Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Транскордонні проблеми токсикології довкілля

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Біоіндикація забруднень наземних екосистем

Ссавці-біоіндикатори

Зараз для біоіндикації забруднення наземних екосистем запропоновано використовувати ряд ссавців, які значною мірою відповідають вищенаведеним вимогам. Використання природних популяцій ссавців як індикаторів видів є виправданим ще і тому, що в медичній токсикології накопичено чимало даних, які стосуються впливу різних ксенобіотиків на лабораторних і домашніх тварин. Це суттєво спрощує вирішення багатьох методологічних проблем саме на ссавцях.

З-поміж уже визнаних і потенційних індикаторних видів є мешканці ґрунту і підстилки, що його вкриває, травоїдні від гризунів до крупних копитних і, нарешті, хижаки [34]. У табл. 11.1 згадані деякі з цих видів. З-поміж них можна знайти як консументів вищих порядків, так і масові домінантні види консументів нижчих порядків із порівняно коротким життєвим циклом і стійкою динамікою чисельності популяцій.

Із комахоїдних великий інтерес становлять кроти. Вони широко поширені на всій території лісної зони, є еврітопними, осілими і антисинантропними. Кроти є вищою ланкою трофічного ланцюжка по відношенню до ґрунтової мезофауни.

Таблиця 11.1

Ссавці-біоіндикатори забруднення наземних екосистем

Індикаторний вид

Середа життя

Харчова спеціалізація

Крот (Talpa europaea L. і Т. altaica Nikolsky)

Ґрунт

Комахоїдні, ґрунтова мезофауна

Землерийка-бурозубка (Sorexaraneus L)

Лісова підстилка

Комахоїдні, мезофауна підстилки

Європейська руда полівка (Clethrionomus glareolus Schreber)

і сибірська червона полівка (СІ. rutilus Pall.)

Лісова підстилка

Зеленоїдні

Ондатра (Ondatra zibethica)

Прибережна зона

Зеленоїдні

Косуля (Capreolus capreolus)

Лісова зона

Зеленоїдні

Куниця (Martes lupus) і соболь (M. ri bell i na)

Лісова зона

Хижаки, лісові гризуні

Лисиця (Vulpes vulpes)

Лісова зона

Хижаки, лісові і польові гризуни

Песець (Alopex lagopus)

Тундра і лісотундра

Хижаки, дрібні гризуни

Бурий ведмідь (Ursus arctos)

Лісова зона

Всеїдний

У підстілці, яка утворена травами, що загинули, і листям, яке опало, живе багато видів комах. Забруднюючі атмосферу компоненти осаджуються насамперед на підстилці. Тому комахи, які харчуються рослинними залишками, і різноманітні зоофаги утворюють харчовий ланцюжок, у якому відбувається швидка біомагніфікація. Вищим хижакам цього компонента екосистем є землерийки роду Sorex. Найбільш крупна з них, до того ж із широким ареалом поширення – бурозубка звичайна (S. Araneus L.).

З-поміж дрібних гризунів найбільший інтерес як біоіндикатори становлять хом'якоподібні – європейська рижа і сибірська червона полівки, які мають схожі риси екології та охоплюють усю лісову зону Євразії і в цьому смислі доповнюють один одного, а також широко поширені тварини, які мешкають біля води, – полівка-економка й ондатра. Полівки мають високу і достатньо стійку чисельність, тому використання їх в процесі біоіндикації забезпечує безперервність спостережень.

У більшості європейських країн визнання як біоіндикатор отримала косуля. Очевидно, парним (таким, що доповнює і взаємозамінює) для неї індикаторним видом може слугувати лось, ареал якого останнім часом поширився.

Промислові хижаки, що харчуються дрібними гризунами, – куниця і соболь – є схожими за екологією. Ареал їхнього поширення перекриває всю лісну зону Євразії. Проте для того, щоб використовувати ці види як парні індикатори, необхідно вивчити особливості накопичення ними екотоксикантів у районах спільного життя.

Об'єктами промислу слугують також лисиця і песець. Характерною особливістю лисиці є те, що значна частина харчового раціону добувається нею на сільськогосподарських угіддях. Тому вона може слугувати індикатором забруднення полів отрутохімікатами сільськогосподарського призначення (різноманітними пестицидами) і важкими мінералами, що містяться в мінеральних добривах.

 
<<   ЗМІСТ   >>