Дослідницькі тенденції у постколоніальному дискурсі 90-х років XX ст.

Жодна із академічних історико-літературних праць не обходилась без використання класичних положень культурно-історичного методу та, дещо меншою мірою, духовно-історичної школи. Активне застосування мав і біогра-фізм: Л. Мороз "Григір Тютюнник: Нарис життя і творчості" (К., 1991), П. Федченко "Михайло Драгоманов: життя і творчість" (К., 1991), "Літопис життя і творчості Лесі Українки" (укладач М. Мороз) (К, 1992), В. Коломієць "Добра і правди син (М. Старицький — драматург)" (К., 1993), В. Мельник "Суворий аналітик доби. Валер'ян Підмогиль-ний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини XX ст." (К., 1994), О. Астаф'єв "Нарис життя і творчості І. Качуровського" (Ніжин, 1994), М. Гнатюк "Роман і біографія ("Людолови" 3. Тулуб)" (К, 1994), Н. Га-євська "Павло Грабовський. Нарис життя і творчості" (К., 1994), Я. Мельник ""І остатня часть дороги..." (Іван Франко в 1914—1916 рр.)" (Львів, 1995), В. Поліщук "Василь Захарченко. Штрихи до творчого портрета" (Черкаси, 1997), А. Гуляк "Грицько Григоренко" (К., 1995), "Олена Пчілка. Нарис життя і творчості" (К., 1996), П. Іванишин "Олег Ольжич — герольд нескореного покоління" (Дрогобич, 1996), "Петро Скунць. Силует митця на тлі епохи" (Дрогобич, 1999), І. Денисюк, Т. Скрипка "Дворянське гніздо Косачів" (Львів, 1999), Л. Голомб "Василь Пачовський: закарпатські сторінки життя і творчості поета" (Ужгород,

1999), О. Галич "Художня біографія: проблеми теорії та історії" (Рівне, 1999), Л. Задорожна "Євген Гребінка. Літературна постать" (К., 2000) та ін. Окрім монографій, біографічний метод використовувався й у кандидатських студіях: І. Добрянська "Творчість Івана Світличного в українській літературі кінця 50-х — 70-х років XX століття" (Тернопіль, 1997), І. Данильченко "Трансформація життєвої правди в художню у творах української художньої біографії" (Дніпропетровськ, 1997), В. Пахомов "Творча спадщина Ольги Дучи-мінської" (Івано-Франківськ, 1998), Л. Мороз "Об'єктивне і суб'єктивне у жанрі літературної біографії" (К., 2000) та ін.

Популярність психологічного методу засвідчили монографії (Р. Піхманець "Психологія художньої творчості (теоретичні і методологічні аспекти)" (К., 1991), М. Моклиця "Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика" (Луцьк, 1998), Т. Пастух "Роман "Місто" Валерьяна Підмо-гильного. Проблеми урбанізму та психологізму" (Львів, 1999) та ін.), і кандидатські дослідження (Г. Ільєва "Любовна лірика Наталі Лівицької-Холодної та Олени Теліги (риси художньої і психологічної індивідуальності)" (1995), В. Галацька "Форми вираження авторської свідомості у драматичних поемах та кіноповістях Івана Драча" (1997), Н. Демчук "Художній світ прози Т. Шевченка (проблема психологічного аналізу)" (1999), А. Островська "Форми вираження авторської свідомості в творчості письменників нової генерації кінця XIX — початку XX століття (на матеріалі малої прози В. Стефаника, О. Кобилянської, М. Коцюбинського)" (1999), Л. Мацевко "В. Винниченко та І. Бунін: еволюція психологізму у малій прозі" (2000) та ін.).

Літературознавчий процес фіксував увагу дослідників до герменевтики (М. Гіршман, О. Домащенко, П. Іванишин, С. Квіт, Б. Кир'янчук, С. Кошарний, М. Ласло-Куцюк та ін.), феноменології 0. Фізер, В. Фесенко, Т. Коляда та ін.), рецептивної естетики та поетики (Р. Гром'як, М. Ігнатен-ко, М. Зубрицька, Г. Клочек, Д. Наливайко, М. Павлишин, В. Бондар, О. Тараненко та ін .), семіотики і структуралізму (С. Андрусів, О. Астаф'єв, М. Гіршман, П. Іванишин, М. Коцюбинська, М. Ткачук, Н. Чамата, О. Сліпушко та ін.), системного підходу (Г. Клочек, Л. Білітюк, М. Ласло-Куцюк, В. Марко, М. Нагорна, В. Панченко, В. Смілянська, О. Цепа, Н. Чамата та ін.), психоаналітичних методів (І. Бетко, Н. Зборовська, М. Моклиця, С. Павличко, Я. Поліщук та ін.).

Серед інтердисциплінарних методів достатньо помітним було звернення до соціологічного {соціально-історичного) підходу (І. Дзюба, Ф. Кейда, Т. Масловська, Д. Наливайко та ін.) та філософських і культурологічних методів (О. Векуа, І. Захарчук, А. Горнятко-Шумилович, М. Гуняк, М. Кремер, Л. Демська, С. Лущій та ін.).

Виразне теоретико-методологічне спрямування мали і навчальні посібники та підручники: К. Фролова "Цікаве літературознавство" (К., 1991), Н. Костенко "Українське віршування XX ст." (К., 1993), І. Качуровський "Строфіка" (К., 1994), "Фоніка" (К., 1994), "Метрика" (К., 1994), "Основи аналізу мовних форм" (Мюнхен; Ніжин, 1994; Мюнхен; Київ, 1995), А. Ткаченко "Мистецтво слова (Вступ до літературознавства)" (К., 1997), О. Галич "Загальне літературознавство" (Рівне, 1997), В. Пахаренко "Українська поетика" (К., 1997), Л. Краснова "До проблеми аналізу та інтерпретації художнього твору" (Дрогобич, 1997), В. Марко "Основи аналізу літературного твору" (Кіровоград, 1998), С. Квіт "Основи герменевтики" (К., 1999) та ін.

Важливе значення для розвитку теоретичної думки мали і праці з історіографії літературознавства: І. Фізер "Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні. Метакритичне дослідження" (К., 1993), М. Наєнко "Наука і кон'юнктура. Українське літературознавство 1917— 1992 років" (К., 1993), "Українське літературознавство: школи, напрями, тенденції" (К., 1997), "Історія української літературної критики та літературознавства: у 2-х книгах: хрестоматія" (упорядники — П. Федченко, М. Павлюк, Т. Бовсунівська) (К., 1996, 1998), Л . Левчук "Західноєвропейська естетика XX ст." (К., 1997), І. Добрянська "Літературознавча концепція І. Світличного" (Тернопіль, 1997), М. Ільницький "Критики і критерії. Літературно-критична думка в Західній Україні 20—30-х рр. XX ст." (Львів, 1998), Р. Гром'як "Історія української літературної критики (від початків до кінця ХГХ століття)" (Тернопіль, 1999), Я. Герасим "Культурно-історична школа в українській фольклористиці" (Львів, 1999), М. Гнатюк "Іван Франко в естетичних концепціях його часу" (Львів, 1999) та ін.