Функціонал якості функціонування систем технічної експлуатації

Особливість організації систем ТЕ в структурі ITS полягає в тому, що ТЕ покликана функціонувати в реальному масштабі часу, тобто узгоджено з темпами формування на виробах що експлуатуються (наприклад, PC) заявок на ТО і Р. Це означає, що під час вступу виробу в систему ТЕ, він повинен обслуговуватися цією системою за якийсь обмежений час, визначений, наприклад, призначенням, тобто сферою застосування виробу.

Згідно основоположним положенням ТМО, системи ТЕ залежно від вимог до тимчасових характеристик обслуговування заявок (тобто PC) доцільно розділити на наступні основні класи:

• 1 – з необмеженим часом перебування заявок;
• 2-3 відносними обмеженнями на час перебування заявок;

З – з абсолютними обмеженнями на час перебування заявок.

У відповідності з чим, в ТЕ виникає можливість виділення трьох можливих стратегій організації використання PC:

I – до відмови;

II – до передвідмовного стану;

III – до вироблення призначеного ресурсу (терміну використання).

Стратегії використання і відповідні класи систем ТЕ дозволяють сформулювати (описати) специфіку функціонування цих систем в структурі ITS.

В цілому системи ТЕ обслуговують заявки Л7 – типів, що поступають в систему з відповідними інтенсивностямиі для яких відомі:

- повний час очікуваннязаявок типів, що включає очі

кування початку обслуговування і час очікування в перерваному стані;

• - час перебуваннязаявок в системі;
• - вірогідність перевищення заявками допустимого часу очікування або повного перебування в системі , де , а параметри і - це граничні обмеження, відповідно, на час очікування і перебування заявок в системі;
• - коефіцієнт простою системи ТЕ або вірогідність простою системи

Важливим для організації систем ТЕ с те, що час перебування і час очікування заявок в системі зв'язані між собою. Це співвідношення:

де v – тривалість обслуговування заявки в ізоляції, тобто час безпосереднього обслуговування заявки на постах ТО і Р.

У відповідності, з чим ці поняття (u, w) еквівалентні і можуть використовуватися в рівній мірі, оскільки час перебування заявки ч завжди може бути зведений до часу її очікування w і навпаки (w = и- v). Проте, з огляду на те, що найбільш простими в ТМО є математичні залежності для часу очікування, доцільно користуватися саме параметром w для викладу необхідних математичних викладень.

В загальному випадку обмеження на часи перебування заявок можуть бути:

• - необмежені;
• - відносні;
• - абсолютні.

Це означає, що з М типів заявок, що поступають на ТО і Р М1 типів заявок мають абсолютні обмеження на часи перебування, М2 – відносні обмеження M3 не мають обмежень, причому . При цьому завдання оптимізації формулюється таким чином: потрібно вибрати таку продуктивність системи ТЕ і таку дисципліну обслуговування заявок, при яких:

- виконуються наступні обмеження на час очікування заявок

- має мінімальне значення критерій оптимізації

(2.19)

де – витрати (втрати) сумарні при обслуговуванні заявки (PC), яка використовується по 1... ІII стратегіям, грн.;

– витрати (втрати) від простою системи ТЕ, грн.;

– витрати (втрати) від відмови однієї заявки в обслуговуванні, грн.;

– витрати (втрати) від простою однієї заявки в черзі, грн.

У відповідності з чим, завдання оптимальної організації ТЕ складається з трьох етапів:

• - визначається нижній рівень денної продуктивності системи ТЕ, який забезпечує, як мінімум, існування стаціонарного режиму роботи системи, а за наявності обмежень на час очікування заявок, існування деякої дисципліни обслуговування, шо задовольняє цим обмеженням;
• - вибирається дисципліна обслуговування заявок, що відповідає обмеженням на часи очікування () або оптимальна в сенсі критеріїв

(2.20)

(2.21)

- визначається продуктивність системи для вибраної дисципліни обслуговування, що забезпечує необхідну якість обслуговування заявок при мінімально можливому простої системи ТЕ, тобто оптимальну продуктивність.

Приведена послідовність оптимальної організації ТЕ є основою реалізації 1-го етапу завдання інтеграції TEA в ITS: формування методичних основ ІАСУ, що відповідає вимогам системи управління якістю продукції, згідно стандартів ISO серії 9000 версії 2000р. (див. §2.1.1).