Повна версія

Головна arrow Філософія arrow Історія філософії

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МОКША

(санскр. moksa, від кореня "тис" - залишати, покидати, звільнятися, через "мокш" - бажати звільнення) поняття філософської культури Стародавньої Індії, що дає пояснення і визначення уявлення про остаточне звільнення від сансари. М., як одна з чотирьох цілей людського життя, перевершує три інші (артху, або матеріальний добробут; каму, тобто чуттєві радощі; дгарму, або морально-релігійний закон). Це поняття переважно використовували мислителі даршан астіки.

МО-ЦЗИ

див.: Моїзм та Мо-цзи.

НАСТІКА

див.: Астіка, настіка.

НІРВАНА

(санскр. nirvana - згасання, задуте полум'я свічі) -базове поняття філософії буддизму, тлумачення якого є одним з найбільш складних завдань для дослідників та інтерпретаторів. Це мета духовних пошуків буддистів, що іноді витлумачується станом звільнення від сансари. Будда Шак'ямуні відмовлявся давати визначення Н., однак в процесі розвитку його вчення наступниками, це питання постійно відновлювало свою актуальність. Кожна буддійська школа пропонувала власні відповіді, але здебільшого, вони мали характер алегорії, наприклад: "Світанок, який ніколи не затьмарить морок ночі", або парадоксальних постулатів, наприклад: "Між нірваною і сансарою не існує різниці". Поняття Н. означує специфічний стан просвітлення чи пробудження, який не можливо збагнути і зрозуміти без відповідного досвіду, тому, його значення не може бути вичерпно пояснене раціональним шляхом. Умовно під Н. розуміють дійсну відсутність бажань та прагнень, єднання інтелекту почуттів і волі, досягнення моральнісної досконалості в подоланні визначеності я, долання протиставлення суб'єкта та об'єкта. Слід наголоси на некоректності тлумачення Н. як небуття, адже йдеться не про згасання і знищення буття, а про зникнення причин страждання. Н. - звільнення від жаги народження, потягів і відраз, уподобань і залежностей, індивідуальних психічних особливостей та інших детермінант, що наведені в законі взаємозалежного виникнення.

НЬЯЯ

(санскр. - правило, підґрунтя, метод, канон, аналіз, силогізм) - даршана астіки заснована Гаутамою (Готамою), або Акшоладою (прибл. початок нашої ери), що є автором "Ньяясутри", яка складається з п'яти книг та з 538 сутр. Головною тематикою філософської творчості представників Н., є проблеми логіки. Теоретичні погляди школи Н. гартувалися в умовах запеклих диспутів, тому її становлення пов'язують з розвитком риторики та ораторського мистецтва. В цій даршані об'єднано та проаналізовано категоріальний апарат решти даршан астіки. Пізнавальну здібність людини представники Н. описують так; пізнання є виявленням об'єктів; існує два види пізнання (достовірне та недостовірне), кожен з них складається з чотирьох підвидів; далі відбувається визначення достовірного знання, а разом із ним й недостовірного (пам'ять, сумнів, помилка, гіпотетичний аргумент); відбувається порівняння істинного та хибного знання; визначається критерій істини пізнання, яким вважається успіх досягнення мети, у той час як хибне знання призводить до невдач та розчарувань. Мислителі Н. вважали творцем Всесвіту єдиного Бога, що створив світ не з нічого, а з вічних ану, вчення про які, було розроблено в даршані вайшешиха. Бог створив індивідуальні розумні живі істоти заради них самих, тобто заради того аби вони вірно скористалися наданою їм свободою волі. Завдяки божественній мудрості, всі індивіди так чи інакше здатні досягти істинного пізнання самих себе та світу, і завдяки цьому звільнитись від тенет сансари. Вчення Н. цілком гармонійно поєднується з поглядами представників даршани вайшешика. В даршані Н., так само як І в вайшешиці, визнано чотири прамани: сприйняття, умовивід, одкровення або авторитетне свідчення та порівняння або подібність.

 
<<   ЗМІСТ   >>