Незаконний обіг ядерних, радіаційних матеріалів і джерел тонізуючого випромінювання. Розвиток “чорного ринку” ядерно- радіаційних матеріалів

В усьому світі триває поширення технологій, що використовують ядерні матеріали й ДІВ. Крім прямого використання в ядерній галузі, їх застосовують у сільському господарстві, промисловості, медицині, дослідницьких і навчальних програмах. Пов'язані з ними радіаційні ризики необхідно обмежувати й забезпечувати їх зниження дотриманням належних норм радіаційної безпеки [41– 43]. Відповідно до міжнародних угод щодо переміщення всіх радіоактивних матеріалів у межах держав і між ними мають застосовуватися суворі регулювальні, адміністративні (пов'язані з безпекою) та інженерно-технічні засоби контролю, мета яких полягає в забезпеченні надійності й безпеки таких переміщень. Що стосується ядерних матеріалів, з'являються додаткові вимоги до їх фізичного захисту та обліку, які забезпечують гарантії від загроз ядерного поширення і будь-яких спроб переведення їх із мирного застосування у військове.

Терористичні атаки, скоєні у вересні 2001 р., підтвердили необхідність посилення контролю й забезпечення збереження ядерних і радіоактивних матеріалів. У зв'язку з цим вживаються необхідні заходи з метою підвищення фізичного захисту і збереження ядерних матеріалів на глобальному рівні. Проте події в багатьох країнах світу свідчать про переміщення радіоактивних матеріалів поза регулювальними й законними структурами.

Серед основних чинників, які визначають стан проблеми з незаконним обігом і поширенням ЯР-матеріалів і ядерних технологій, можна виділити соціально-політичні, економічні, організаційні та інформаційні, злочинні.

Соціально-політичні:

• • закінчення періоду “холодної війни”, розпад СРСР і Варшавського Договору призвели до руйнування стабільних глобальних і регіональних структур міжнародної безпеки, підвищення самостійності держав у галузі військового будівництва, що є потужною стимулювальною причиною розробки власної стратегії щодо створення ядерної зброї або зброї масового ураження;
• • підвищення ролі ядерної зброї як головного елемента національних стратегій безпеки ядерних держав, а в окремих випадках неядерних держав;
• • істотні зміни геополітичної ситуації у світі призвели до значного росту амбіцій радикального крила ісламських фундаменталістських угруповань, що спричинило численні регіональні й локальні військові конфлікти, які охопили нові країни й поширилися далеко за межі територій конфліктуючих сторін;
• • глобалізація світової економіки та формування нового конфліктного і терористичного середовища призвели до появи нового, недержавного суб'єкта – транснаціональних терористичних угруповань, які усвідомили можливість нанесення матеріального і морального збитку без значних людських і фінансових ресурсів за допомогою нової зброї масового ураження, створеної на основі ЯР-матеріалів та ДІВ.

Економічні:

світовий ринок ядерних матеріалів і технологій, який обіцяє мільярдні прибутки, став ареною жорстокої конкуренції не імпортерів, а експортерів; у боротьбі за ринки збуту держави-постачальники (насамперед, США, Росія, Канада, Франція, КНР, ФРН, Італія, Бельгія, Норвегія та ін.) іноді формально підходять до дотримання гарантій МАГАТЕ і навіть до факту неучасті країн-імпортерів у ДНЯЗ (Ізраїль, Індія, Пакистан); наявна інформація про військові розробки, що ведуться, не зупиняють експортерів від підписання комерційних угод (Ірак, Іран, Лівія) [44].

Організаційні та інформаційні:

• • поява великої кількості ядерного матеріалу в результаті скорочення ядерних озброєнь;
• • розширення кола держав, які почали володіти ядерною зброєю (горизонтальне поширення), і граничних держав (близько- ядерні), що мають потенційні можливості для її створення;
• • поширення міжнародної міграції висококваліфікованих фахівців у галузі ядерних технологій, що стримувалось існуючою “залізною завісою”;
• • істотний ріст обміну науково-технічною інформацією, можливість вільного доступу за допомогою “інтернет-технологій” до спеціальних знань у галузі ядерної й радіаційної фізики;
• • велика кількість безконтрольних ДІВ, які утворились після розпаду СРСР – це відпрацьовані джерела, які використовувались у народному господарстві, медицині, військовій галузі та ін.;
• • розпад і занепад державної системи контролю за ДІВ, радіоактивними відходами колишнього СРСР, втрата інформації про місце знаходження військових радіоактивних матеріалів;
• • відсутність у країнах, що розвиваються, інфраструктури, яка б забезпечувала жорсткий контроль і відповідальність за незаконне поширення ядерних матеріалів.

Злочинні:

• • зрощування терористичних угруповань з організованою злочинністю призвело до утворення й структурування міжнародної інтернаціональної “ядерної мафії” з розвиненим “чорним ринком” ядерних, радіаційних матеріалів і технологій, добре організованою структурною організацією з надвисокими прибутками;
• • відкритість значної частини державного кордону з країнами колишнього СРСР, що сприяє залученню України як транспортного коридору у сферу інтересів міжнародної ядерної мафії.

Усі ці чинники на сьогодні зберігають свою дію, а деякі істотно посилюються, що дає підставу для прогнозу поглиблення негативних тенденцій у сфері незаконного обігу ЯР-матеріалів та ДІВ, підвищення загрози отримання їх терористичними організаціями й використання у терористичних акціях.

Нині надійним джерелом інформації, аналізу випадків незаконного обігу та інших несанкціонованих дій з незаконним обігом ЯР-матеріалів є база даних МАГАТЕ (ITDB–Illicit Trafficking Database), що ведеться за Програмою підвищення ядерної безпеки з 1995 р. У 2006 р. інформацію в ITDB надавало понад 90 держав. У доповідях, що представляються державами, міститься інформація, аналіз якої дає змогу отримати дані про можливі загрози, методи й стратегії викрадення та незаконного переміщення, а також про тенденції розвитку ринку незаконного обігу ЯР-матеріалів та ДІВ. У базі ITDB є дані про інциденти з незаконного придбання, володіння, використання, переміщення ядерних та інших радіоактивних матеріалів, а також про навмисне або ненавмисне транспортування їх через міжнародні кордони [45, 46].

Існуюча сьогодні тенденція свідчить про неухильне зростання інцидентів з неправомірними діями з ЯР-матеріалами та ДІВ. Станом на 31 грудня 2005 р. було відомо 827 підтверджених інцидентів (на сьогодні їх більше ніж 900), з яких 224 – інциденти з ядерними матеріалами (уран U, високозбагачений уран ВЗУ, низькозбагачений уран НЗУ, плутоній Pu), 516– інциденти з радіоактивними матеріалами (226Ra, l92Ir, 60Со, 90Sr, 24lAm, l37Cs), 26 – інциденти з ядерними та іншими радіоактивними матеріалами (індустріальні та медичні ДІВ), 50 – інциденти з радіоактивно забрудненим матеріалом, 11 – інциденти з іншими радіоактивними джерелами (рис. 9.4).

Протягом 1993–2005 pp. відбулося 16 підтверджених інцидентів з незаконної торгівлі високозбагаченим ураном (ВЗУ) і Pu (рис. 9.5). У кількох із цих інцидентів кількість матеріалу була достатньою для виготовлення атомної бомби.

Більша частина підтверджених інцидентів з ядерним паливом, зареєстрованих протягом 1993–2005 pp., включає незаконну купівлю–продаж, що вказує на існування попиту “чорного ринку” на такі речовини. Інциденти з ЯР-матеріалами включають низькозбагачений уран, природний уран і торій.

Протягом 1993–2005 pp. сталося 542 інциденти з радіоактивними речовинами. Інциденти, які включені в базу ITDB, стосують-

Рис. 9.4. Підтверджені інциденти з ЯР-матеріалами (ITDB 1993–2005 pp.): 1 – ядерні матеріали; 2 – радіоактивні матеріали; 3 – ядерні та радіоактивні матеріали разом; 4 – радіоактивно забруднені матеріали; 5 – інші матеріали (радіоактивні джерела)

ся джерел високої активності, в основному це радіонукліди l37Cs, 24IAm, 90Sr, 60Со і 1921г.

За останніми статистичними даними, у 2005 р. було зафіксовано 103 підтверджені випадки нелегального обігу та іншої неза-

Рис. 9.5. Підтверджені інциденти з ядерними матеріалами (а), радіоактивними джерелами (б) та радіоактивними джерелами за видами їх застосування (в) (ITDB 1993-2005 pp.)

конної діяльності, що стосується ЯР-матеріалів і ДІВ, з них 18 – ядерні матеріали, 76 – радіоактивні матеріали, 2 – ядерні й радіоактивні матеріали, 7 випадків стосувалися радіоактивно забруднених матеріалів (табл. 9.1).

Протягом 1993–2005 pp. трапилося близько 60 випадків, які стосувалися високоактивних “небезпечних” джерел радіації, що мо-

Таблиця 9.1. Інциденти з високозбагаченим ураном і плутонієм, 1993– 2005 pp.

жуть становити серйозну радіологічну проблему. Про переважну більшість випадків, які стосуються “небезпечних" джерел (в основному це ,37Cs) було заявлено протягом останніх шести років.

Протягом 13 років (1993–2005) зареєстровано 16 підтверджених випадків незаконного обігу високозбагаченого урану і плутонію. В деяких випадках виявлено кілька кілограмів них речовин, такої кількості достатньо для виготовлення атомної бомби.

Більш ніж половина відомих випадків припадає на колишні республіки СРСР. Зважаючи на те то зафіксовані реальні випад-

Таблиця 9.2. Інциденти з ЯР-матеріалами в 2002–2005 pp.

кн незаконного обігу ЯР-матеріалів лише незначною частиною з усіх вчинених протиправних дій з ЯР-матеріалами, можна стверджувати зростаючу активність “чорного ринку” незаконного обігу ЯР-матеріалів, що приводить до зниження потенційного бар'єра протидії ЯР-тероризму.

Україна як транзитна держава знаходиться у сфері інтересів контрабандистських груп, які беруть участь у незаконному обігу ЯР-матеріалів. Із травня 2002 по січень 2005 р. було зафіксовано 9 інцидентів з ЯР-матеріалами (табл. 9.2).