Особливості бортових систем моніторингу стандарту OBD-II.

Провідною ознакою присутності стандарту OBD-II в системі моніторингу технічного стану PC є наявність на борту характерного діагностичного роз'єму (колодки діагностики). Зовнішній вигляд коннектора і колодки діагностичного роз'єму J1962 представлені на рис. 5.9 і 5.10.

Рис. 5.9. Вид коннектора діагностичного роз'єму J1962 стандарту OBD-II

Рис. 5.10. Вид колодки діагностичного роз'єму J1962 стандарту OBD-II

Колодка стандарту OBD-II розташовується зазвичай під приладовою панеллю автомобіля з боку водія. Вона може бути, як відкрита, так і закрита, тобто з наявністю кришки, що знімається, з написом: "ОBD-ІІ", "Diagnose" і ін.

Конструкція роз'єму запропонована SAE і тому її абревіатура позначення – SAE – J1962. Це 16-контактна колодка – Diagnostic Link Connector (DLC ) трапецієвидної форми, що забезпечує можливість підключення до неї коннектора гаджета, де призначення контактів (распіновка) регламентується стандартом OBD-II (див.табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Призначення контактів в діагностичному роз'ємі J1962

Передача необхідної інформації від системи самодіагностики до DLC відбувається по спеціальних дротових лініях зв'язку L-line, К-line, CAN безпосередньо на контакти 6,7, 14, 15 діагностичного роз'єму.

Раніше, К-line- і L-line-літі вже використовувалися в стандарті OBD-1, що обумовлене стандартами протоколів зв'язку/509141-2 і ISO 14230.

Сучасні протоколи зв'язку контролера системи з його гаджетами через контакти OBD-II близькі по апаратній реалізації ліній передачі інформації і різні лише призначенням ліній що використуються. Стандарт ISO 9141 використовує К- і L-лінії, a ISO 14230 – тільки K-лінію. Тому сканери, що використовують стандарт ISO 9141 в змозі працювати і по ISO 14230, але не навпаки.

K-лінія використовується в системах діагностики електронних систем управління роботою: мотора, блоку забезпечення комфорту в салоні (кабіні), сигналізацією, щитком приладів і тому подібне.

Лінія зв'язку CAN (Controller Area Network) це шина, до якої може бути підключений ряд вузлів, і найбільш практичний спосіб передачі великого об'єму даних між декількома блоками управління і на контакти діагностичної колодки, що особливо значущо для автомобілів з декількома електронними системами управління робочими процесами вузлів і агрегатів на борту. Кількість вузлів не має ніякої теоретичної межі. Фактично кількість вузлів буде обмежена часом затримок і/або електричним навантаженням на лінії шини.

CAN має послідовний протокол зв'язку з ефективною підтримкою розподілу контролю в реальному часі і дуже високим рівнем безпеки (організація передачі інформації в складних умовах, таких як середовища з високим рівнем різного роду перешкод). Цей протокол передачі застосовується в автомобільній електроніці пристроїв управління при передачі інформації з швидкостями до 1 Мбіт/сек. Для того, щоб додати додаткову інформацію в протокол передачі даних, необхідно лише внести необхідні зміни ПЗ контролера.

Шина даних CAN є загальновизнаним світовим стандартом. З 2008р. всі автомобілі повинні використовувати тільки CAN. тобто всі виробники рухаються до єдиного протоколу. Це забезпечує можливість обміну даними по шині між блоками управління різних автовиробників.

Контакти, невживані в колодці J1962 задіюють автовиробники на свій розсуд. Приклади специфіки діагностичного роз'єму ./1962 стандарту OBD-II приведені в табл. 5.3 і табл. 5.4.

Таблиця 5.3

Використання фірмою Mercedes контактів діагностичного роз'єму J1962 стандарта OBD-II

Використання фірмою Toyota/lexus контактів діагностичного роз'єму J1962 стандарта ОВР-II

По наявності/відсутності контактів в діагностичному роз'ємі стандарту OBD-II, можна з достатньою часткою ймовірності визначити, який саме протокол зв'язку системи самодіагностики з гаджетом, використовується на конкретному автомобілі (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

Наявність/відсутність контактів в роз'ємі стандарту OBD-II згідно протоколу зв'язку, що використовується в діагностичній системі

Так протокол ISO 9141-2 (автовиробник: Азія – Acura, Honda, Infinity, Lexus, Nissan, Toyota, і ін.; Європа – Audi, BMW, Mercedes, MINI, Porsche, деякі моделі WV і ін.; ранні моделі Chrysler, Dodge, Eagle, Plymouth) ідентифікується по наявності в діагностичному роз'ємі контакту 7 (К-line).

Протокол /5014230-4 KWP 2000 (Daewoo, Hyundai, КІА, SubaruSTi і деякі моделі Mercedes), який аналогічний IS09I41 ідентифікується контактами – 4,5, 7, 15 (може бути відсутнім) 16.

Протокол SAE J1850 VPW (Buick, Cadillac, Chevrolet, Chrysler, Dodge, GMC, Hummer, Isuzu, Oldsmobile, Pontiac, Saturn) використовує виводи 2, 4, 5, 16 (без 10).

Протокол SAE J1850 PWM (Ford, Lincoln, Mercury, Jaguar, Mazda, Panoz, Saleen) використовує виводи 2, 4, 5, 10, 16.

Протокол ISO5765-4 (CAN) (нові моделі Ford, Jaguar, Mazda, Mercedes, Nissan, Toyota, Lexus, Renault, Peugeot, Chrysler, Opel, WV, Audi, Porsche, Volvo, Saab і ін.) використовує виводи 4, 5, 6, 14, 16.

В системі OBD-I застосовувалися тільки спеціалізовані дилерські гаджети (або незручна процедура активізації модуля, унікальна для кожної марки), тому наявність можливості в стандарті OBD-II використання універсальних гаджетів є позитивним результатом стандарту.

Універсальні діагностичні гаджети-адаптери OBD-11, що побудовані на базі мікроконтролера ELM327 представлені на рисунку 5.5.

За допомогою таких адаптерів OBD-II можна виконувати наступні операції:

• - читати діагностичні коди помилок, як стандартні, так і спеціальні (коди виробника), а також відображати їх значення;
• - проводити "очищення" помилок і вимикати MIL (світловий напис "CheckEngine" на панелі приладів);
• - відображати інформацію контрольних пристроїв, що підключаються; обороти і навантаження мотора; температура масла і охолоджуючої рідини, стан системи постачання горючим; швидкість руху PC; короткострокова і довгострокова витрата горючого; абсолютний тиск, температура і масова витрата повітря, склад горючої суміші в системі сумішоутворення; кут випередження моменту іскроутворення в циліндрі мотора і так далі.