а також не повернута вбік. Вимірювати тварину можна як з правого, так і з лівого боку. Щоб забезпечити порівнюваність промірів, необхідно однойменні проміри у різних тварин брати однаково і між одними і тими ж точками, а для цього їх можна заздалегідь позначити білою фарбою — на темних тваринах і чорною — на світлих. Досить детальні вимірювання пов'язані із значними витратами часу і праці, а тому залежно від мети вимірювання кількість промірів може бути різною: від 5 —для запису в Державну книжку племінних тварин (ДКПТ), до 52 і більше — у наукових дослідженнях. Під час вимірювання один студент тримає тварину, щоб вона правильно стояла, другий бере проміри, а третій записує їх значення у табл. 74 і допомагає брати складні (довжина тулуба, довжина третин, коса довжина тулуба) проміри. Кожний студент повинен оволодіти технікою взяття таких промірів (рис. 18): Рис. 18. Точки взяття основних промірів на тілі великої рогатої худоби
Проміри великої рогатої худоби
Слід завжди пам'ятати, що проміри тіла тварини як спосіб оцінки екстер'єру, дають уяву лише про розміри окремих статей, але не характеризують їх якість. І тому, щоб робити висновки про будову тіла худоби різних напрямів продуктивності, характеристики їх тільки за абсолютною величиною промірів недостатньо. Щоб точно оцінювати будову тіла тварин різного напряму продуктивності, статі і віку та з метою визначення пропорціональності будови, взаєморозвитку різних його частин, типу, розраховують індекси будови тіла, які є вираженим у відсотках співвідношенням взаємозв'язаних промірів. Найбільш поширені індекси будови тіла наведені в таблиці 75.
Слід пам'ятати, що величина того чи іншого індексу однаково залежить від величини обох промірів, тобто на показник індексу завжди будуть впливати як ділене, так і дільник. Отже, індекс, який виражає собою відсоткове співвідношення двох промірів, при характеристиці тварин повинен ув'язуватися із абсолютною величиною промірів. Поряд із методом індексів одним із способів опрацювання і аналізу промірів є графічний метод — побудова екстер'єрного профілю. Наочність графічного методу є його основною перевагою перед методом індексів. Екстер'єрний профіль дає графічне зображення ступеня різниці за промірами чи індексами даної тварини (групи) від стандарту. Оскільки в нашій країні стандартних промірів і індексів на породи великої рогатої худоби немає, то за стандартну величину можуть бути взяті: середні проміри тварин по породі, по групі кращих тварин породи, по заводській лінії, родині або ж проміри видатної тварини. Найчастіше за стандарт приймають середні проміри по породі і екстер'єрний профіль, що має вигляд ламаної лінії, показує усі відхилення у промірах конкретної тварини (групи) від стандарту. При побудові графіка екстер'єрного профілю величину промірів (індексів) стандарту беруть за 100 % і зображають у вигляді прямої лінії. Величина відповідних промірів (індексів) тварин (груп), яких порівнюють із стандартом, виражається у відсотках від цього стандарту і відкладається на графіку. З'єднавши між собою точки таких відхилень, ми одержимо екстер'єрний профіль. Найкраще будувати екстер'єрний профіль за величиною відхилень даного проміру (індексу) від стандарту не у відсотках, а в частках середнього квадратичного відхилення (о — сигма), що дає можливість підійти до аналізу тварин за ступенем їх однотиповості. Слід зазначити, що з допомогою екстер'єрного профілю визначають не властивості, які характеризують дану тварину (групу), а характер відмінностей даної тварини (групи) від якоїсь норми, стандарту. Метод вивчення екстер'єру шляхом вимірювання, поряд з іншими засобами дає можливість оцінювати тварину більш об'єктивно і є дуже важливим і необхідним доповненням до методу окомірної (пунктирної) та лінійної оцінки, які є основними при вивченні екстер'єру і конституції великої рогатої худоби. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|