Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Транскордонні проблеми токсикології довкілля

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Токсичність хрому та його сполук

Сполуки хрому потрапляють до організму через дихальний апарат або через систему травлення. Токсичність хрому різниться залежно від ступеня окислення. Сполуки хрому (VI) є в 100-1000 разів більш токсичними, ніж Сг (III).

А. Хром (III). З-поміж слідових елементів (при вмісті нижче 0,01 мг/кг), які присутні у природі, Cr (III) належить до так званих мікроелементів. Він є необхідним для нормального функціонування організму. Денна необхідна потреба дорослого складає близько 13÷56 рг/добу. Сг (ІН) входить до складу чинника толерантності глюкози (GTF), що є органічним комплексом тривалентного хрому, будова якого є не до кінця з'ясованою. GTF регулює метаболізм глюкози у людей і тварин. Бере участь також у синтезі протеїнів і метаболізмі ліпідів, а також холестерину. У випадку недостачі Cr (III) спостерігаються такі прояви: спочатку зменшується толерантність глюкози, а потім загальне ослаблення, обмеження росту, порушення в метаболізмі білків і зміни в системі кровообігу.

Б. Хром (VI). Довготривалий вплив сполук Cr (VI), а саме хромової кислоти Н2CrO4 і її солей, що присутні в повітрі промислових приміщень, спричиняє хронічне отруєння у вигляді перфорації слизової оболонки носу і ротової порожнини, а також запалення легенів. Хронічне отруєння Cr (VI) стосується насамперед працівників, які мають контакт з його сполуками. Смертельна доза, що потрапила до організму через рот, у випадку Н2CrO4 складає 1-2 г, а у випадку хроматів – 3-6 г.

У токсикології Cr (VI) такими, що викликають найбільше занепокоєння, є його канцерогенні і мутагенні властивості. Сполуки Cr (VI) належать до групи найсильніших канцерогенних речовин з-поміж неорганічних сполук. За даними Міжнародного агентства досліджень раку, хром (VI) належить до групи І, тобто до групи речовин із доведеним епідеміологічним канцерогенним впливом. Найважливішою причиною мутагенної активності сполук Cr (VI) є окислювальні здатності. Тетраедричний іон CrО42-, або псевдооктаедричний CrO3(OН), що є домінуючими формами прояву хрому при фізіологічному pH, використовуючи свою структурну подібність до сульфатів (VI) SO42- і фосфатів (V) РО43- легко переходять через аніонові канали клітинної оболонки. У цитоплазмі вони зазнають відновлення, а продукти того метаболізму (Cr (V), Cr (ІII), Cr (IV)) взаємодіють з ДНК. Розрив решітки ДНК, утворення нових перехресних (місткових) зв'язків між нитями ДНК спричиняє небезпеку генотоксичності.

Допустимі концентрації хрому

З огляду на різну токсичність окремо встановлюються норми допустимої концентрації для Cr (III) і Cr (VI). За Європейськими нормами у питній воді вміст сполук хрому (III) не повинен перевищувати 0,1 мг/дм3, а хрому (VI) – 0,05 мг/дм3. У повітрі нормою є вміст Сг (VI) на рівні середньорічної концентрації не вище ніж 0,4 µг/м3.

Таблиця 2.19

ГДК для сполук хрому, що діють на теренах СНД за С.С. Юфітом [14]

У повітрі населених пунктів, середньодобова (у перерахуванні на триоксид хрому), мг/л:

У воді, мг/л:

хром шестивалентний

0,1

хром тривалентний

0,5

У продуктах харчування не нормується

хром шестивалентний

0,0015

 
<<   ЗМІСТ   >>