Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Екосистемологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОСНОВНІ СТУПЕНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМ

Незважаючи на десятки років екологічних досліджень і численні фундаментальні праці з екології, ще й до сьогодні нема задовільної інформації про структурно-функціональні особливості, історію формування та антропогенну динаміку екосистем різних ступенів організації. Найбільше даних накопичено про біогеоценозі екосистеми - конкретні однорідні ділянки земної поверхні, зайняті лучними, лісовими або чагарниковими біогеоценозами, рідше - озерні, болотні чи річкові. Приклади цього знаходимо в працях В.М.Сукачова, М.В.Диліса, М.І. П'явченка, Т.О.Работнова та ін. У публікаціях Є.Одума, Р.Дажо, Ф .Рамада, Р.Ріклефса, Р.Сміта, Х.Кребса нема згадки про консорційні екосистеми, а дані про біоми дуже обмежені. Вони зводяться до спрощеної просторової характеристики, запозиченої з біогеографії, фізичної географії чи фітоценології. Натомість, завдяки працям В.І.Вернадського та його послідовників, діяльності науково-дослідних структур і програм ЮНЕСКО “Міжнародна біологічна програма", “Людина і біосфера" та інших, накопичено обширний матеріал про глобальну екосистему - біосферу, її історію, еволюцію, біогеохімічні процеси та антропогенні перетворення.

Істотною спонукою для розгортання екологічних досліджень на рівнях усіх ступенів організації екосистем стали наслідки глибоких антропогенних змін на планеті, зокрема, забруднення атмосфери, ґрунтів, прісних вод і вод світового океану та харчової продукції, деградація озонового екрана, загальне обезлісення та опустелювання планети, голодування сотень мільйонів людей, поширення нових видів захворювань тощо. Наукової і практичної актуальності набувають дослідження як консорційних взаємовідносин між окремими видами й групами організмів, так і структурно-функціональних властивостей екосистем різних за походженням (природні, штучні), виробничим значенням (високопродуктивні, господарськоцінні, захисні, раритетні та інші), просторовими розмірностями (біогеоценозні, провінційні, біомні та ін.) ми перспективами використання.

-Обсяг і будова консорції:
А -схематичне зображення консорції (охоплює ядро консорції, усі облігатні консорти і середовище їх існування); штриховою лінією позначена межа консорції;
Б -схематичнаструктура консорції: 1 - ядро (детермінант) консорції, І, II, /II - концентри, 2 - консорти першого концентру, 3 - консорти другого концентру, 4 - консорти третього концентру.

Рис. 2.1. Обсяг і будова консорції:

А -схематичне зображення консорції (охоплює ядро консорції, усі облігатні консорти і середовище їх існування); штриховою лінією позначена межа консорції;

Б –схематична структура консорції: 1 - ядро (детермінант) консорції, І, II, /II - концентри, 2 - консорти першого концентру, 3 - консорти другого концентру, 4 - консорти третього концентру.

Проблеми антропогенних змін довкілля стали турботою більшості країн і знайшли своє відображення в документах Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку 1992 року в Ріо-де-Жанейро. Програма сталого розвитку є визначальною для дослідницької і виробничої діяльності й безпосередньо пов'язана з проблемами екосистемології. Виходячи з цього, ми поставили собі за мету якнайповніше узагальнити матеріал про структурні та функціональні особливості консорційних, парцелярних, біогеоценозних, ландшафтних, провінційних і біомних екоситем та біосфери загалом, усвідомлюючи те, що не для всіх згаданих ступенів організації характеристики є вичерпними й повноцінними. Але, якщо наведені дані привернуть до цього питання увагу фахівців і допоможуть у розгортанні відповідних екосистемологічних досліджень, будемо щасливі, що мета стане досяжною.

 
<<   ЗМІСТ   >>