Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технологія виробництва молока і яловичини

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Оцінка бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід за якістю потомства.

Мета заняття. Вивчити методики і набути практичні навички оцінки бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід за якістю потомства. Навчитися виявляти кращих у племінному відношенні бугаїв, при паруванні з якими буде одержано потомство з бажаними для селекціонера ознаками.

Наочні приладдя та обладнання. Методика розрахунку племінної цінності бугаїв, корів та молодняку і відбору їх за селекційними індексами; первинні матеріали про розвиток, молочну продуктивність і придатність до машинного доїння дочок бугаїв, призначених для оцінки; мікрокалькулятори, робочі зошити.

Зміст теми і методика виконання завдань. Сучасний етап розвитку молочного скотарства відзначається широким впровадженням методу штучного осіменіння і трансплантації ембріонів у корів і значним зростанням значення плідників у генетичному поліпшенні стад. У зв'язку з цим особливого значення набуває оцінка бугаїв. Оцінка останніх за якістю потомства, введена у практику племінної роботи на початку минулого століття, сьогодні в усьому світі вважається найважливішим засобом відбору цінних плідників. За цей час набуто значного практичного досвіду, проведено численні теоретичні дослідження, але все це не призвело до розроблення й прийняття якогось одного методичного підходу до оцінки тварин за якістю потомства. А тому як у нас, так і за кордоном застосовують різні методи оцінки, які інколи суттєво відрізняються один від одного.

Випробування бугая за потомством — це виробничий експеримент, який проводиться на різних стадах у стислі строки для одержання установленого мінімуму його дочок. За методом генетико-математичного аналізу показників індивідуальних якостей дочок бугая роблять прогноз щодо племінної цінності його наступних потомків на основі РПЦ або СПЦ, які визначаються для кожної селекційної ознаки. Рівень вірогідності прогнозу оцінюють за повторюваністю.

У практиці селекційної роботи з великою рогатою худобою можуть застосовуватися такі методи оцінки бугаїв за якістю потомства: порівняння показників продуктивності дочок бугая з їх матерями; порівняння показників продуктивності дочок з ровесницями; порівняння показників продуктивності дочок із середнім по стаду за один і той же рік; порівняння показників продуктивності дочок із стандартом породи; порівняння показників продуктивності дочок кількох плідників, яких оцінювали одночасно в однакових умовах. Розглянемо найпоширеніші із них.

Порівняння показників дочок з матерями генетично найбільш обґрунтовано, оскільки зумовлено складною спадковістю дочок плідника, в утворенні якої беруть участь батько і мати. В зоотехнічній практиці використовують кілька варіантів цього методу. Найбільш простий із них — це безпосереднє порівняння фактичних показників продуктивності дочок і матерів. Племінну цінність плідника (О) визначають за різницею між середньою продуктивністю дочок (Д) та їх матерів (М) за формулою:

Якщо Д > М, то плідника вважають поліпшувачем, при Д < М — погіршувачем, а при Д = М — нейтральним. Таке порівняння буде справедливим за однієї обов'язкової умови — збереженні близьких господарських умов і насамперед ідентичного рівня годівлі дочок і матерів. Проте цю умову виконати складно, а тому різниця в показниках продуктивності дочок і матерів більше вказує на різницю господарських умов, ніж на генотип перевірюваного плідника. Поряд з тим слід пам'ятати, що даний метод є досить надійним, коли проводять порівняння якісних показників продуктивності (вміст жиру, білка, форма вим'я тощо).

На принципі порівняння показників продуктивності дочок плідника і їх матерів побудовано також індекс плідника (проміжний індекс) — метод Ханссона-Яппа. Він базується на положенні про адитивне успадкування господарське корисних ознак, тобто однакової участі батька й матері і розраховується за формулою:

Метод оцінки дочки — матері можна поліпшити, якщо використати модифікацію порівняння продуктивності дочок з матерями з урахуванням продуктивності ровесниць дочок і матерів. У цьому випадку порівняння фактичних показників продуктивності дочок і матерів проводять не безпосередньо, а через попереднє порівняння їх із своїми ровесницями за формулою:

Якщо немає даних продуктивності ровесниць матерів, то племінну цінність плідника можна визначити і за такою формулою:

де СД — середня продуктивність ровесниць дочок; СМ — середня продуктивність ровесниць матерів; її 2 — коефіцієнт успадкування селекційної ознаки. При цьому, якщо середня продуктивність ровесниць вища, ніж у ровесниць матерів, оцінка плідника може знизитися.

Оцінюючи плідників методом дочки — матері, слід пам'ятати, що їх оцінка у заводських стадах на матерях середньої якості практично не збігається з їх оцінкою на матерях гіршої, а тим більше вищої якості. Тому в таких стадах оцінку слід проводити на матерях різної якості шляхом рендомізованого підбору з наступним диференційованим використанням бугаїв, що дасть можливість одночасно вирішити проблему закріплення плідників за гіршою частиною стада. Більше того, така оцінка в поєднанні з обов'язковим врахуванням рівня продуктивності дочок бугая дає можливість виявити плідників, які можуть бути виділені як лідери породи, здатні підняти її на якісно вищий рівень генетичного прогресу.

Оцінка плідників шляхом порівняння показників продуктивності дочок із ровесницями всього стада:

де СДс — середній показник продуктивності ровесниць всього стада має багато спільного із методом дочки — ровесниці. Проте він має досить суттєву перевагу, яка полягає в тому, що дочок і ровесниць порівнюють в одних і тих же господарських умовах. Крім того, є можливість уникнути неточностей, що виникають при недостатній кількості ровесниць, або коли вони належать до якихось окремих споріднених груп. Зовнішні умови тут будуть зрівняні, оскільки порівнюються показники продуктивності, одержані в одному й тому ж стаді за один і той же період, і для порівнювання береться значна кількість тварин, у зв'язку із чим вони, як правило, достатньо зрівнюються за походженням.

Плідників оцінюють також шляхом порівняння середньої продуктивності його дочок (Д) із стандартом породи (Ст):

Проте, найбільшого поширення для оцінки плідників за якістю потомства набув метод ровесниць, за яким визначають відхилення продуктивності дочок бугая від продуктивності їх ровесниць за формулою:

де О — племінна цінність плідника; Д — середня продуктивність дочок; С — середня продуктивність ровесниць.

За цим методом порівнюють між собою тварин, які вирощені і використовуються в однакових умовах, а тому різниця в продуктивності ровесниць і потомства перевірюваного плідника досить точно характеризує його генотип. Проте слід пам'ятати, що метод порівнювання дочок і ровесниць дає можливість провести лише рангову, тобто відносну оцінку плідника. Для визначення фактичного адитивного генотипу плідника можливості даного методу обмежені. Основний недолік даного методу у тому, що не враховується відхилення ознаки у групи маточного поголів'я, на якому використовують плідника від середнього по популяції, а тому величина різниці в продуктивності між матерями і дочками має умовне значення.

Метод дочки — ровесниці взято як стандартний і покладено в основу діючої інструкції з оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства.

Встановлено, що серед потомства будь-якого плідника завжди є певний розмах мінливості, який залежить як від якості маточного поголів'я, на якому його перевіряють, так і від ступеня стійкості спадкових якостей самого плідника. Тому в скотарстві поряд із вказаними методами виявлення бугаїв-поліпшувачів використовують метод оцінки препотентності — відносну стійкість їх спадковості, яку можна вирахувати за формулою:

де УП — поліпшуюча препотентність; Дл — дочки, що переважають за показниками продуктивності своїх матерів (Мл); Дх — дочки, що мають показники продуктивності нижчі, ніж у матерів (Мх).

При цьому вираховують різницю між парами дочка — мати, підносять цю різницю до квадрата і знаходять суму окремо по кожній групі.

У результаті оцінки бугая за якістю потомства різними методами визначають, чи є даний бугай поліпшувачем, нейтральним або погіршувачем і за якими показниками. Визначають також його племінну потенцію (препотентність). При цьому враховують кореляцію і її зміну між показниками молочної продуктивності у дочок бугая порівняно з матерями, ступінь успадковуваності цих показників, однорідність потомства. Після цього роблять висновки про наступне використання плідника і встановлюють якість корів, на яких його доцільно використовувати.

Останнім часом з метою удосконалення оцінки племінної цінності бугаїв в Україні запроваджено модифікований метод дочки-ровесниці, який відповідає вимогам Європейської асоціації тваринників (метод BLUP — найкращий лінійний незміщений прогноз). Оцінку проводять згідно з діючою інструкцією. Далі наведена виписка з "Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід" (2006).

  • 1.4. Оцінка племінних бугаїв складається з таких етапів:
    • - визначення племінної цінності за походженням — при народженні та переоцінка в старшому віці;
    • - визначення племінної цінності за індивідуальними якостями (інтенсивність росту, тип будови тіла і спермопродуктивність) — у віці до 15 місяців;
    • - визначення племінної цінності за якістю потомства — у віці 60 місяців і старше.
  • 4.1. На основі матеріалів, що надходять з регіональних інформаційних баз даних племінних тварин, Міністерство аграрної політики і продовольства України щокварталу проводить Централізовану оцінку племінної цінності бугаїв, корів і молодняку за селекційними ознаками.
  • 4.2. За показниками розрахункової племінної цінності (РПЦ) — це оцінка селекційних ознак за генотиповими відхиленнями, що характеризують спадкову (передавальну) здатність тварин як батьків, тобто можливу реалізацію їх якостей у потомків (прогноз їх племінної цінності). Для тварин на різних етапах оцінки їх племінної цінності обчислюють індекс за походженням (ПІ), індекс за походженням та індивідуальними якостями (ІПФ), індекс селекційної цінності (СІ). За цими індексами проводять добір племінних бугаїв, ремонтних бугайців та їх батьків, а також маточного поголів'я.
  • 4.4. Розряд племінної цінності за потомством установлюють лише для бугаїв, дочки яких за кількістю молочного жиру і молочного білка перевершують стандарт породи.

В основу методу розрахунку племінної цінності (РПЦ) покладена "Інструкція по випробуванню і оцінці бугаїв-плідників молочних порід за якістю потомства" (1991) та враховано вимоги Всесвітньої асоціації тваринників щодо уніфікації прийомів оцінки тварин.

Визначення розрахункової племінної цінності бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід проводиться за формулою:

де РПЦ — розрахункова племінна цінність бугая за ознаками молочної продуктивності його дочок; ДР — різниця між показниками дочок і ровесниць; СП — різниця між середніми показниками по стаду і породі.

Різниці одержують як середньозважені величини через ефективне число дочок (м>) з виразу:

де гід — число дочок в г'-тому кварталі оцінки бугая в певному стаді; Иі _ загальне число корів в і-тому кварталі оцінки бугая в певному стаді.

Різниця між показниками дочок і ровесниць (ДР) розраховується за виразом:

де Д — показник ознаки молочної продуктивності і-тої дочки бугая; — число дочок в і-тому кварталі оцінки бугая в певному стаді; Сі — середня ознаки молочної продуктивності по стаду (дочках і ровесницях) в і-тому кварталі оцінки бугая; ¥і — ефективне число дочок в г'-тому кварталі по певному стаду; К> — коефіцієнт для ознаки (надій К> = 12,3; вміст жиру або вміст білка К> = 5,7; молочний жир або молочний білок Кь = 10,4), що ураховує регресію племінної цінності бугая на його генотип залежно від показника успадкованості.

Різницю між значеннями середньої по стаду і середньої по породі (СП) визначають за залежністю:

де Сі — середнє значення ознаки по стаду в і-тому кварталі оцінки бугая; Пі — середня ознаки по породі в і-тому кварталі оцінки бугая; ^ — ефективне число дочок в і-тому кварталі по певному стаду.

Показники різниць ДР і СП обраховуються з урахуванням кровності за поліпшуючою породою.

Повторюваність результатів оцінки бугая за якістю потомства визначають за залежністю:

де Пі — повторюваність племінної цінності для і-того бугая, %; — число усіх дочок і-того бугая; Кі — показник, що ураховує число стад, де оцінювали бугая і розраховується за залежністю:

де пді — чисельність дочок бугая в г'-тому стаді; — чисельність усіх дочок І-того бугая; пс; — число стад де оцінювався і-тий бугай.

Селекційний індекс (СІ) для бугая розраховують в стандартизованих одиницях показників селекційних ознак за методикою Канадської асоціації тваринників:

де РПЦжі, РПЦбі — розрахункова племінна цінність і-ої тварини відповідно за молочним жиром (Ж) і молочним білком (Б); РПЦТІ, РПЦщ, РПЦИ, РПЦфТі — розрахункова племінна цінність і-тої тварини відповідно за оцінкою загального типу (Т), вим'я (В), кінцівок та ратиць (К), формату тулуба (ФТ); аж, оБ, От, ов, ок, офт — генотипове стандартне відхилення за цими ознаками.

За результатами такої оцнки бугаям присвоюється розряд племінної цінності за якістю потомства (табл. 79). Розряд племінної цінності присвоюється за індексом селекційної цінності (СІ/) бугая з урахуванням середнього СІП у групі із п бугаїв і стандартів розподілу (СТР). Стандарт установлюють на основі функції нормального розподілу тварин за залежністю:

деик — величина відсікаємо! абсциси; аС; — стандартне відхилення за селекційним індексом (табл. 81).

Шкала розподілу бугаїв за розрядом племінної цінності

Шкала розподілу бугаїв за розрядом племінної цінності

Результати оцінки племінних бугаїв визнаються офіційними за повторюваності >50%. Розряд племінної цінності П5 бугай може отримати лише за повторюваності >75% і за наявності результатів оцінки за молочним жиром і молочним білком. Племінним бугаям, що за СІ мають ранг 99, присвоюється статус "Лідер породи".

 
<<   ЗМІСТ   >>